Морфо-структурні зміни діафрагми на тлі змодельованого підвищеного інтраабдомінального тиску різної тривалості [] / Ю. М. Орел [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 1. - С. 31-37 MeSH-головна: ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRA-ABDOMINAL PRESSURE ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (патология) Анотація: Мета роботи: оцінка ступеня морфо-структурних змін м’язово-апоневротичних елементів діафрагми за дії експериментально змодельованого підвищеного інтраабдомінального тиску різної тривалості. Робота виконана на 12 нелінійних статевозрілих білих щурах обох статей масою 180–200 г. Експериментальні тварини були розділені на 4 групи залежно від тривалості напруженого інтраабдомінального тиску: 1 група (3 тварини) – до 1 години, 2 група (3 тварини) – до 3 годин, 3 група (3 тварини) – до 5 годин та 4 група (3 тварини) – більше 5 годин. Експериментальний підвищений тиск моделювали за допомогою манжетки та тонометра. З метою оцінки структурних змін у піддослідних білих щурів після виведення їх з експерименту діафрагму відпрепаровували та здійснювали її макроскопічний огляд. Наступним етапом був забір тканини з різних анатомічних відділів (купол, ніжки, сухожильний центр) з їх подальшим гістологічним дослідженням. Результати гістологічного дослідження свідчать, що загальне знеболення із підвищеним інтраабдомінальним тиском впливає на стан органів і тканин білих щурів і, зокрема, на стан діафрагми. Морфологічно ці зміни характеризуються розвитком гемодинамічних порушень, явищами дезорганізації волокнистих структур сполучної тканини, дистрофічними змінами м?язової тканини, виникненням запальної реакції. Оцінюючи інтенсивність зазначених змін у експериментальних групах із різною тривалістю загального знеболення, можна простежити пряму залежність між вираже-ністю структурних змін та тривалістю дії досліджуваного фактора на організм піддослідних тварин. Цель работы: оценка степени морфо-структурных изменений мышечно-апоневротических элементов диафрагмы при действии экспериментально смоделированного повышенного интраабдоминального давления различной продолжительности. Работа выполнена на 12 нелинейных половозрелых белых крысах обоего пола массой 180–200 г. Экспериментальные животные были разделены на 4 группы в зависимости от продолжительности напряженного интраабдоминального давления: 1 группа (3 животных) – до 1 ч, 2 группа (3 животных) – до 3 ч, 3 группа (3 животных) – до 5 ч и 4 группа (3 животных) – более 5 ч. Экспериментальное повышенное давление моделировали с помощью манжетки и тонометра. С целью оценки структурных изменений в подопытных белых крыс после вывода их из эксперимента диафрагму отпрепарировали и осуществляли ее макроскопический обзор. Следующим этапом был забор ткани из разных анатомических отделов (купол, ножки, сухожильный центр) с их последующим гистологическим исследованием. Полученные результаты гистологического исследования показывают, что общее обезболивание с повышенным интраабдоминальным давлением влияет на состояние органов и тканей белых крыс и, в частности, состояние диафрагмы. Морфологически эти изменения характеризуются развитием гемодинамических нарушений, явлениями дезорганизации волокнистых структур соединительной ткани, дистрофическими изменениями мышечной ткани, возникновением воспалительной реакции. Оценивая интенсивность указанных изменений в экспериментальных группах с разной продолжительностью общего обезболивания, можно проследить прямую зависимость между выраженностью структурных изменений и продолжительностью действия исследуемого фактора на организм подопытных животных. Дод.точки доступу: Орел, Ю. М.; Продан, А. М.; Шевяк, П. І.; Рудковська, Н. Г.; Запорожець, Ю. В. Экз-ры: