Філіп, С. С.     Хірургічні аспекти лікування тотального варикотромбофлебіту великої підшкірної вени [] / С. С. Філіп, B. В. Русин, І. І. Гаджега // Шпит. хірургія. - 2021. - N 1. - С. 50-53 MeSH-головна: ПОДКОЖНАЯ ВЕНА -- SAPHENOUS VEIN (патология) ТРОМБОФЛЕБИТ -- THROMBOPHLEBITIS (хирургия) ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (хирургия) СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (методы) Анотація: Мета роботи: обґрунтувати показання до хірургічного лікування тотального варикотромбофлебіту в басейні великої підшкірної вени (ВПВ). У роботі наведено аналіз результатів обстеження та лікування 27 хворих із тотальним варикотромбофлебітом у басейні великої підшкірної вени. У 24 (88,9 %) пацієнтів верхівка тромботичних мас локалізувалася у верхній третині стегна в середньому на (5,2±1,4) см від сафенофеморального співгирла. У 3 (11,1 %) хворих верхівка тромботичних мас доходила до остіального клапана, але не переходила через сафенофеморальне співгирло. Нижня межа тромботичного ураження у 4 (14,8 %) хворих локалізувалася у верхній, у 16 (59,3 %) – у середній та у 7 (25,9 %) – у нижній третинах гомілки. У 22 (81,5 %) пацієнтів у патологічний процес, крім магістрального стовбура, залучалися притоки ВПВ. У 21 (95,5%) пацієнта з тромботичним ураженням приток ВПВ спостерігали їх варикозну трансформацію. Операційне втручання обов’язково включало кросектомію, видалення тромбованого стовбура ВПВ та при потребі тромбованих приток, субфасціальне лігування неспроможних вен. При відсутності варикозних змін та неспроможних пронизних вен об’єм операційного втручання скорочували за рахунок флебоцентезу з наступною склерооблітерацією. Активна хірургічна тактика при тотальному варикотромбофлебіті дала можливість ефективно запобігти розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень. Цель работы: обосновать показания к хирургическому лечению тотального варикотромбофлебита в бассейне большой под-кожной вены (БПВ). В работе приведен анализ результатов обследования и лечения 27 больных с тотальным варикотром-бофлебитом в бассейне большой подкожной вены. У 24 (88,9 %) пациентов верхушка тромботических масс локализовалась в верхней трети бедра в среднем на (5,2 ± 1,4) см от сафенофеморальное соустья. У 3 (11,1 %) больных верхушка тромботических масс доходила до остиального клапана, но не переходила через сафенофеморальное соустье. Нижняя граница тромботического поражения у 4 (14,8 %) больных локализовалась в верхней, у 16 (59,3 %) – в средней и у 7 (25,9 %) – в нижней третях голени. У 22 (81,5 %) пациентов в патологический процесс, кроме магистрального ствола, вовлекались притоки БПВ. У 21 (95,5%) пациента с тромботической поражением приток БПВ наблюдали их варикозную трансформацию.Операционное вмешательство обязательно включало кроссэктомия, удаление тромбированного ствола БПВ и при необходи-мости тромбированных приток, субфасциальное лигирование несостоятельных вен. При отсутствии варикозных изменений и несостоятельных пронизних вен объем операционного вмешательства сокращали за счет флебоцэнтеза с последующей склерооблитерацией. Активная хирургическая тактика при тотальном варикотромбофлебите дала возможность эффективно предот-вратить развитие венозных тромбоэмболических осложнений. Дод.точки доступу: Русин, B. В.; Гаджега, І. І. Экз-ры: