Бабак, С. В.
    Electroencephalographic indicators in people with panic decoders [] / С. В. Бабак // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 9-14. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПАНИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ -- PANIC
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
Анотація: Панічні розлади досить поширені серед населення світу. Симптоми панічних атак виникають непередбачувано та спонтанно. Особи, що підлягають таким нападам у більшості випадків неспроможні швидко та адекватно включитись в поточний момент життя. Це викликає страх, підвищену тривожність, і, навіть, асоціальність. Вчені зайняті пошуками вирішення проблем панічних атак через розуміння нейробіологічних змін у мозку. Зокрема, використовується електроенцефалографічний (ЕЕГ) метод дослідження. Складність вивчення біоелектричної активності мозку полягає у тому, що практично неможливим є проведення такого дослідження під час панічної атаки. Всі обстеження осіб із панічними розладами проводились в періодах між нападами. Є лише окремі дані стосовно дослідження ЕЕГ в лабораторії, де певними подразниками викликали емоції страху, тривоги, і на цьому тлі, досліджували електричний стан мозку. Вченими виявлено відмінності у електричній активності мозку у пацієнтів із типовими та атиповими панічними атаками: при типових панічних атаках – зареєстровано збільшення спектральної потужності бета1-ритму в лобних, скроневих та тім’яних частках правої півкулі, а при атипових – потужності тета-ритму у скроневих областях цієї півкулі. Також відмічено посилення функціональної дезінтеграції міжпівкульної асиметрії, яке зумовлено підвищенням активації гіпоталамо-септо-гіпокампальної системи. В правій півкулі, переважно у скроневих і лобових відведеннях, зареєстровано достовірне зменшення загальної абсолютної щільності потужності альфа-ритму, а також збільшення загальної абсолютної щільності потужності ритмів в бета-1-діапазоні і тета-діапазоні. При панічних атаках людина залишається в стані підвищеного збудження з причини домінування симпатичної нервової системи, активність якої поступово знижується. В такому стані збудження охоплює мигдалину, стовбур мозку. Можливо, і кора острівця може мати безпосереднє відношення до виникнення панічних розладів. Для розуміння особливостей змін у функціонуванні мозку при панічних розладах показники електроенцефалографічних досліджень мають доповнюватись результатами інших методів досліджень. Потрібно активно залучати біохімічні дослідження, дані магніто-резонансної томографії. У певних осіб панічні розлади виникають на тлі інших психопатій. Іноді дані енцефалографії подібні до стану, наприклад, епілепсії. Використання однофотонної емісійної комп’ютерної томографії показало зміну метаболізму та загальне зниження двобічного мозкового кровотоку у певних структурах мозку у пацієнтів із панічними розладами. Біохімічні дослідження, при наявності панічних розладів, спрямовані в основному на глутаматергічні та гамма-аміномасляноергічні системи, які мають функції збудження та гальмування. Наукові дослідження показують зв’язок між станом нейронів центру дихання та переживанням паніки. Аналіз наукової літератури стосовно біоелектричної активності мозку у осіб із панічними розладами показав неоднозначність, що потребує подальших досліджень. Ще однією дуже вагомою причиною для активації досліджень панічних розладів за останні два роки стала пандемія коронавірусу

Экз-ры: