Вікові особливості ремоделювання гемомікроциркуляторного русла товстої кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії [] / М. С. Гнатюк [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 201-204 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (кровоснабжение) ПЕЧЕНЬ -- LIVER (хирургия) ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION Анотація: Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до появи пострезекційної портальної гіпертензії, для якої характерним є розширення і повнокров’я ворітної печінкової вени, брижових вен, варикозне розширення вен стравохода і шлунка, гемороїдальних вен, шлунково-стравохідні кровотечі, спленомегалія, асцит.Мета дослідження – морфометричне встановлення вікових особливостей ремоделювання гемомікроциркуляторного русла товстої кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Об’єкт і методи дослідження. Комплексом морфологічних методів досліджені судини гемомікроциркуляторного русла товстої кишки лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 4-и групи. 1-а група включала 15 8-и місячних інтактних тварин, 2-а – 15 24-х місячних інтактних щурів, 3-я – 15 8-и місячних тварин з пострезекційною портальною гіпертензією, 4-а – 15 24-х місячних щурів з пострезекційною портальною гіпертензією. Остання моделювалася видаленням лівої та правої бокових часток печінки (58,1% її паренхіми). Евтаназія тварин здійснювалася кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць від початку досліду. Гемомікроциркуляторне русло заповнювалося туш-желатиновою сумішшю, яку вводили через черевну аорту. З товстої кишки виготовляли просвітлені мікропрепарати, серед яких частину забарвлювали гематоксилін-еозином. На мікропрепаратах товстої кишки морфометрично визначали діаметри артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, закапілярних венул, венул, щільність мікросудин на 1 мм? тканин досліджуваного органа. Кількісні показники обробляли статистично. Результати та обговорення. Встановлено, що діаметр артеріол неушкодженої товстої кишки у 24-х місячних щурів зменшився на 5,1%, передкапілярних артеріол – на 5,6%, гемокапілярів – на 4,1% (р0,05), закапілярні венули розширилися на 4,4%, венули – на 4,7% (р0,05). Резекція 58,1% паренхіми печінки призводила до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії та певних характерних структурних змін судин гемомікроциркуляторного русла товстої кишки. При пострезекційній портальній гіпертензії у молодих тварин діаметр артеріол статистично достовірно (р0,001) зменшився на 32,2%, а у 24-х місячних – на 33,1% (р0,001), діаметр передкапілярних артеріол відповідно – на 34,5% і 34,9% (р0,001), діаметр гемокапілярів – на 28,4% і 31,2% (р0,001). Венозні судини гемомікроциркуляторного русла (закапілярні венули і венули) розширювалися у змодельованих експериментальних умовах. Так, у 8-и місячних щурів діаметр закапілярних венул збільшився на 32,4%, а венул – на 33,1% (р0,001) порівняно із контролем, щільність мікросудин відповідно зменшилася на 28,8% і 32,4% (р0,001). Висновки. Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до вираженого ремоделювання судин гемомікроциркуляторного русла товстої кишки, яке характеризувалося звуженням артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, а також розширенням закапілярних венул і венул, зниженням щільності мікросудин, інфільтрацією і склерозом. Структурні зміни судин гемомікроциркуляторного русла домінували у товстій кишці експериментальних тварин старшої вікової групи. Дод.точки доступу: Гнатюк, М. С.; Процайло, О. М.; Татарчук, Л. В.; Гаргула, Т. І. Экз-ры: