Boyko, Ju. S. Changes in the morphofunctional indicators of educational recipients in response to dosed physical activity [] = Зміни морфофункціональних показників здобувачів освіти у відповідь на дозоване фізичне навантаження / Ju. S. Boyko, L. S. Sokolenko, Iu. M. Tanasiichuk // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 2, № 2. - С. 280-284 MeSH-головна: СТУДЕНТЫ -- STUDENTS ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY Анотація: Пошук шляхів підвищення рухової активності студентської молоді залишається актуальним, у зв’язку зі зниженням рівня здоров’я, яке і надалі спостерігається. Мета дослідження – визначити особливості змін морфофункціональних показників здобувачів освіти у відповідь на дозоване фізичне навантаження. Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні брали участь практично здорові здобувачі вищої освіти 18±0,7 років І-ІІ курсів навчання (n=40), які не займалися регулярно спортом у минулому та теперішньому часі. Для визначення стану серцево-судинної системи здобувачів освіти у відповідь на виконання проби з дозованим фізичним навантаженням Мартіне-Кушелєвського застосовували сертифікований прилад ПАК «Омега-М». Для визначення стану дихальної системи використовували вимірювання життєвої ємності легень. Працездатність визначали за допомогою тесту PWC170 методом велоергометрії. Для визначення рівня загальної витривалості використовували біг на 1000. Ті, хто зголосився на участь у дослідженні були розділені на тестові групи за принципом: до групи 1 (n=20), увійшли здобувачі освіти, які займалися ігровими видами спорту; до групи 2 (n=20), увійшли здобувачі освіти, які займалися ациклічними/циклічними видами фізкультурно-спортивної діяльності. Результати. Після проби з дозованим навантаженням рівень адаптації у осіб, які займалися переважно ациклічною/циклічною фізичною активністю зріс, але недостовірно (рбільше0,05). ЧСС після третьої хвилини відновлення по закінченні проведення функціональної проби в обох групах досліджуваних достовірно не відрізнялася (рбільше0,05). За всіма іншими показниками спостерігалося достовірне зростання у відповідь на дозоване тестове фізичне навантаження в обох групах досліджуваних. Маса тіла досліджуваних обох груп не мала достовірних змін (рбільше0,05). Теж стосується і результатів бігу на 1000 м у випробуваних групи 1. Інші показники достовірно змінилися в обох групах від початку до кінця дослідження. Обговорення. Виявлено, що для поточної експериментальної вибірки не було суттєвої різниці у впливі переважно різних за характером видах тренувальних навантажень, за результатами реакції організму на дозоване фізичне навантаження. Можна стверджувати, що саме регулярність занять за програмами побудованими з урахуванням принципів фізичного виховання та підвищення загального рівня фізичної активності є тими факторами, що визначають адаптаційні морфофункціональні перебудови систем життєзабезпечення студентської молоді. Висновки. В цілому, збільшення часу організованої рухової активності фізкультурно-спортивного характеру сприяє підвищенню рівня здоров’я здобувачів, про що свідчить динаміка морфофункціональних показників протягам дослідження та у відповідь на дозоване фізичне навантаження. Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження будуть спрямовані на побудову комплексної програми фізкультурно-оздоровчої роботи зі здобувачами освіти спеціальної медичної групи. Дод.точки доступу: Sokolenko, L. S.; Tanasiichuk, Iu. M. Экз-ры: |