Іваненко, Т. В.     Особливості планіметричної організації ендокринної частини підшлункової залози у гіпертензивних щурів лінії SHR [] / Т. В. Іваненко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2022. - Т. 15, N 3. - С. 295-300 MeSH-головна: ЛАНГЕРГАНСА ОСТРОВКИ -- ISLETS OF LANGERHANS (патофизиология) ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS (физиология) ИНСУЛИН -- INSULIN (секреция, физиология) Анотація: Аналіз ендокринної структури підшлункової залози й оцінювання ступеня її гетерогенності є ключовими для визначення таких важливих фізіологічних параметрів, як маса острівцевих ендокриноцитів у здорових людей або функціональний резерв ?-клітин у пацієнтів із діабетом 1 і 2 типів. Мета роботи – здійснити порівняльний планіметричний аналіз панкреатичних острівців нормотензивних щурів лінії Wistar і гіпертензивних щурів лінії SHR, використовуючи метод подвійного імунофлуоресцентного забарвлення ендокриноцитів. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на підшлунковій залозі щурів лінії SHR і Wistar. Інсулін і глюкагон в острівцях підшлункової залози визначали імунофлуоресцентним методом. Реакцію імунофлуоресценції оцінювали за допомогою флуоресцентного мікроскопа AxioImager-M2. Результати. Планіметричний аналіз виявив панкреатичні острівці всіх типів у тканині підшлункової залози щурів ліній SHR і Wistar. У гіпертензивних тварин лінії SHR кількість одиничних ендокриноцитів в 2,3 раза більша (р 0,001), а гігантських острівців – на 34,2 % більша (р 0,001), ніж у нормотензивних щурів лінії Wistar. В окремих ендокриноцитах виявили ділянки, що характеризуються імунореактивністю відразу до двох гормонів – інсуліну та глюкагону. Такі ділянки виявили в острівцях усіх типів обох ліній щурів, але сумарні показники у гіпертензивних щурів лінії SHR на 21,8 % нижчі (р 0,001), ніж у нормотензивних щурів лінії Wistar. Висновки. Планіметричний аналіз показав, що панкреатичні острівці в нормотензивних щурів лінії Wistar і гіпертензивних щурів лінії SHR становлять 1,4 % від площі перетину підшлункової залози. У гіпертензивних щурів лінії SHR у залозі визначили на 16,9 % більшу сумарну площу матеріалу, імунореактивного до інсуліну. На відміну від щурів лінії Wistar у підшлунковій залозі гіпертензивних щурів лінії SHR суттєво збільшена кількість поодиноких ?-ендокриноцитів. Analysis of the endocrine structure of the pancreas and assessment of its degree of heterogeneity is key to assessing such important physiological parameters as islet endocrinocyte mass in healthy people or functional reserve of ?-cells in patients with type 1 and type 2 diabetes. The aim of the study is to perform a comparative planimetric analysis of pancreatic islets of normotensive Wistar rats and hypertensive SHR rats, using the method of double immunofluorescent staining of endocrinocytes. Materials and methods. The study was performed on the pancreas of SHR and Wistar rats. Insulin and glucagon in the islets of the pancreas were determined by immunofluorescence. The immunofluorescence reaction was studied with an AxioImager-M2 fluorescent microscope. Results. Planimetric analysis showed the presence of pancreatic islets of all types in the pancreatic tissue of SHR and Wistar rats. The number of single endocrinocytes in SHR hypertensive animals was 2.3 times higher (P 0.001), and the number of giant islets was 34.2 % higher (P 0.001), than in normotensive Wistar rats. The presence of regions in some endocrinocytes, that show immunoreactivity to both hormones at once – insulin and glucagon. Such areas were present in islets of all types of both rat lines, however, the total rates in hypertensive rats of the SHR line were 21.8 % lower (P 0.001), than in normotensive rats of the Wistar line. Conclusions. Planimetric analysis showed, that the pancreatic islets in normotensive Wistar rats and hypertensive SHR rats occupy 1.4 % of the cross-sectional area of the pancreas. In hypertensive rats the SHR line in the gland by 16.9 % larger total area of the material immunoreactive to insulin. In contrast to Wistar rats, the number of single ?-endocrinocytes in the pancreas of hypertensive SHR rats was significantly increased. Экз-ры: