Dubivska, S. S.     Directions for recovery of cognitive function in surgical patients after general anesthesia [] = Напрями відновлення когнітивних функцій у хірургічних хворих після загального наркозу / S. S. Dubivska, R. Y. Viedienieva, Yu. B. Hryhorov // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 164-167 MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ НЕЙРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ -- INTRAOPERATIVE NEUROPHYSIOLOGICAL MONITORING НЕЙРОБИХЕВИОРАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- NEUROBEHAVIORAL MANIFESTATIONS КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS КОГНИТИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- COGNITIVE THERAPY Анотація: The purpose of this study was to develop directions for possible correction of changes in cognitive function in patients with a surgical profile after general anesthesia in the early postoperative period against the background of neuroprotective therapy based on the results of the study by neuropsychological testing. During the study, the changes in cognitive function obtained against the background of neuroprotective therapy according to the results of MMSE and FAB tests may be related to age-related features of the plasticity of cognitive function and depletion of compensatory capabilities. According to the clock drawing test in young and middle-aged patients, the fluctuations of the results were within the normal range in all periods of observation. In the elderly, errors occurred on the 1st day after surgery and minor inaccuracies persisted on the 7th day after surgery. The analysis of the results of the 10-word memory test in patients on the background of neuroprotective therapy showed deterioration of the results on the 1st day in all age groups of patients, but more significant changes in the test were in elderly patients. The most significant deterioration of the indicator was observed on the 1st day after the operation. On the 7th day, the indicator improved. In all groups, within a short period of observation, the results of the Schulte test were restored. In young patients it was more gradual than in other age groups, with full recovery to the level of cognitive impairment on this test to the level before surgery in middle-aged patients. Thus, the obtained results of our study allow us to unequivocally recommend the appointment of neuroprotective therapy. Preferably with inclusion in the scheme of standard management of the postoperative period in all patients of a surgical profile who are undergoing surgery with general anesthesia. This scheme of postoperative management of patients is quite possible to prevent the occurrence or deterioration of the state of cognitive function, which further contributes to the improvement of the quality of life. Метою даного дослідження було розроблення напрямків можливої корекції змін когнітивної функції у пацієнтів хірургічного профілю після загальної анестезії у ранньому післяопераційному періоді на фоні нейропротекторної терапії за результатами дослідження шляхом нейропсихологічного тестування. В ході дослідження отримані зміни когнітивної функції на фоні нейропротекторної терапії за результатами тестів MMSE та FAB можливо пов’язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції та виснаженням компенсаторних можливостей. По тесту малювання годиннику у пацієнтів молодого та середнього віку коливання результатів були в усі строки спостережень в межах норми. У осіб похилого віку виникли помилки на 1-шу добу після оперативного втручання та зберігались незначні неточності на 7-му добу після операції. Аналіз результатів тесту запам’ятовування 10 слів у пацієнтів на фоні нейропротекторної терапії показав погіршення результатів на 1-шу добу в усіх вікових групах пацієнтів, але більш значні зміни по тесту були у пацієнтів похилого віку. Найсуттєвіше значення погіршенням показника спостерігалось на 1-шу добу після операції. На 7-му добу показник покращився. В усіх групах в короткі строки спостережень визначено відновлення результатів проби Шульте. Зокрема, у пацієнтів молодого віку було поступовим ніж у інших вікових групах, з повним відновлення до рівнім когнітивних порушень по даному тесту на рівень до операції у пацієнтів середнього віку. Таким чином, отримані результати нашого дослідження дозволяють однозначно рекомендувати призначення нейропротекторної терапії. Переважно з включенням до схеми стандартного ведення післяопераційного періоду у всіх пацієнтів хірургічного профілю яким проводять оперативне втручання з загальною анестезією. Дана схема післяопераційного ведення пацієнтів дасть можливість для запобігання виникнення або погіршення стану когнітивної функції, що в подальшому сприяє покращенню якості життя. Дод.точки доступу: Viedienieva, R. Y.; Hryhorov, Yu. B. Экз-ры: