Dubossarska, Yu. O.     Histological features of the infectious and inflammatory state of the placenta in women with preterm premature rupture of membranes depending on the duration of the interval between membrane rapture and delivery and other factors [] = Гістологічні особливості інфекційно-запального стану посліду у жінок з передчасним розривом плодових оболонок в залежності від тривалості безводного проміжку та інших факторів / Yu. O. Dubossarska, Ye. O. Puziy // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 168-173 MeSH-головна: РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE ВНЕЗАРОДЫШЕВЫЕ ОБОЛОЧКИ -- EXTRAEMBRYONIC MEMBRANES (повреждения) РОДЫ, ТРЕТЬЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, THIRD ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION Анотація: The purpose of the study is to evaluate the histological features of the placenta in women with pregnancy complicated by preterm premature rupture of membranes (pPROM) and their relationship with the duration of the interval between membrane rapture and delivery, the level of expression of antimicrobial peptides (?-2-defensins) and other factors of pregnancy and labour. Methods. We examined 56 women of the main group, whose pregnancy was complicated by pPROM at 23-36 weeks of pregnancy and 20 pregnant women of the control group with intact fetal membranes, who subsequently gave birth to full-term babies. The study included anamnesis, study of the course of pregnancy, labour and postpartum period, clinical and laboratory parameters of the mother, including the level of expression of antimicrobial peptides (?-2-defensins) in the blood serum, functional status of the newborn, histological examination of the placenta. In the histological examination of the placenta, signs of infection and inflammation, placental insufficiency, the presence of compensatory and adaptive reactions were determined. Results. The course of pregnancy, complicated by pPROM, caused a high incidence of perinatal losses. No significant relationship between the condition of newborns and the duration of the interval between membrane rapture and delivery was found; the indicators generally corresponded to the estimates characteristic of premature infants and correlated with the gestational age of the child. Analysis of the localization of infectious and inflammatory changes in the placentas of women with pPROM showed a high incidence of membranous lesions, as evidenced by the detection of signs of purulent necrotic membranitis in more than half of the observations (57.1%), especially with an increase in the duration of the interval between membrane rapture and delivery (more than 70% of cases). Conclusions. It was found that the morphological examination of placentas in women with pregnancy complicated by pPROM in most cases (85.7%) revealed signs of placental insufficiency, of which in a quarter of cases (25.0%) the insufficiency had an acute course, which was closely associated with perinatal mortality. The frequency of lesions of various elements and structures of the placenta, membranes and umbilical cord of infectious and inflammatory nature significantly depended on the duration of the interval between membrane rapture and delivery. The average level of expression of ?-2-defensins in the blood of pregnant women with pPROM was reduced by 1.4 times compared to healthy pregnant women and inversely correlated with both the acute course of placental insufficiency and funiculitis and combined damage to several elements and structures of the placenta. Мета дослідження – оцінити гістологічні особливості посліду у жінок з недоношеною вагітністю, ускладненою передчасним розривом плодових оболонок, та їх зв’язки з тривалістю безводного проміжку, рівнем експресії антимікробних пептидів (?-2-дефензинів) та іншими факторами перебігу вагітності та пологів. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 56 жінок основної групи, у яких вагітність ускладнилася передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО) на 23-36 тижні вагітності та 20 вагітних жінок контрольної групи з цілим плодовим міхуром, які згодом народили доношених дітей. Дослідження включало збір анамнезу, вивчення перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, клініко-лабораторні показники матері, в тому числі рівень експресії антимікробних пептидів (?-2-дефензинів) у сироватці крові, функціональний стан новонародженої дитини, гістологічне дослідження посліду. При гістологічному дослідженні посліду визначали ознаки інфікування та запалення, плацентарної недостатності, наявність компенсаторно-пристосувальних реакцій. Результати. Перебіг недоношеної вагітності, ускладнений ПРПО, обумовив високу частоту перинатальних втрат. Не виявлено достовірного зв’язку між станом новонароджених дітей та тривалістю безводного проміжку; показники в цілому відповідали оцінкам, характерним для недоношених дітей і корелювали з гестаційним віком дитини. Аналіз локалізацій інфекційно-запальних змін у послідах жінок з ПРПО показав високу частоту ураження плодових оболонок, про що свідчить виявлення ознак гнійно-некротичного мембраніту у понад половини спостережень 57,1 %, особливо при збільшенні тривалості безводного проміжку (понад 70 % випадків). Висновки. Встановлено, що при морфологічному дослідженні плацент у жінок з недоношеною вагітністю, ускладненою передчасним розривом плодових оболонок, в більшості випадків (85,7%) виявлено ознаки плацентарної недостатності, з яких в чверті випадків (25,0%) недостатність мала гострий перебіг, що тісно асоціювалось з перинатальною смертністю. Частота ураження різних елементів і структур плаценти, плодових оболонок і пуповини інфекційно-запального характеру достовірно залежала від тривалості безводного проміжку. Середній рівень експресії ?-2-дефензинів у крові вагітних з передчасним розривом плодових оболонок був зниженим в 1,4 рази порівняно зі здоровими вагітними та зворотно корелював як з гострим перебігом плацентарної недостатності, так і з фунікулітом та одночасним ураженням кількох елементів та структур посліду. Дод.точки доступу: Puziy, Ye. O. Экз-ры: