Harkavenko, K. V.     Modern approaches to the treatment of abnormal uterine bleeding in women with the metabolic syndrome and genital prolapse [] / K. V. Harkavenko, R. A. Safonov, V. V. Lazurenko // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2023. - № 1. - С. 142-143 MeSH-головна: МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (лекарственная терапия, терапия) МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (лекарственная терапия, терапия) МАТКИ ПРОЛАПС -- UTERINE PROLAPSE (лекарственная терапия) МЕНОПАУЗА -- MENOPAUSE Анотація: Мета роботи – удосконалити лікування АМК у жінок пері- та постменопаузального віку з метаболічним синдромом та генітальним пролапсом. Об’єкт і методи дослідження. Для досягнення мети було обстежено 23 жінки з АМК та МС та ГП (основна група) та 25 жінок з АМК та МС (група порівняння). Контрольну групу склали 15 жінок, які не мали гінекологічної та соматичної патології. Обстеження включало загальне клініко-лабораторне дослідження крові, сечі, антропометричні вимірювання росту, ваги, ІМТ, відношення талія/стегно. Виконувалося трансвагінальне та трансперінеальне ультразвукове дослідження з використанням системи GE Voluson, в також МРТ. Для визначення ступеня пролапсу використовували систему кількісної оцінки ГП (РОР-Q) (1996). В основній групі у жінок перименопаузального віку оперативне лікування виконували у вигляді гістерорезектоскопії в комбінації з кольпорафією та кольпоперінеорафією та/або сакроспінальною фіксацією купола піхви сітчастими протезами. У постменопаузальному періоді виконували трансвагінальну екстирпацію. В жінок групи порівняння виконували гістерорезектоскопію. Результати дослідження. У результаті отримали статистично значимі дані, що АМК у пацієнток при підвищеній масі або ожирінні в постменопаузальному періоді вказує на високий ризик передракових уражень і це дуже важливо для вибору подальшої лікувальної тактики. При трансперинеальному УЗД дефект леваторів визначено у 15 (65,2%) жінок основної групи, причому майже у половини з них дефект був білатеральний, що підтверджується як візуалізаціею входу в піхву, так і вимірюванням області піхвової щілини, що вказує на діагноз відриву леваторів. Гістероскопічне лікування не виключає ризик рецидиву АМК або наступного хірургічного втручання. Враховуючи вплив різних методів лікування на якість життя, у тому числі сексуального, протягом периоперативного обстеження, рішення виконання та ідентифікації допомоги повинно бути дуже відповідне та персоналізоване для жінок з МС перименопаузального та постменопаузального періоду за наявності АМК та ГП. Висновки. Раціональне лікування пацієнток з АМК та коморбідною патологією (МС, ГП) залежить від віку пацієнтки та ступеня ГП: у перименопаузальному віці – гістерорезектоскопія з кольпоперінеорафією; в постменопаузі – трансвагінальна екстирпація з сакроспінальною фіксацію купола піхви сітчастими протезами. Дод.точки доступу: Safonov, R. A.; Lazurenko, V. V. Экз-ры: