Доценко, С. Я. Можливості патогенетичної корекції дисбалансу системи протеази-антипротеази у хворих зі стабільною стенокардією напруги II-III функціонального класу в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень II-III стадії [] / С. Я. Доценко, О. О. Крайдашенко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 89-99 Рубрики: Розувастатин MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения) ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗЫ МЕМБРАНО-СВЯЗАННЫЕ -- MATRIX METALLOPROTEINASES, MEMBRANE-ASSOCIATED АРГИНИН -- ARGININE Анотація: Мета роботи – оцінка клінічної ефективності екзогенного L-аргініну та статинотерапії в умовах розвитку стабільної стенокардії напруги ІІ-ІІІ функціонального класу в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень ІІ-ІІІ стадії. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилося 50 хворих із ішемічною хворобою серця та хронічним обструктивним захворюванням легень (середній вік 57 років; співвідношення чоловіки/жінки 78/22%). Для оцінки клінічної ефективності проведеного лікування при поєднаній кардіопульмональній патології обстежені були рандомізовані у 2 підгрупи: підгрупа 1 включала 25 пацієнтів із метаболітотропним препаратом на тлі високоінтенсивної статинотерапії (до базисної терапії включали L-аргінін та, в якості гіполіпідемічного засобу, розувастатин в дозі 20 мг/добу); підгрупа 2 включала 25 хворих (отримували тільки базисну терапію на тлі помірноінтенсивної статинотерапії (добові дози аторвастатину 20 мг, розувастатину 10 мг)). Групи були співставні за гендерним розподілом та демографічними показниками. Порівняльний аналіз стажу, початкового віку паління та анамнезу тютюнопаління в групах хворих достовірно не відрізнявся. Усі хворі 1 підгрупи приймали в якості метаболітотропного препарату L-аргінін аспартат у вигляді 4,2% розчину внутрішньовенно по 100 мл 1 раз в добу (курс 12 днів) з подальшим переходом на розчин для перорального застосування по 10 мл 5 разів на добу (курс 3 міс. ±3 доби). Через 12±1 тижнів проводилося контрольне обстеження. Drop out хворих на протязі дослідження не було. Комплаєнс 95-105%. Результати. Проведений аналіз співвідношення рівня активності MMП-9 до та після проведеної терапії свідчив, що рівень експресії MMП-9 знизився на 43,28% (р менше 0,05) у 1-й підгрупі та на 13,18% (р.н.д.) у 2-й підгрупі до кінця строку терапії. Активність ТІМП через 12 тижнів лікування склала +33,11% (р менше 0,05) та +11,27% (р.н.д.), відповідно для 1-ї та 2-ї підгруп. Величина відмінностей між підгрупами 1 та 2 по рівню маркера СРБ до та після терапії становила -45,65% (р менше 0,05) та -9,09% (р.н.д.) відповідно. Причому 19 (76%) осіб з 1-ї підгрупи досягли таргетного рівня практично здорових осіб до закінчення терміну лікування, що достовірно вище, ніж аналогічний показник 2-ї підгрупи (менше третини, 32%) при ?2=8,05, р менше 0,01. Висновки. Застосування L-аргініну на тлі високоінтенсивної статинотерапії у хворих на стабільну стенокардію напруження II-III функціональних класів у поєднанні із хронічним обструктивним захворюванням легень ІІ-ІІІ стадії сприяло більш вираженій позитивній динаміці у модуляції порушень протеаз-антипротеазого статусу у вигляді зниження підвищеної експресії ММП-9 та елевації рівня ТІМП на тлі лікування. Дод.точки доступу: Крайдашенко, О. О. Экз-ры: |