Ортопедична реабілітація пацієнтів з хронічним генералізованим парадонтитом за допомогою дентальної імплантації [] / Е. В. Ніколішина [та ін.] // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac. - 2023. - № 4. - С. 48-53 MeSH-головна: СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ -- DENTAL IMPLANTATION ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES Анотація: Одним із найпоширеніших методів корекції дефектів зубного ряду, що застосовуються в сучасній стоматології, є дентальна імплантація. Разом з тим, в умовах патології пародонту планування та проведення дентальної імплантації викликає певні складності. Метою роботи було проведення аналізу клінічної ефективності ортопедичної реабілітації з опорою на імплантати хворих на хронічний пародонтит. Завдання дослідження полягало у вивченні та порівнянні показників стабільності імплантатів, маргінальної втрати кісткової тканини та післяопераційних ускладнень у пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом за умов використання методики безпосередньої та відстроченої дентальної імплантації. Для досягнення мети авторами було сформовано дві групи спостереження, в яких проведено заміщення дефектів зубних рядів за допомогою дентальних імплантатів у пацієнтів із генералізованим пародонтитом І-ІІ ступеня важкості. Першу групу склали 10 пацієнтів, якім проведена безпосередня імплантація та негайне функціональне навантаження. В другій групі було10 пацієнтів, після відстроченої імплантації навантаження відбувалося в загальноприйняті терміни (2-3 місяця на нижній щелепі та 4-5 місяців на верхній). Стабільність імплантатів визначали за допомогою пристрою Osstell ISQ. Проведено порівняння показників стабільності імплантатів при різних протоколах імплантації та функціонального навантаження: безпосередне та відстрочене навантаження. Максимальне значення стабільності імплантатів регіструються через один рік. Цей факт доведено у статистично достовірному збільшенні (р0,05) стабільності імплантата в обох групах. Рентгенологічна оцінка резорбції кісткової тканини в пришійковій ділянці після першого року навантаження, вказує на певні ризики проведення безпосередньої імплантації і негайного функціонального навантаження. Таким чином, ефективне протезування пацієнтів із генералізованим пародонтитом визначається персоналізованим підхом до кожного окремого випадку із урахуванням місцевих факторів та індивідуальних особливостей організму. Найчастіше, саме незадовільна гігієна порожнини рота, яка призводить до збільшення кількості назубних відкладень та створюють передумови для виникнення загострення запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта. Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация) Дод.точки доступу: Ніколішина, Е. В.; Добровольська, О. В.; Ніколішин, І. А.; Добровольський, О. В.; Дворник, В. М. Экз-ры: