Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Гичка К. М., Бойчук М. О., Думич Т. І., Парижак С. Я., Білий Р. О., Негрич Т. І. Назва : Оцінювання впливу терапії інтерфероном ?-1b на рівень і патологічну природу імуноглобулінів IgG у хворих на розсіяний склероз Місце публікування : Запорож. мед. журн. - Запорожье, 2018. - Том 20, N 6. - С. 762-767 (Шифр ЗУ1/2018/20/6) MeSH-головна: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS ИНТЕРФЕРОН-БЕТА -- INTERFERON-BETA ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G Анотація: Мета роботи – вивчити та оцінити ефективність впливу терапії інтерфероном ?-1b (ІФН) на рівень і патологічну природу імуноглобулінів IgG у хворих на розсіяний склероз (РС). Матеріали та методи. Робота присвячена проблемі розсіяного склерозу та інших демієлінізувальних захворювань. Критерії залучення пацієнтів: вік від 18 до 65 років, а також вірогідний РС згідно з критеріями МакДональда (2010). У дослідженні взяли участь 32 особи, які хворі на розсіяний склероз, і 23 практично здорові особи. Після отримання письмової згоди пацієнта здійснювали забір периферичної крові з вени з використанням вакуумної системи Vacuette та виділяли сироватку для визначення антитіл до основного білка мієліну (ОБМ) і виявлення глікозилювання імуноглобулінів за допомогою лектин-імуноферментного аналізу. Результати. Встановили підвищений вміст анти-ОБМ антитіл класу IgG та IgM антитіл у нелікованих хворих на РС порівняно зі здоровими. У групі хворих, які отримували терапію ІФН, спостерігали вищий рівень експонування антизапальних сіалових залишків на молекулах IgG й асоційованих нативних імунних комплексах, а також посилене експонування фукозильованих корових триманозидних залишків на молекулах IgG та асоційованих нативних імунних комплексах порівняно з нелікованими пацієнтами. Висновки. Сироватки крові хворих на РС, які отримували лікування ІФН, характеризувалися пониженим рівнем антитіл до основного білка мієліну класів IgG та IgM і посиленим експонуванням термінальних залишків сіалових кислот на молекулах IgG та IgM порівняно з нелікованими хворими. Логічно припустити, що терапія ІФН може призводити по появи нативних імунних комплексів молекул IgG, що мають антизапальні властивості, та/чи до зменшення рівня патологічних автоантитіл класів IgG та IgM до компонентів нервової системи, як це показано для анти-ОБМ автоантитіл. Дод.точки доступу: Гичка, К. М.; Бойчук, М. О.; Думич, Т. І.; Парижак, С. Я.; Білий, Р. О.; Негрич, Т. І.