Эффективность разных схем комплексной консервативной терапии животных с индуцированным гонартрозом [] / В. И. Маколинец [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 48-54 MeSH-главная: ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (кровь, метаболизм, патофизиология, терапия) ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (патофизиология, ультраструктура) КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы) ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (кровь, терапевтическое применение) ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ С МАЛОЙ ИНТЕНСИВНОСТЬЮ ИЗЛУЧЕНИЯ -- LASER THERAPY, LOW-LEVEL (использование, методы) ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование) СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL Аннотация: Ефективність консервативного лікування пацієнтів з гонартрозом може бути підвищена завдяки поєднаному застосуванню фармакологічних та фізичних факторів. Можливість комплексного використання низькоінтенсивного лазерного випромінювання (ШЛВ), хондропротекторів та нестероідних протизапальних препаратів у пацієнтів з ранніми стадіями гонартрозу залежно від послідовності їх застосування недостатньо вивчена. Мета: дослідити в експерименті на тваринах з індукованим гонартрозом ефективність різних схем комплексного консервативного лікування. Методи: екс¬перименти проведені на 40 білих щурах віком 6 міс. Гонартроз І стадії моделювали шляхом трикратного введення дексаметазону (7 мг/кг, в/м) 1 раз на тиждень. Щурів розділили на шість груп залежно від лікування, яке містило 10 щоденних сеансів лазеротерапії (доза 0,3 Дж контактно на колінний суглоб) і введення per os диклофенаку натрію (8 мг/кг) та глюкозаміну гідрохлориду (50 мг/кг) у різних послідовностях з інтервалом 15 хв. Мікроскопічні дослідження суглобового хряща і біохімічний аналіз показників сироватки крові (глікопротеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати, лужна фосфатаза) проводили через 28 діб після останньої ін 'єкції дексаметазону. Результати: у щурів усіх дослідних груп структурні порушення в суглобовому хрящі були найменшими порівняно з контролем. У тварин після застосування спочатку ШЛВ, а потім фармакотерапії морфологічні ознаки біосинтетичної активності хондроцитів були найбільш вираженими, а рівень вмісту в сироватці крові маркерів запалення і активність лужної фосфатази — достовірно меншими, ніж: у контрольній та інших дослідних групах. Висновок: комплексне застосування ШЛВ із подальшим введенням диклофенаку натрію та глюкозаміну гідрохлориду призводить до найповнішого відновлення кількісного та структурно-метаболічного стану хондроцитів суглобового хряща і сприяє нормалізації біохімічних маркерів метаболізму хрящової та кісткової тканин. Доп.точки доступа: Маколинец, В.И.; Малышкина, С.В.; Никольченко, О.А.; Гращенкова, Т.Н.; Шевцов, Б.Н.; Маколинец, К.В. Экз-ры: