Фелештинський, Я. П.     Комбіноване застосування капсульної ендоскопії та двобалонної ентероскопії при тонкокишкових кровотечах [] / Я. П. Фелештинський, М. О. Йосипенко, У. І. Гречана // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 34-39 MeSH-главная: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, хирургия) ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (хирургия) ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы) ЭНТЕРОСКОПИЯ ДВОЙНАЯ БАЛЛОННАЯ -- DOUBLE-BALLOON ENTEROSCOPY (методы) Аннотация: Мета роботи — поліпшити результати діагностики та лікування у хворих з тонкокишковими кровотечами. Матеріали і методи. Вивчено результати діагностики та лікування 98 пацієнтів з тонкокишковими кровотечами, які перебували в хірургічному і проктологічному стаціонарах КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» у період з травня 2013 р. до грудня 2015 р. Серед них було 62 (65,2%) чоловіки і 36 (34,8%) жінок віком від 16 до 76 років (середній вік — (45,3+ 1,3) року). Обстеження проведено із застосуванням капсульної системи ОМОМ та ентероскопа Pentax VSB-2990i. Розподіл пацієнтів на три клінічні групи здійснено згідно з удосконаленими алгоритмами діагностики та лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі. До 1-ї групи залучено 22 хворих з клінічними ознаками кровотечі, що триває, до 2-ї — 29 хворих з вираженими ознаками анемії, але без наявних клініко-лабораторних ознак кровотечі, що триває, до 3-ї — 47 хворих із встановленим (за анамнестичними та об'єктивними ознаками) фактом перенесеної кровотечі в просвіт шлунково-кишкового тракту з помірними або середнього ступеня тяжкості клінічними виявами постгеморагічної анемії. Результати та обговорення. Причиною тонкокишкових кровотеч у 33,67 % випадків були ерозії тонкої кишки, у 24,49 % — виразки, у 24,49 % — судинна патологія (ангіектазїї, варикозне розширення вен тонкої кишки, артеріовенозні мальформації тощо), у 10,2% — новоутворення тонкої кишки. Найпоширенішою причиною кровотеч у 1-й групі були виразки (49,9%), з них 6 випадків унаслідок прийому медикаментів, 4 — виразки запального характеру. На другому місці за частотою були судинні зміни — 6 (27,2 %). Найменшу частку становили ерозії — 5 (22,7 %). Новоутворень у цій групі не виявлено. У 2-й групі найпоширенішою причиною кровотеч були ерозії (31,03%), на другому місці за частотою — судинна патологія (27,6%), на третьому — новоутворення (20,7%). На відміну від 1-ї групи виразки виявлено лише у 13,8% пацієнтів. У 3-й групі провідною причиною кровотечі були ерозії (40,4%). Частота виразок та судинної патології була майже однаковою — 19,1 та 21,3% відповідно. Новоутворення у цій групі були найменш частою причиною кровотечі. На підставі виявлених даних обгрунтовано диференційований підхід до лікувальної тактики. Висновки. Відеокапсульна ентероскопія дає змогу з високою точністю визначити джерело та причину кровотечі в тонкій кишці, оцінити її інтенсивність. Застосування двобалонної ентероскопії сприяло не лише ефективній малоінвазивній зупинці тонкокишкової кровотечі, а й діагностиці та видаленню новоутворень. Доп.точки доступа: Йосипенко, М.О.; Гречана, У.І. Экз-ры: