Ординський, Ю. М.     Вплив стресу на організм самців і самиць щурів з різною резистентністю до гіпоксії [] / Ю. М. Ординський, М. O. Рябоконь, О. В. Денефіль // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 36-43. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL АНОКСИЯ -- ANOXIA Аннотация: Мета роботи – вивчити взаємозв’язок між ступенем ураження шлунка, системою антиоксидантного захисту та механізмами регуляції з боку автономної нервової системи (АНС) у високо- і низькостійких до гіпоксичної гіпоксії (ВГ і НГ) щурів різної статі у відповідь на хронічний стрес. Матеріал і методи. Досліди проведено на 96 ВГ і НГ самцях і самицях щурів лінії Вістар. Перша група – контрольна, у другій моделювали хронічний стрес (одногодинна іммобілізація спинкою донизу через кожні 72 години 4 рази). Евтаназію тварин здійснювали під тіопентал-натрієвим наркозом, забирали кров, де визначали вміст церулоплазміну (ЦП), пероксидазну активність крові (ПАК) і шлунок (у слизовій оболонці (СОШ) визначали макроскопічні зміни, кількість крововиливів, ерозій і виразок, вираховували їх частоту та множинність). Проводили варіаційну кардіоінтервалометрію («Кардіолаб», Україна) з розрахунком варіаційного розмаху (ВР, с); моди (Мо, с); амплітуди моди (АМо, %); індексу напруження (ІН). Статистичну обробку цифрових даних виконано за допомогою програм «Excel» та «STATISTICA» 6.0. Достовірність різниці значень визначали за критерієм Стьюдента та непараметричних методів. Результати. У контрольних ВГ тварин, порівняно з НГ, були вищі ЦП і ПАК. При стресі вони зросли, але залишалися більшими у ВГ- самців, порівняно з НГ; у самиць зріс ЦП, зменшилася ПАК (у ВГ порівняно з НГ був більшим ЦП, меншою ПАК). У контрольних самців була вищою ПАК, а в самиць – ЦП. При стресі у самців більшими виявилися ЦП, ПАК. Кардіоінтервалографія виявила більші АМо та ІН у контрольних НГ-тварин порівняно з ВГ. При стресі у самців зросла Мо; АМо та ІН залишалися вищими у НГ, а ВР – у ВГ; у самиць зміни показників були тільки у НГ: зменшилися Мо, ВР, зріс ІН. У НГ самиць Мо, ВР були меншими, а АМо, ІН – більшими порівняно з ВГ. У контрольних ВГ самців порівняно із самицями виявлено меншу Мо, а при стресі більші АМо та ІН, менше – ВР. У контрольних НГ самців була нижчою Мо, а при стресі – більшою АМо, меншим ІН. Хронічний стрес призвів до розвитку пошкоджень СОШ, найбільше у НГ самиць: стоншеність і складчастість слизової, крововиливи були у 75 %, виразки – у 25 % тварин. Висновки. У високостійких до гіпоксичної гіпоксії тварин обох статей, порівняно з низькостійкими до гіпоксичної гіпоксії, потужніший антиоксидантний захист: вищий вміст церулоплазміну у самиць, пероксидазна активність крові – у самців. У відповідь на стрес у всіх щурів зростає церулоплазмін, зміни ж пероксидазної активності крові залежать від статі (у самців збільшується, у самиць – знижується). У контрольних низькостійких до гіпоксичної гіпоксії самців і самиць щурів, порівняно з високостійкими до гіпоксичної гіпоксії, переважає активність симпатичного відділу автономної нервової системи, напруження регуляторних механізмів. При стресі у самців зменшується активність симпатичного відділу автономної нервової системи гуморальними каналами, але симпатична регуляція нервовими каналами та напруженість регуляторних механізмів залишається вищою в низькостійких до гіпоксичної гіпоксії, а парасимпатична – у високостійких до гіпоксичної гіпоксії. У низькостійких до гіпоксичної гіпоксії самиць при стресі відзначено зростання симпатичної активності гуморальними каналами та зменшення парасимпатичної активності, більше напруження регуляторних механізмів. У всіх групах тварин, які зазнали хронічного стресу, відзначено макроскопічні пошкодження слизової оболонки шлунка, але найбільш уразливими є низькостійкі до гіпоксичної гіпоксії самиці. Доп.точки доступа: Рябоконь, М.O.; Денефіль, О.В. Экз-ры: