Чернякова, Г. М. Застосування сорбційних технологій для лікування інфікованих опікових ран в експерименті [] / Г. М. Чернякова // Запорож. мед. журн. - 2017. - Том 19, N 6. - С. 793-797 MeSH-главная: ОЖОГИ -- BURNS (лекарственная терапия, осложнения, этиология) РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия, микробиология) PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (действие лекарственных препаратов, патогенность) ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION (использование) Аннотация: Частота виникнення інфекційних ускладнень у хворих з опіками – актуальна проблема сучасної медицини. Ендогенна та екзогенна інтоксикація, що виникає при великих опікових ураженнях, зумовлює чималі порушення водно-сольового обміну в організмі та призводить до порушення функції органів і систем загалом. Саме тому останнім часом велика увага приділяється такому напряму медицини, як аплікаційна сорбція ранової поверхні або вульнеросорбція. Мета роботи – оцінити антибактеріальні та ранозагоювальні властивості аплікаційного сорбенту оригінального складу для лікування експериментальної синьогнійної опікової інфекції. Матеріали та методи. Дослідження виконали на 90 шестимісячних мишах-самцях лінії NMRI вагою 18–20 грамів. Усіх тварин поділили на 5 груп. Використали модель контактного термічного опіку. Відразу після нанесення опіку піддослідні тварини інфіковані добовою культурою клінічного полірезистентного штаму P. aeruginosa 3101, котрий отримали від пацієнта з опіками. На 1, 3, 7, 14 та 21 добу здійснили мікробіологічні дослідження бактеріальної забрудненості ранової поверхні відповідно до методичних рекомендацій та оцінювання швидкості загоєння ран, визначивши середню швидкість зменшення поверхні рани в см? за день і зменшення площі поверхні рани у відсотках за день (індекс Попової). Результати. Встановили, що лікування оригінальним аплікаційним сорбентом дає можливість уже на третій день досягти зменшення кількості мікробних клітин у рані нижче за критичний рівень, що становить 105 КУО/мл. Також в експериментальній групі, яку лікували досліджуваним препаратом, внаслідок скорочення термінів очищення рани раніше спостерігалось зниження кількості гнійних виділень, зменшення набряку, почервоніння та інфільтрації. Це призводило до скорочення термінів загоєння ран і розвитку повної епітелізації ранової поверхні на 2–3 доби швидше порівняно з іншими групами. Висновки. Результати свідчать, що досліджуваний оригінальний аплікаційний сорбент проявляє виражені антибактеріальні та ранозагоювальні властивості, які зумовлені властивостями компонентів, що входять до його складу, та може розглядатися як перспективний комплексний препарат для місцевого лікування опікової синьогнійної інфекції, зокрема тієї, що спричинена полірезистентними штамами. Экз-ры: |