Мухамедова, М. Г.     Сравнительная характеристика фуросемида и торасемида в отношении показателей качества жизни и клинико-функционального статуса больных хронической сердечной недостаточностью [] / М. Г. Мухамедова // Буковинський медичний вісник. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 42-49. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (лекарственная терапия) ФУРОСЕМИД -- FUROSEMIDE (терапевтическое применение) Аннотация: Мета дослідження — оцінити якість життя і клініко-функціональний статус хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) залежно від включення в терапію петльових діуретиків та дати порівняльну характеристику впливу фуросеміду і торасеміду в складі комбінованої терапії. Матеріал і методи. У дослідження включені 303 хворих на ХСН ішемічного генезу. Для оцінки якості життя хворих на ХСН ішемічного генезу в цьому дослідженні використовувався опитувальник, розроблений в університеті міста Міннесоти (США) — «Життя з серцевою недостатністю (MQLHF — Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire). Крім суб'єктивної оцінки якості життя хворих на ХСН, що оцінюється за MQLHF, у нашому дослідженні вивчалася динаміка об'єктивної клінічної оцінки за шкалою ШОКС, запропонованою в 2000 р. академіком Мареєвою В.Ю. Результати. Первинна оцінка якості життя у пацієнтів з ХСН виявила високий бал MQLHF порівняно зі здоровими особами (57,81±0,42 проти 24,75±1,75 бала, p0,001) та більш високий бал у пацієнтів зі зниженою систолічною функцією ЛШ порівняно з хворими з діастолічною дисфункцією ЛШ (67,42±0,18 проти 52,49±0,12 балів, p0,001). На кінець періоду спостереження середній бал MQLHF вірогідно знизився, причому починаючи вже з 10-го дня терапії (p0,001 достовірність різниці з вихідними даними, відносна динаміка становила 25,04%). Ступінь зниження середнього балу MQLHF у пацієнтів з нормальною фракцією викиду ЛШ значно вищий динаміки показника у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду впродовж усіх етапів спостереження. Вивчення ефектів кожного з діуретиків окремо виявило ідентично спрямовані зміни бальної оцінки якості життя в обох терапевтичних групах з достовірно більш значущим ефектом торасеміду порівняно з фуросемідом (достовірність досягнутих значень на 10-й день та 3-й місяць терапії порівняно з вихідними даними в обох терапевтичних групах — p0,001). Симптоми ХСН, що оцінювалися за шкалою ШОКС, у пацієнтів зі зниженою ФВ більш виражені порівняно з хворими з нормальною систолічною функцією лівого шлуночка. Включення у схему терапії петльових діуретиків уже з 10-го дня спостереження виявило достовірне зменшення вираженості таких симптомів ретенції рідини, як задишка, набряки та ортопное, з деякою перевагою торасеміду над фуросемідом у відношенні ортопное у пацієнтів зі збереженою систолічною функцією ЛШ. До 3-го місяця покращилися практично всі показники ШОКС, що вивчалися. При цьому встановлена достовірна перевага торасеміду над фуросемідом стосовно задишки, ортопное, набряків та вологих хрипів серед пацієнтів зі зниженою ФВ ЛШ, а також стосовно задишки та ортопное серед хворих із нормальною ФВ ЛШ. Висновки. У хворих на хронічну серцеву недостатність спостерігається зниження суб'єктивної оцінки якості життя і об'єктивної оцінки клінічного стану, що засвідчує про значне зниження резервних можливостей серцево-судинної системи. Ступінь порушень вищий у хворих зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. Введення у схему терапії петльових діуретиків асоціюється зі значним поліпшенням сумарної оцінки якості життя, зменшенням вираженості клінічної симптоматики хронічної серцевої недостатності. При цьому якість життя більш значуще поліпшувалася у хворих з нормальною систолічною функцією лівого шлуночка. Встановлено достовірну перевагу торасеміду над фуросемидом щодо суб'єктивної оцінки показників якості життя і об'єктивних симптомів хронічної серцевої недостатності у хворих як із нормальною, так і зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. Экз-ры: