Міщук, В. Г.     Базальний та постпрандіальний рівень греліну і характер харчової поведінки у хворих із синдромом подразненої кишки із запорами на тлі ожиріння різного ступеня [] = Basal and postprandial levels of ghrelin and the nature of eating behaviour in patients with irritable bowel syndrome with constipation against the background of various degrees of obesity / В. Г. Міщук, Г. В. Григорук // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 4. - С. 30-35. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ГРЕЛИН -- GHRELIN (диагностическое применение, кровь, метаболизм) ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование) КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (патофизиология) ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (патофизиология, этиология) ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология) ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология) Аннотация: Мета — вивчити базальний та постпрандіальний рівень греліну в сироватці крові, його зв’язок з типами харчової поведінки (ХП) та появою запорів у хворих із синдромом подразненої кишки (СПК) на тлі ожиріння Матеріали та методи. Досліджено рівень греліну в сироватці крові 10 здорових осіб з нормальною масою тіла і 50 хворих. У 18 з них згідно з Римськими критеріями ІV діагностовано СПК із запорами (СПКз) на тлі нормальної маси тіла (індекс маси тіла (ІМТ) — (19,7 ± 0,4) кг/м2), а у 32 — СПКз на тлі ожиріння різного ступеня (у 12 — І ступеня (ІМТ — (33,0 ± 0,4) кг/м2), у 12 — ІІ (ІМТ — (37,9 ± 0,3) кг/м2), у 8 — ІІІ (ІМТ — (42,6 ± 0,5) кг/м2). Вміст греліну визначали імуноферментним методом з використанням наборів Ray Biotech Human Ghrelin EIA (США) натще і через 1 год після прийому їжі. Одночасно в усіх обстежених дослід­жували тип ХП з використанням опитувальника DEBQ (Dutch Eating Behaviour Questionnaire). Середній вік хворих із СПКз становив (49,0 ± 2,2) року, а осіб із СПКз та ожирінням — (53,1 ± 1,5) року. Серед хворих із СПКз було 61,1 % жінок та 38,9 % чоловіків, а серед пацієнтів з поєднаною патологією — 65,6 і 34,4 % Результати. У хворих із СПКз концентрація греліну в сироватці крові натще була у 2,1 разу (р 0,01) нижчою, ніж у здорових осіб. Через годину після прийому їжі у здорових осіб рівень греліну в крові знижувався в 2,7 разу (р 0,05), тоді як у пацієнтів із СПКз зафіксовано лише тенденцію до зниження в 1,25 разу (р 0,05). У хворих із СПКз та ожирінням концентрація греліну в сироватці крові натще порівняно із показником здорових осіб була нижчою в 1,8 разу при ожирінні І ступеня, у 4,2 разу — при ІІ ступеня та в 11,5 разу — при ІІІ, постпрандіальний вміст греліну відповідно у 1,5, 2,1 та 2,7 разу перевищував показник здорових осіб. У 56,25 % хворих з поєднаною патологією переважав емоційний тип ХП. Вірогідність розвитку запорів була найвищою у пацієнтів з емоційним типом ХП (відношення шансів — 24,43; p = 0,001), найнижчою — в осіб з екстернальним типом ХП (відношення шансів — 9,95; p = 0,04) Висновки. Відсутність зниження рівня греліну після прийому їжі у хворих із СПК на тлі ожиріння різного ступеня є мотиваційним чинником повторних епізодів їди, а через вплив на харчову поведінку і стреси (емоційний та екстернальний типи ХП) спричиняла формування запорів Доп.точки доступа: Григорук, Г. В. Экз-ры: