Новые перевязочные материалы пролонгированного действия [] / С. Н. Дронов [и др.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 365-372 Аннотация: Разработка и создание перевязочных материалов, не оказывающих токсического действия на организм, проявляющих выраженное антимикробное действие и не вызывающих резистентность болезнетворных микроорганизмов, а также ускоряющих процесс эпителизации, – актуальная задача современной медицины. Цель работы – оценка токсикологических характеристик перевязочного материала с содержанием активного хлора 6 % и 9 % при одноразовом нанесении на кожные покровы, а также изучение действия перевязочного материала на скорость эпителизации неинфицированной раневой поверхности и определение его антимикробной и ранозаживляющей активности in vivo на модели раны, инфицированной S. аureus АТСС 6538. Материалы и методы. Для оценки безопасности применения и фармакологической активности in vivo проведено экспериментальное изучение повязок с иммобилизированным полимерным N-хлорсульфонамидом натрия и N,N-дихлорсульфонамидом. Оценка токсикологических характеристик изучаемого перевязочного материала при одноразовом нанесении на кожные покровы проведена на лабораторных крысах и кроликах по общепринятой методике, изучение ранозаживляющего действия – в тесте Л. Н. Поповой, а антимикробной активности in vivo – на модели раны, инфицированной вшиванием шелковой нити, пропитанной суточной культурой S. аureus АТСС 6538. Результаты. Фармакологическими исследованиями острой токсичности тест-образцов материалов с содержанием активного хлора 6 % и 9 % при одноразовом нанесении на кожные покровы крыс и кролей установлено, что аппликации не приводили к случаям гибели, а также изменениям в поведении животных, потреблении ими корма и воды. Скорость эпителизации неинфицированной раневой поверхности в условиях применения повязок как с N-хлорсульфонамидом натрия, так и содержащих N,N-дихлорсульфонамид к окончанию периода наблюдения (14 сутки) достоверно значимо увеличивалась в среднем в 1,5 раза по сравнению с животными группы контроля. Согласно полученным данным, аппликации повязок с N-хлорсульфонамидом натрия на инфицированные суточной культурой S. аureusАТСС 6538 раны существенно снижали интенсивность местных проявлений воспалительного процесса и в 4–10 раз уменьшали количество патогенных стафилококков под повязками на 8 сутки наблюдения. Выводы. Однократное нанесение на кожные покровы животных материалов в нативном виде не вызывает случаи летального исхода. Накожная аппликация полимерных материалов на неинфицированных ранах стимулирует процессы природной репарации, а на инфицированных стафилококком снижает количество патогенных микроорганизмов в раневом отделяемом и сокращает сроки заживления. Розроблення, створення перев’язувальних матеріалів, що не мають токсичного впливу на організм, виявляють виражену антимікробну дію та не викликають резистентність хвороботворних мікроорганізмів, а також прискорюють процес епітелізації, – актуальна проблема сучасної медицини. Мета роботи Оцінювання токсикологічних характеристик перев’язувального матеріалу із вмістом активного хлору 6 % і 9 % при одноразовому нанесенні на шкіру, а також вивчення дії перев’язувального матеріалу на швидкість епітелізації неінфікованої ранової поверхні, визначення його антимікробної та ранозагоювальної активності in vivo на моделі рани, що інфікована S. аureus АТСС 6538. Матеріали і методи. Для оцінювання безпеки застосування і фармакологічної активності in vivo виконали експериментальне вивчення пов’язок з іммобілізованим полімерним N-хлорсульфонамідом натрію та N,N-дихлорсульфонамідом. Визначення токсикологічних характеристик досліджуваного перев’язувального матеріалу при одноразовому нанесенні на шкірні покриви виконали на лабораторних щурах і кроликах за загальноприйнятою методикою, вивчення ранозагоювальної дії – в тесті Л. Н. Попової, антимікробної активності in vivo – на моделі рани, що інфікована вшиванням шовкової нитки, просоченої добовою культурою S. аureus АТСС 6538. Результати. Фармакологічними дослідженнями гострої токсичності тест-зразків матеріалів із вмістом активного хлору 6 % і 9 % при одноразовому нанесенні на шкірні покриви щурів і кролів встановлено, що аплікації не призводили до випадків загибелі, а також змін у поведінці тварин, споживанні ними корму, води. Швидкість епітелізації неінфікованої поверхні рани за умов застосування пов’язок як з N-хлорсульфонамідом натрію, так і з N,N-дихлорсульфонамідом до завершення періоду спостереження (14 доба) вірогідно значущо збільшувалася в середньому в 1,5 раза порівняно з тваринами групи контролю. За отриманими даними, аплікації пов’язок із N-хлорсульфонамідом натрію на інфіковані добовою культурою S. аureus АТСС 6538 рани істотно знижували інтенсивність місцевих проявів запального процесу і в 4–10 разів зменшували кількість патогенних стафілококів під пов’язками на 8 добу спостережень. Висновки. Одноразове нанесення на шкірні покриви тварин матеріалів у нативному вигляді не викликає летальні випадки. Нашкірна аплікація полімерних матеріалів на неінфікованих ранах стимулює процеси природної репарації, а інфікованих стафілококом – знижує кількість патогенних мікроорганізмів у рановому ексудаті та скорочує терміни загоєння. Доп.точки доступа: Дронов, С. Н.; Мамчур, В. И.; Кошевая, И. П.; Степанский, Д. А.; Кременчуцкий, Г. Н.; Торопин, В. Н.; Мурашевич, Б. В.; Бурмистров, К. С. Экз-ры: