Хоміцький, М. Є. Клініко-катамнестичні та медико-соціальні характеристики періодичних ендогенних психозів як наслідок патоперсонологічних трансформацій (компаративний аналіз) [] / М. Є. Хоміцький // Запорож. мед. журн. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 377-381 MeSH-главная: ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология) ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология) НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология) Аннотация: Диференційна діагностика ендогенних психозів з епізодичним перебігом –надзвичайно актуальна проблема сучасної психіатрії з огляду на наявний патоморфоз психічних захворювань і незначну вираженість стійких клінічних маркерів після перших епізодів захворювання. Правильна та своєчасна диференційна діагностика цих станів визначає адекватність терапевтичних і соціально-реабілітаційних впливів не тільки в період загострень захворювання, але і в час між нападами психозу для збереження соціальної адаптації пацієнтів. Мета роботи – проведення компаративного аналізу клініко-катамнестичних і медико-соціальних характеристик станів ремісії в пацієнтів, які страждають на шизофренію, шизоафективний розлад (ШАР) та афективні розлади (АР). Матеріали та методи. На базі обласної клінічної психіатричної лікарні (м. Запоріжжя) обстежили 221 пацієнта: 49 осіб, які страждають на АР (31 пацієнт із діагнозом біполярний афективний розлад і 18 із діагнозом рекурентний депресивний розлад); 76 хворих із встановленим діагнозом шизоафективний розлад; 96 пацієнтів із діагнозом параноїдна шизофренія, епізодичний тип перебігу, в яких структура епізодів хвороби відрізнялася вираженим афективним компонентом. Обов’язковий критерій залучення – стан клінічної ремісії з редукцією психотичної симптоматики. Основні методи дослідження: клініко-катамнестичний, клініко-психопатологічний, медико-статистичний аналіз. Результати. У пацієнтів, які страждають на ендогенні психози з епізодичним перебігом, наявне стійке зниження рівня соціальної адаптації різного ступеня, вираженість і прояви якої відрізняються залежно від нозологічної належності. Шизофренія та ШАР характеризуються вираженішим негативним впливом на рівень трудової адаптації, ніж АР. Це підтверджується більшим відсотком осіб, які не працюють (р 0,01); меншим відсотком осіб, які працюють на посадах, пов’язаних з кваліфікованою та розумовою працею (р 0,01). Пацієнти, які страждають на ШАР, частіше (р 0,01) отримують курси лікування у стаціонарі, ніж хворі на інші періодичні ендогенні психози. При ШАР соціальні чинники частіше (р 0,01) стають причиною повторних госпіталізацій, ніж при АР та епізодичній шизофренії (26,7 %, 5,8 % та 12,5% відповідно). Високий рівень регоспіталізацій при ШАР через соціальні чинники є свідченням наявних стійких патоперсонологічних трансформацій і недостатньої ефективності лікувально-реабілітаційних впливів, які застосовують при ШАР у період ремісії. Висновки. Наявні при ендогенних психозах стійкі патоперсонологічні трансформації потребують комплексного вивчення та формування системи конгруентних лікувально-реабілітаційних заходів для превенції соціальної дезадаптації. Экз-ры: |