Кулик, О. В.     Ефективність кінезіотерапії в реабілітації пацієнтів з усвідомленою руховою активністю після тяжкої черепно-мозкової травми [] / О. В. Кулик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 65-73. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование) ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (осложнения) ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY Аннотация: Мета роботи - вивчення ефективності кінезіотерапії в реабілітації пацієнтів з усвідомленою руховою активністю після тяжкої черепно-мозкової травми. Матеріали і методи. Досліджено 220 пацієнтів з посттравматичними посткоматозними станами після перенесеної тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Кінезіологічні обстеження (КО) проведені у 100% (N=220) хворих на всіх етапах відновлення свідомості. КО містило: лінійне вимірювання довжини та окружності кінцівок; вимір об'єму пасивних рухів у суглобах; кінезіологічне тестування загальної рухової активності за індексом Мотрісайті; тестування здатності долати нав'язаний опір та опір до дії зовнішньої сили; координаторні тести, інструментальне дослідження координації рухів, локомоторно-координаторне тестування на комп'ютеризованому комплексі з БЗЗ Balance Trаiner® (Medica medizintechnik Gmbh, Німеччина), при кутових відхиленнях 6 та 12 градусів і регулюванням жорсткості від 3 до 7 та вертикалізаційній платформі зі зворотнім нахилом СН-38.03.10 (Україна) і поточним градуюванням кута нахилу, асоційованої з пульсоксиметром; інструментальне тестування складних рухових актів, рівень функціональних можливостей в системах закритого та відкритого кінематичного циклу. Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням пакета прикладних програм "Statistica 6", пакета комп'ютерного аналізу "Office Excel 2016", вибіркового методу: вибіркової середньої, похибки середньої; для визначення вірогідності різниці між групами - непараметричні методи: критерій х2 для порівняння якісних показників та t-критерій для порівняння кількісних параметрів; для порівняння двох незалежних груп використовували метод Манна-Уїтні. Результати. За даними проведеного КО пацієнтів виявилося, що реабілітаційний потенціал визначався руховими (фізичними) можливостями пацієнта на конкретній стадії відновлення свідомості. За результатами тестування визначена чітка динаміка позитивного виконання загально-координаторних тестів у більшості хворих залежно від просування на вищі стадії відновлення свідомості. Встановлено, що загальна оцінка рухової активності у вигляді індекса Мотрісайті в динаміці зростала. Встановлено кореляційний прямий зв'язок (r0,54) прогнозу переходу на вищу стадію посткоматозного порушення свідомості з динамікою відновлення "тонких" кінезіологічних характеристик статусу пацієнта. Висновки. Використання кінезіотерапії в індивідуальних реабілітаційних програмах у пацієнтів після тяжкої черепно-мозкової травми, визначило достеменний приріст м'язової сили, фізичної активності та покращення загального стану, охоплюючи зростання інтелектуально-мнестичних процесів з реалізацією їх в найближчому оточенні. Экз-ры: