Оптимізація хірургічної тактики у пацієнтів з "синдромом лускунчика" [] / І. І. Кобза [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 2. - С. 70-77. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПОЧЕЧНОЙ ВЕНЫ УЩЕМЛЕНИЯ СИНДРОМ -- RENAL NUTCRACKER SYNDROME (хирургия) Аннотация: Мета дослідження — оптимізувати хірургічну тактику лікування варикоцеле, спричиненого «синдромом лускунчика». Матеріали та методи. За період 1999-2019 рр. на базі Львівської обласної клінічної лікарні, Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, медичних центрів «ММ», «Сімекс– Соно», «Триомед», «Cedrus», «КоронаМед» (м. Львів) та медичного центру «Сімедгруп» (м. Івано - Франківськ) обстежено 146 пацієнтів (129 чоловіків і 17 жінок) з підозрою на «синдром лускунчика» (болі в лівій поперековій ділянці, гематурія, лівобічне варикоцеле у чоловіків та пудендальний варикоз у жінок), що скеровані урологами та гінекологами на консультацію до судинних хірургів. Вік хворих становив від 14 до 34 років. Усім хворим проводили ультразвукову кольорову доплерографію з визначенням наявності патологічних рефлюксів у лівій нирковій та гонадній венах з вимірюванням пікових систолічних швидкостей. Результати. У 81(55,4 %) пацієнта згідно з даними ультразвукової кольорової доплерографії підтверджено різний ступінь аорто-мезентеріальної компресії, у 15 з них – критичний стеноз лівої ниркової вени, 11 хворим з критичним стенозом проведено операцію реімплантації лівої ниркової вени. У всіх пацієнтів з критичним стенозом лівої ниркової вени відзначалась гематурія (макро– чи мікро), біль у лівій половині живота, лівобічне варикоцеле (чоловіки) та лівобічний пудендальний варикоз (жінки), у частини пацієнтів – протеїнурія, анемія, еректильна дисфункція. Операцію реімплантації лівої ниркової вени виконували ізольовано, або у поєднанні з накладанням тестикуло– ілеакальних анастомозів (проксимальних, дистальних чи двонаправлених) залежно від типу рефлюксу за Coolsaet. У 3 пацієнтів реімплантацію лівої ниркової вени доповнювали накладанням тестикуло – ілеакального анастомозу, проксимального – при реносперматичному типі варикоцеле, дистального – при ілеосперматичному типі та двонаправленого – при змішаному типі. Вибір типу тестикуло–ілеакального анастомозу здійснювали після передопераційної ультразвукової кольорової доплерографії ниркових та гонадних вен при наявності вираженого патологічного рефлюксу в системі гонадної вени (в проксимальному чи дистальному сегментах). Ранній післяопераційний період перебігав без ускладнень, хворі виписані на 7-9-ту добу. Усім хворим проведений УЗД - контроль місця реконструкції через 3 місяці після операції: стенозу місця реконструкції не виявлено, патологічні рефлюкси по гонадній вені відсутні. Для аналізу віддалених результатів усі хворі були запрошені на контрольний огляд, що містив опитування пацієнта, об?єктивний статус та проведення ультразвукової кольорової доплерографії місця реконструкції, лівої ниркової та гонадної вен та лівої нирки. На огляд з’явились 8 пацієнтів, з них у 7 хворих проведена реімплантація лівої ниркової вени ізольовано, в 1 -у поєднано з накладанням проксимального тестикуло - ілеакального анастомозу (2 пацієнти оперовані з тестикуло – ілеакальними анастомозами на огляд не з?явились). Усі опитані пацієнти вказували на зникнення болю в лівій половині живота, зникнення гематурії (лише 1 пацієнт вказує на рецидив гематурії, що з?явилась через 5 років після оперативного лікування, дообстежується на предмет інших причин гематурії), протеїнурії. Об’єктивно: у всіх пацієнтів відсутній рецидив варикоцеле. Під час проведення УЗД – контролю місця реконструкції у 4 пацієнтів стенозу місця реконструкції не виявлено, у 4-х пацієнтів виявлено некритичний стеноз місця реконструкції (до 50 %), проте венозний відтік по лівій нирковій вені не порушений, відсутній перепад пікових систолічних швидкостей у сегментах лівої ниркової вени. Патологічні рефлюкси по лівій гонадній вені не визначаються. Висновки. Обов’язковим діагностичним етапом у пацієнтів з лівобічним варикоцеле має бути ультразвукова кольорова допплерографія з визначенням пікових систолічних швидкостей та діаметру лівої ниркової та гонадної вен, патологічних рефлюксів у них. Вибір методу хірургічного лікування повинен проводитись з урахуванням причини варикоцеле та доплерографічних характеристик рено - кавального сегмента. Вираженість патоморфологічних змін органів малого тазу та їх наслідки доводить необхідність ліквідації флебогіпертензії у системі лівої ниркової та гонадної вен. Доп.точки доступа: Кобза, І.І.; Нестеренко, І.Р.; Нестеренко, В.Л.; Гаврилів, Б.М.; Шнайдрук, О.П. Экз-ры: