Романюк, Л. Б.     Епідеміологія та специфічна профілактика кору - актуальні питання сьогодення [] / Л. Б. Романюк, C. І. Климнюк, Н. Я. Кравець // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 112-117. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: КОРЬ -- MEASLES (профилактика и контроль, эпидемиология) Аннотация: Мета роботи – проаналізувати епідеміологічну ситуацію, розкрити особливості морфології збудника, патогенетичні особливості розвитку хвороби та окреслити перспективи ефективної профілактики кору, при використанні з цією метою вакцинації та специфічного гаммаглобуліну. Матеріал і методи. Дослідження має теоретико-аналітичний характер, представлений у методах аналізу, синтезу, абстрагування, порівняння, систематизації та інтерпретації отриманих результатів. Результати. Охарактеризовано показники захворюваності на кір у різних регіонах України. Відзначено, що проблема зростання захворюваності на кір на даному етапі стоїть надзвичайно гостро не лише для України, але й для низки країн Єврозони. Хворіють і дорослі, і діти, хоча класично кір є дитячою інфекцією. Незважаючи на рівень економічного розвитку та стан організації системи охорони здоров‘я, смертність від цієї недуги залишається досить високою. Зазначається, що основною причиною погіршення епідеміологічної ситуації є зниження прошарку вакцинованих осіб, нерегулярне застосування протикорового імуноглобуліну, зміна властивостей самого збудника та порушення резистентності макроорганізму, недотримання чітких правил при проведенні профілактичних щеплень у дитячих колективах. Висновки. Таким чином, сучасній ситуації на теренах України з кором передували як епідеміологічні, так і суспільні причини, зокрема циклічність підняття захворюваності, що зумовлено властивостями збудника та зменшенням прошарку вакцинованих осіб, внаслідок дефіциту вакцини в попередні роки та негативної налаштованості населення щодо вакцинації загалом. Шляхи подолання даної проблеми окреслені своєчасним використанням специфічної профілактики, тобто вакцинації, а ще й ізоляцією та адекватним симптоматичним лікуванням хворих. Крім того, досить ефективним у плані запобігання захворюваності та зменшення інтенсивності клінічних проявів є використання специфічного імуноглобуліну. Доп.точки доступа: Климнюк, C. І.; Кравець, Н. Я. Экз-ры: