Лук’яненко, Н. С. Порушення фібрилогенезу і його вісцеральні маркери у дітей з різними варіантами перебігу пієлонефриту [] / Н. С. Лук’яненко, М. Ю. Іськів, К. А. Кенс // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2017. - N 3/4. - С. 63-73 MeSH-главная: ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (этиология) СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (диагностика) ГИДРОКСИПРОЛИН -- HYDROXYPROLINE (моча) ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Проаналізовано роль недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ), в тому числі природжених вад розвитку органів сечовидільної системи як вісцеральних маркерів порушення фібрилогенезу, у хронізації пієлонефриту в дітей. Обстежено 148 дітей з пієлонефритом від 3 до 18 років: 92 дитини з хронічним рецидивуючим пієлонефритом у стадії нестійкої ремісії із збереженою функцією нирок (ХрРПн), у катамнезі яких упродовж 2 років діагностували 3 епізоди рецидиву пієлонефриту і більше; 56 дітей з гострим пієлонефритом у стадії стійкої ремісії із збереженою функцією нирок (ГПн), в яких упродовж 2 років не відмічалось рецидивів захворювання. Контрольну групу становили 65 соматично здорових дітей того самого віку. Всім дітям проводили рутинне комплексне клініко-лабораторне обстеження та встановлювали клініко-лабораторні маркери порушення фібрилогенезу (фенотипові ознаки НДСТ) та екскрецію оксипроліну з сечею. Показано, що у дітей з хронічним ре- цидивуючим перебігом пієлонефриту достовірно частіше, ніж у дітей з гострим нерецидивуючим пієлонефритом, відмічались фенотипові ознаки НДСТ. Визначено рівень оксипроліну у сечі та встановлено посилення розпаду та екскрецію продуктів обміну колагену в дитячому організмі у 97,0 % дітей з хронічним пієлонефритом, що значно перевищує рівень виділення оксипроліну з сечею у дітей з гострим перебігом пієлонефриту (10,0 %), вказує на виражене порушення катаболізму колагену в дітей, схильних до рецидивування пієлонефриту, та підтверджує наявність у них НДСТ. Природжені вади розвитку сечовидільної системи діагностовано у 90,52 % пацієнтів із ХрРПн і лише у 8,93 % пацієнтів з гострим нерецидивуючим пієлонефритом. Серед аномалій розвитку сечовидільної системи найчастіше зустрічались одно- або двобічні нієлоектазії (у 42,39 %), подвоєння нирок і сечовивідних шляхів (11,96 %), з однаковою частотою (9,78 %) - нефроптоз одно- або двобічний і міхурово-мисковий рефлюкс II- III ступеня. Лабораторно доведена наявність НДСТ у дітей з ХрРПн дозволяє розглядати діагностовані в них природжені вади розвитку сечовидільної системи як вісцеральні маркери НДСТ. Підтверджено негативну роль НДСТ у перебігу пієлонефриту в дітей. Доведено, що НДСТ у дітей з пієлонефритом проявляється не тільки фенотиповими ознаками, а й вісцеральними, такими як природжені вади розвитку сечовидільної системи, що призводить до хронізації процесу з частими рецидивами. Доп.точки доступа: Іськів, М. Ю.; Кенс, К. А. Экз-ры: |