Пашковський, С. М. Характеристика впливу компонентів фактора напруженості праці на військових льотчиків [] / С. М. Пашковський // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - N 2. - С. 162-173 MeSH-главная: ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (статистика) ПСИХОФИЗИОЛОГИЯ -- PSYCHOPHYSIOLOGY ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- OCCUPATIONAL MEDICINE УКРАИНА -- UKRAINE Аннотация: Вступ. Cьогодні, коли праця військових льотчиків набуває все більшої значущості в забезпеченні обороноздатності країни, актуальною є задача збереження та підвищення рівня працездатності та професійної придатності осіб льотного складу. Тому дослідження впливу факторів напруженості праці в цих аспектах є актуальним і важливим для підвищення боєздатності Повітряних сил Збройних сил України. Мета дослідження – отримати характеристики впливу різних компонентів фактора напруженості праці на льотчиків різного віку з урахуванням рівнів ефективності праці та типів літальних апаратів. Матеріали та методи дослідження. За допомогою спеціальної анкети, складеної на основі «Гігієнічної класифікації праці…» (2014 р.) було оцінено 17 параметрів, які характеризують напруженість праці за стандартною для даного опитування бальною шкалою в межах «дуже слабкі» – «дуже сильні» враження, крім параметра «одноманітність роботи», значення шкали якого протилежні. Було опитано 160 вертольотчиків і льотчиків різної кваліфікації та різного віку (до 40 років, льотчики віком понад 40 років), професійна діяльність яких здійснюється на різних типах літальних апаратів (вертольоти, дозвукові та надзвукові реактивні літаки) і оцінені їхні враження від дії різних факторів напруженості праці. Ефективність праці льотчиків оцінювалась за такими параметрами: клас льотчика, обсяг загального нальоту та обсяг нальоту за останній рік. Агрегацію цих даних проводили за допомогою факторного аналізу – обчислювались факторні значення для кожного льотчика, які комплексно віддзеркалювали ефективність його праці. За цим параметром усіх льотчиків умовно було поділено на дві групи, а саме: з «високою» (факторне значення менше ніж нуль) і «низькою» (факторні значення більше ніж нуль) ефективністю праці. Результати. Уперше в Україні проведені порівняння дії факторів напруженості праці для льотчиків з різною ефективністю праці, типом літальних апаратів, а також різного віку за параметрами суб’єктивного відчуття їхнього впливу на організм. Дослідження показали, що порівнювальні групи мало відрізняються за рівнем своїх відчуттів. Більшою мірою це стосується льотчиків віком до 40 років. Аналіз показав, що різниця в відчуттях часто формується за рахунок складності, інтенсивності, змінності та інших параметрів роботи, що надаються командуванням з урахуванням досвіду та ефективності праці льотчиків. Тому можливо вважати, що в загальному випадку (без урахування параметрів завдань) досліджувані перемінні (ефективність праці, вік льотчика та тип літака) значним чином не впливають на функціональний стан льотчиків. Це співпадає з загальною концепцією організації роботи військового льотчика: льотчик повинен бути здоровим і боєздатним в умовах виконання своїх службових обов’язків. Висновки. Уперше здійснено порівняння дії факторів напруженості праці пілотів з різним рівнем ефективності праці з урахуванням їхнього віку та типу літального апарата. Встановлено наявність певних невеликих розбіжностей оцінок дії цих факторів на пілотів, що обумовлено віком, рівнем ефективності праці пілота, а також адекватністю складності польотних завдань, які формуються командуванням частини. Наявність різноманіття відчуттів від впливу деяких факторів («змінність роботи», «одноманітність роботи» тощо) обумовлює важливість проведення ретельнішого відбору льотчиків і моніторингу їхніх психофізіологічних якостей для своєчасного виявлення осіб з ознаками дезадаптації, що може суттєво запобігти зниженню боєздатності льотних підрозділів Экз-ры: |