Маслова, Г. С.     Роль змін активності аргінази і орнітин-декарбоксилази у патогенезі уражень печінки у хворих на гострі лейкемії із супутнім ожирінням [] / Г. С. Маслова, І. М. Скрипник // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 63-69. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: АРГИНАЗА -- ARGINASE (вредные воздействия) ОРНИТИНДЕКАРБОКСИЛАЗА -- ORNITHINE DECARBOXYLASE (вредные воздействия) ПЕЧЕНЬ -- LIVER (повреждения) ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA (кровь) ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY Аннотация: Стаття є фрагментом НДР кафедри внутрішньої медицини №1 Української медичної стоматологічної академії «Розробка методів профілактики та лікування медикаментозно-індукованих уражень внутрішніх органів». Шифр та номер держреєстрації теми 0115U001087. Мета – дослідити роль активності аргінази, орнітиндекарбоксилази (ОДК) у патогенезі уражень печінки у хворих на гостру мієлобластну (ГМЛ) і гостру лімфобластну (ГЛЛ) лейкемію із супутнім ожирінням. Матеріал і методи. Обстежено 40 хворих із вперше встановленим діагнозом гострої лейкемії, із них 20 пацієнтів із ГМЛ (10 (50%) чоловіків / 10 (50%) жінок) і 20 пацієнтів із ГЛЛ (12 (60%) чоловіків / 8 (40%) жінок), віком 16-77 років. Аналізували показники загального та біохімічного аналізів крові. У сироватці крові досліджували активність аргінази та ОДК. Результати дослідження. Ураження печінки на фоні ГМЛ і ГЛЛ характеризувались формуванням цитолітичного і холестатичного синдромів. Активність аргінази у хворих на ГМЛ зростала у 3,9 раза, а в пацієнтів із ГЛЛ – в 1,8 раза порівняно з нормою (р0,05). Активність ОДК у хворих на ГМЛ та ГЛЛ підвищувалась у 1,9 раза порівняно з нормальними значеннями (р0,05). Висновки. Маніфест гострої мієлобластної лейкемії і гострої лімфобластної лейкемії супроводжується підвищенням активності аргінази і орнітиндекарбоксилази, що асоціюється із порушенням біохімічних печінкових тестів. Доп.точки доступа: Скрипник, І. М. Экз-ры: