Значення ЕКГ у періопераційному періоді в пацієнтів з ускладненими формами ішемічної хвороби серця [] / Л. С. Дзахоєва [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 11-16 MeSH-главная: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, лекарственная терапия, этиология) СЕРДЦА АНЕВРИЗМА -- HEART ANEURYSM (диагностика, лекарственная терапия, этиология) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS Аннотация: Значення ЕКГ у періопераційному періоді в пацієнтів з ускладненими формами ішемічної хвороби серця Мета роботи – проаналізувати інформативність та особливості періопераційної динаміки електрокардіограми при ускладнених формах ішемічної хвороби серця (ІХС). Матеріали та методи. Виконали ретроспективний аналіз даних ЕКГ у 100 випадкових пацієнтів високого ризику з ускладненими формами ІХС, яким здійснили оперативне втручання на базі ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» у 2009–2019 рр. Усі хворі групи дослідження мали високий ризик виникнення ускладнень і летальності – за шкалою EuroSCORE II пацієнти в середньому мали ризик 8,60 % (від 5,02 % до 39,38 %). Результати. Постінфарктна аневризма лівого шлуночка (АЛШ) локалізувалась у передньо-перетинковій ділянці лівого шлуночка (ЛШ) у 94 (94 %) випадках, аневризма задньо-базального відділу ЛШ (ЗБАЛШ) діагностована у 6 (6 %) пацієнтів. Мітральна недостатність (МНд) виявлена у 8 (8,5 %) пацієнтів із передньою АЛШ, 2 (33,3 %) випадках ЗБАЛШ. Тристулкову недостатність (ТНд) діагностували у 4 (4,2 %) пацієнтів із передньою АЛШ, постінфарктний дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП) верифікували у 2 (33,3 %) хворих із ЗБАЛШ. Діагностика АЛШ передньої локалізації методом ЕКГ характеризується високою точністю, специфічність методу – 94 %, чутливість – 95,6 %. Інтерпретація ЕКГ після операції пов’язана з певними труднощами, оскільки часто виникають неспецифічні зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу, від правильного трактування яких залежить тактика лікування. Позитивну динаміку ЕКГ, а саме поліпшення внутрішньошлуночкової провідності та появу зубця R у відведеннях І, avL, V2-V6, визначили у 66 (66 %) пацієнтів, відсутність динаміки – в 11 (11 %), як правило, у хворих із повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса (ПБЛНПГ), сухий перикардит ІІ–ІІІ стадії зареєстрували у 23 (23 %) осіб. Висновки. ЕКГ зберігає своє значення, залишається інформативним і доступним методом у сучасній кардіології. Правильна інтерпретація ЕКГ до операції допомагає оцінити вихідну тяжкість стану, а в ранньому післяопераційному періоді своєчасно скорегувати терапію та тактику ведення. Доп.точки доступа: Дзахоєва, Л. С.; Гогаєва, О. К.; Руденко, А. В.; Лазоришинець, В. В. Экз-ры: