Морфологічні та імуногістохімічні особливості плоскоклітинного раку шийки матки [] / М. С. Линдін [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 291-296 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION КАРЦИНОМА -- CARCINOMA Аннотация: Найбільш розповсюдженою злоякісною пухлиною шийки матки є плоскоклітинний рак, який займає друге місце серед усіх карцином у жінок. Незважаючи на значні досягнення у виявленні та лікуванні плоскоклітинних карцином, і досі залишається високим рівень летальності від цієї патології. Метою нашого дослідження стало визначення морфологічних та імуногістохімічних особливостей тканини інвазивного плоскоклітинного раку шийки матки. Дослідження проводили на тканині 30 зразків плоскоклітинного раку шийки матки (8070/3). Морфологічні особливості неопластичної тканини вивчали при забарвленні зрізів гематоксиліном та еозином. Експресію рецепторів до естрогену (ER), прогестерону (PR), Кі-67, МКА-РЕА1, 5 та 6 визначали при імуногістохімічному (ІГХ) дослідженні. Забарвлені препарати вивчали на мікроскопі «Carl Zeiss Primo Star» (Німеччина) з цифровою камерою «Zeiss AxioCam ERс 5s» (Німеччина) та цифровим опрацюванням зображень «ZEN 2 (blue edition)» (Німеччина). Статистичний аналіз отриманих числових даних проводили прикладними статистичними методами за допомогою програми Microsoft Excel 2010 із додатком AtteStat 12.0.5 та GraphPad Prism 9 Statistics. Нами встановлено, що в Україні та Сумській області спостерігається висока захворюваність на злоякісні новоутворення шийки матки, які протягом останніх десятиліть мають тенденцію до «омолодження». Тканина інвазивного плоскоклітинного раку шийки матки при збереженні диференціювання пухлинних клітин містить значну кількість кератину та утворює в центрах анаплазованого епітелію «ракові перлини». При дедиференціюванні новоутворень межі клітин стають менш чіткими, об’єм цитоплазми поступово зменшується, збільшуються розміри ядер, які набувають високого поліморфізму. Не виявлено залежності між віком жінок та ступенем агресивності пухлин (r=-0,19, p=0,29). Ця закономірність зберігалась і у групах диференціювання плоскоклітинного раку (F=1,33, р=0,28). Тканини плоскоклітинного раку шийки матки у 83% випадків мають варіабельну експресію МКА-РЕА1 та МКА-РЕА6. У 43% випадків неопластична тканина мала вогнищеву експресію МКА-РЕА5. У тканині раку шийки матки фокусну експресію ER та PR у неопластичних клітинах виявлено у 37% та 20% випадків, відповідно. Статистичний аналіз не виявив залежності в експресії ER та PR від МКА-РЕА-профілю пухлин. У пухлинній тканині виявлено експресію Кі-67 у всіх випадках, яка коливалася у діапазоні від 5% до 65%. Вона чітко залежала від ступеню диференціювання карцином та зростала при їх дедиференціюванні. При цьому, наявність експресії МКА-РЕА1 має виразний інгібуючий вплив на проліферативну активність клітин, який може реалізовуватись через низку внутрішньоклітинних посередників. Доп.точки доступа: Линдін, М. С.; Сікора, В. В.; Гирявенко, Н. І.; Кравцова, О. І.; Романюк, А. М.; Зінгер, Б. Б. Экз-ры: