Сучасні відомості про розвиток і становлення топографії пупкової вени (огляд літератури) [] / О. М. Слободян [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 4. - С. 66-69. - Бібліогр.: с. MeSH-главная: ПУПОЧНЫЕ ВЕНЫ -- UMBILICAL VEINS ПЕЧЕНОЧНЫЕ ВЕНЫ -- HEPATIC VEINS ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL ПЛОД -- FETUS Аннотация: Успіх хірургічних втручань в значній мірі залежить від вичерпних відомостей про особливості топографії і варіанти будови внутрішньоорганних венозних судин печінки. Найбільшою приносною судиною печінки у плодів є пупкова вена (ПВ), яка проходить у щілині круглої зв’язки печінки і віддає від 2 до 5 гілок до лівої частки печінки та стільки ж до квадратної. На рівні лівого краю поперечної борозни ПВ поділяється на три кінцеві гілки: задню гілку до лівої частки, венозну (аранцієву) протоку та анастомотичну гілку, за допомогою якої ПВ з’єднується з ворітною печінковою веною (ВПВ). Проаналізувавши ряд наукової літератури можна сказати, що у плодів людини кожна частка печінки має самостійні джерела кровопостачання, а саме: ліва і квадратна частки живляться ПВ; хвостата – анастомотичною гілкою; права – анастомотичною гілкою та ВПВ. У всіх випадках, ділянка галуження ПВ значно перевищує ділянку галуження ВПВ. Особливість кровоносної системи печінки полягає в тому, що кров до неї проходить двома судинами – печінковою артерією і ВПВ, а виходять печінкові вени в нижню порожнисту вену. Цікаво, що 75% всієї крові що проходить в печінку несе ВПВ, а 25% – печінкова артерія. Деякі автори, вивчаючи взаємовідношення пупкової вени і ВПВ з паренхімою печінки у плодів та дітей до 10 років, описали чотири їх варіанти: 1) ПВ, яка добре простежується до місцявпадіння у ворітну систему; 2) між лівою та квадратною частками печінки є сполучнотканинна перетинка; 3) між лівою і квадратною частками печінки наявний місток паренхіми; 4) ПВ проходить в товщі лівої частки печінки. У сучасній літературі анатомія пупкової і тісно пов’язаних з нею припупкових вен висвітлюється мало, незважаючи на дослідження, які проводилися в цій галузі ще в XIX столітті. Кругла зв’язка печінки є волокнистим залишком облітерованої ПВ, проте невеличкий просвіт ПВ зберігається в дорослому житті. Грунтовне і детальне дослідження особливостей внутрішньоорганного взаємовідношення між венозними структурами печінки в пренатальному періоді онтогенезу в деякій мірі може служити підгрунтям для успішного проведення антенатальної профілактики, удосконалення існуючих і розробки нових оперативних прийомів при хірургічних втручаннях у дітей раннього віку та сприяти уточненню діагностики природжених вад і набутих після народження, захворювань печінки. Доп.точки доступа: Слободян, О. М.; Забродська, О. С.; Процак, Т. В.; Цуркан, І. М. Экз-ры: