Ryabukha, O. I.     Hormonal activity features of intrafollicular colloid of white rat’s thyroid gland in common disorders of its function [] / O. I. Ryabukha // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 244-250 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патофизиология) ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES ТИРОЦИДИН -- TYROCIDINE ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM ГИПЕРТИРЕОЗ -- HYPERTHYROIDISM Аннотация: Зростання тиреоїдної патології спонукає розширювати арсенал інформативних методів дослідження морфофункціонального стану щитоподібної залози. Мета дослідження полягала у встановленні нами особливостей гормональної активності інтрафолікулярного колоїду щитоподібних залоз щурів при поширених розладах тиреоїдної діяльності: гіпотиреозі, зумовленому дефіцитом йоду, а також потенційованому йододефіцитному гіпотиреозі, гіпертиреозі. Об’єктом вивчення були щитоподібні залози нелінійних білих щурів-самців. Зміни гістохімічних властивостей інтрафолікулярного колоїду визначали за методом А. DesMarais & Q.N. LaHam. Із 40 тварин з масою тіла 140–160 г було сформовано чотири групи по 10 тварин у кожній. Щурі групи 1 перебували на стандартному загальновіварному кормі, стан інтрафолікулярного колоїду їх щитоподібних залоз був еталоном норми. Щурі 2-ї, 3-ї та 4-ї груп споживали напівсинтетичний ізокалорійний крохмально-казеїновий раціон. Щурі групи 2 перебували в модельних умовах аліментарного дефіциту йоду; у групи 3 прояви аліментарного гіпотиреозу потенціювали мерказолілом в дозі 3 мг/кг маси тіла; для розвитку гіпертиреозу у групі 4 було застосовано тиреоїдин у дозі 15мг/100маси тіла. Через 30 днів було досліджено гормональну активність інтрафолікулярного колоїду щитоподібних залоз, для чого в 400 фолікулах визначали стан і колір колоїду. Показниками функціонального стану залоз були відсоткові вмісти фолікулів із гормонально активним колоїдом синього кольору (ФСК), фолікулів із гормонально неактивним колоїдом жовтого кольору (ФЖК), фолікулів зі змішаним колоїдом, що складався із фрагментів колоїду синього та жовтого кольору в різних співвідношеннях (ФСЖК); фолікули, в яких не було виявлено колоїду (ФБК), позначалися нами як «німі». Для розширення інтерпретаційних можливостей методу ми запропонували його доповнити показниками суми відсоткових вмістів фолікулів, які здатні постачати організм тиреоїдними гормонами (ФСК разом з ФСЖК), що за нашими даними в інтактних щурів сягає до 98%. Нами також запропоновано використовувати співвідношення між відсотковими вмістами ФСК і ФЖК, яке в залозах інтактних щурів становить 35:1. Препарати, що виготовлені та пофарбовані з дотриманням вимог щодо гістохімічних препаратів, вивчали під світлооптичним мікроскопом Биолам (РФ) при збільшенні х320. Нашими дослідженнями було доведено високу інформативність гістохімічного методу А. DesMarais & Q.N. LaHam для вивчення діяльності щитоподібної залози при її функціональних розладах. Великий вміст (75,60±2,86%) у структурі залоз фолікулів зі змішаним колоїдом, що спостерігається при аліментарному дефіциті йоду, а також вказує на функціональне напруження органу та може бути застосоване як гістохімічний маркер субклінічного гіпотиреозу. Вміст фолікулів, які здатні до гормонопродукувальної діяльності (сукупність ФСК та ФСЖК), в умовах аліментарного йододефіциту досягав 90–91%, що незначно відрізнялося від показника в інтактних щурів (98%): отримані дані вказують на певну функціональну адаптацію до умов аліментарного дефіциту йоду. При потенціюванні дефіциту йоду в харчовому раціоні тиреостатичною дією мерказолілу в структурі залоз переважали «німі» фолікули (78,75±3,03%), що свідчить про глибокі розлади гормональної діяльності і може вказувати на імовірне порушення адаптації органу. Під впливом тиреоїдину в фолікулах щитоподібних залоз загалом переважали фолікули, заповнені густим колоїдом синього кольору з йодованим тиреоглобуліном (85,33±3,3%). При відсутності фолікулів зі змішаним колоїдом це вказує на посилення функціональної активності залози і є гістохімічним маркером гіпертиреозу; при наявності «німих» фолікулів це може бути ознакою значного функціонального напруження органу внаслідок надмірного підвищення його функціональної активності. Отже, поширені розлади функціональної активності щитоподібної залози мають визначені гістохімічні прояви, які можна вважати їхніми гістохімічними маркерами. Отримані результати становлять як наукове, так і практичне значення, оскільки можуть розширити доказову базу гістологічної діагностики при різноманітній тиреоїдній патології. Экз-ры: