Сучасні підходи до діагностики та лікування спонтанної внутрішньочерепної гіпотензії (огляд літератури) / К. А. Степанченко [та ін.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 2. - С. 230-239 MeSH-главная: ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ ГИПОТЕНЗИЯ -- INTRACRANIAL HYPOTENSION (диагностика, лекарственная терапия, этиология) ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE (диагностика, лекарственная терапия, этиология) (использование) Аннотация: Мета роботи – аналіз та узагальнення відомостей сучасної фахової літератури щодо діагностики та лікування спонтанної внутрішньочерепної гіпотензії. Спонтанна внутрішньочерепна гіпотензія виникає через зменшення об’єму ліквору внаслідок його спонтанного витоку, має клінічні й нейровізуалізаційні особливості, іноді відмінні від лікворної гіпотонії після звичайної спинномозкової пункції. Анатомічні зміни спонтанного витоку ліквору складні, часто пов’язані зі структурними порушеннями сполучної тканини, слабкістю окремих ділянок твердої мозкової оболонки та її дивертикульозом. Один із наслідків зменшення об’єму ліквору – опускання мозку, що призводить до тракції чутливих до болю структур мозку, а отже і до головних болів, які є ортостатичними або мають певні ортостатичні особливості. Методи вибору під час визначення місця витоку ліквору – КТ-мієлографія та радіоізотопна цистернографія. Епідуральна кров’яна пломба найчастіше є основним методом лікування. Висновки. Вивчення найбільш інформативних і менш інвазивних методик визначення місця витоку ліквору, уточнення ефективності консервативних і хірургічних методів лікування залежно від етіологічних факторів спонтанної внутрішньо-черепної гіпотензії – надзвичайно важливі та перспективні наукові напрями, що потребують продовження досліджень із розробленням персоніфікованих підходів, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта. Доп.точки доступа: Степанченко, К. А.; Марченко, В. Г.; Шматько, Ю. В.; Бондар, О. Б. Экз-ры: