Experimentall substantiation for applying actovegin in combination with osteoplastic materials in mandibular bone tissue regeneration [] / S. M. Hefzollesan [et al.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2022. - Т. 22, № 2. - С. 86-91 MeSH-главная: ТРАНСПЛАНТАТЫ -- TRANSPLANTS КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION КРОЛИКИ -- RABBITS (хирургия) Аннотация: Метою дослідження була порівняльна оцінка ефективності застосування різних остеопластичних матеріалів у поєднанні з Актовегіном у стимулюванні регенерації кісткової тканини. Матеріал та методи. З метою вивчення остеопластичних властивостей та визначення особливостей перебігу репаративних процесів, а також для обґрунтування запропонованого нами методу лікування на базі Науково-дослідного центру Азербайджанського медичного університету було проведено експериментальні дослідження in vivo на 36 кроликах-самцях вагою від 1,5 до 2,5кг. Досліджуваних тварин утримували у віварії з нормальною дієтою, і після створення експериментальної моделі спостерігали протягом 60 днів. Після створення експериментальної моделі тварини були рандомізовані на 3 групи по 12 кролів у кожній: I (основна) група -у кожного з 12 кролів були сформовані окремі кісткові дефекти з обох боків нижньої щелепи; при заповненні штучно створених дефектів з одного боку щелепи використовували алотрансплантат, замінений багатим на тромбоцити фібриновим ексудатом (PRF) -підгрупа А; в підгрупі В використовували ту ж комбінацію, яка додатково містила Актовегін. В II групі (порівняння) суміш аутогенних кісток, PRF і Актовегіну вводили в дефекти щелепи. В III групі (контрольній) при заповненні штучно створених дефектів нижньої щелепи використовували PRF і одночасно вводили Актовегін внутрішньовенно в дозі 1 мг щодня протягом 2 тижнів. Результати дослідження. Нейтрофільна інфільтрація була зареєстрована на максимальному рівні (1,33±1,07) в області дефекту кістки нижньої щелепи в підгрупі А 1 групи тварин, де використовувався тільки алотрансплантат без додаткового застосування Актовегіну. У III групі при використанні PRF та у поєднанні з внутрішньовенним введенням Актовегіну середня швидкість лімфоцитарної інфільтрації до кінця експерименту склала 1,75±0,75, і відповідала за тяжкістю ступеня заповнення кісткового дефекту. Васкуляризація або кровопостачання попередньо пошкодженої кісткової тканини, зокрема залишкової області кісткового дефекту, було зареєстровано на найнижчому рівні в групі тварин, де Актовегін не використовувався під час імплантації остеотропного матеріалу в зону дефекту (1,25±0,45). Васкуляризація, від якої певною мірою залежить обсяг регенеруючої кісткової тканини, була найбільш інтенсивною при застосуванні Актовегіну (1,91±0,66). У зразках, отриманих у II групі та підгрупі В, в ділянці кісткового дефекту частіше, ніж в інших групах тварин, виявлялася більша кількість капілярів і, відповідно, висока щільність капілярної мережі (р менше 0,01). Висновки. Запальні зміни (нейтрофільна, лімфоцитарна та плазмоцитарна інфільтрація) у залишковій зоні, що є частиною кісткового дефекту, були менш виражені у групі місцевого застосування аутологічної кістки та Актовегіну. У той же час було зазначено, що кількість еозинофільної інфільтрації та гранулематозні реакції були більш інтенсивними при використанні алотрансплантату. Доп.точки доступа: Hefzollesan, S. M.; Mammadov, F. Y.; Arkhmamаdova, G. M.; Mammadov, R. М. Экз-ры: