Жабоєдов, Д. Г.     Морфофункціональні зміни сітківки після комбінованого хірургічного лікування регматогенного відшарування сітківки у поєднанні з катарактою [] / Д. Г. Жабоєдов, А. М. Жук // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 179-184 MeSH-главная: ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE ВИТРЭКТОМИЯ -- VITRECTOMY СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES КАТАРАКТА -- CATARACT Аннотация: На сьогоднішній день, незважаючи на вдосконалення технологій та хірургічних методів лікування відшарування сітківки, рівень втрати зору залишається на високому рівні. Літературні дані вказують на те, що у 42% випадків після вітреоретинальних втручань з приводу відшарування сітківки гострота зору досягає 20/40, і лише на 28% ? з відшаруванням макули. Поява нових високоінформативних методів діагностики дозволило більшою мірою вивчити структуру сітківки, особливо макули, та визначити фактори, що визначають зниження зорових функцій. Наявність катаракти або високий ризик її розвитку після вітректомії послужили приводом для розробки комбінованої процедури видалення кришталика і скловидного тіла. Значущим перевагою комбінованої операції є можливість повного доступу до передньої частини склоподібного тіла та периферії сітківки. При наявності природного кришталика неможливо повністю видалити склоподібне тіло. Залишкове скловидне тіло часто призводить до розвитку передньої проліферативної вітреоретінопатії, утворення периферичних розривів і відшарування сітківки. Під наглядом перебувало 64 пацієнта (64 ока) з регматогенним відшаруванням сітківки у поєднанні з віковою катарактою, яким виконнувалася ЗСВ з тампонадою вітреальної порожнини силіконовим маслом, ендолазеркоагуляцією сітківки та ФЕК з імплантацією ІОЛ. Пацієнтам до оперативного лікування та у післяопераційному періоді проводили дослідження гостроти зору, внутрішньоочного тиску, периметрію Humphrey, дослідження поля зору за скринінговими тестами, оптичну когерентну томографію сітківки та зорового нерву сонографію. Строк спостереження – 1 рік. Через 1 рік після оперативного втручання було проведено ОКТ 60 пацієнтам (60 очей). Товщина нейросенсорної сітківки у фовеолярній зоні в середньому складала 279,12±1,6 мкм, товщина судинної оболонки – 251,7±2,41 мкм. При досліджені цілісності пігментного епітелію та хоріокапілярного комплексу встановлено, що на 32 оці (53,33%) було зниження його оптичної щільності, підвищення оптичної щільності на 13 очах (21,67%), на 15 очах (25,0%) змін не зафіксовано. Шар IS/OS був збереженим на 51 оці (85,0%), на 9 очах (15,0%) відмічалася його дезорганізація. Доп.точки доступа: Жук, А. М. Экз-ры: