Podolska, L. V.     Quality of life of foreign students of higher medical education with adjustment disorders [] = Якість життя іноземних здобувачів вищої медичної освіти з розладами адаптації / L. V. Podolska, T. Y. Shusterman, L. M. Yuryeva // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 4. - С. 204-209 MeSH-главная: СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология) КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология) АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT ПСИХОМЕТРИЯ -- PSYCHOMETRICS (тенденции) Аннотация: У статті висвітлені особливостям якості життя здобувачів вищої медичної освіти з розладами адаптації. У досліджені, яке було проведено з 2019 по 2020 рр., прийняло участь 154 іноземних здобувачів, що проходили навчання на базі Дніпровського державного медичного університету. Розподіл за групами проводився в залежності від їх етапу навчання. До групи 1 увійшли 110 слухачів підготовчого відділення, до групи 2 – 44 здобувачі 1-2 курсу. Для оцінки клінічної картини був використано метод напівструктурованного клінічного інтерв’ю. Для психометричної оцінки були використані такі шкали як: «Показник якості життя» по Меzzich у адаптації Н.О. Марути (2004), «Суб’єктивна оцінки астенії» за E.M. Smets et al. (1994), «Інтегративний тест тривожності» за Бізюк та співав. (2004) та «Самооцінка депресії» по Zung WW (1965). За результатами дослідження встановлено, що найвищі середні значення як у групі 1, та і у групі 2 було виявлено за складовими шкалами якості життя «Самообслуговування та незалежність дій» і «Міжособистісна реалізація». Найнижчі для групи 1 було виявлено лише за складовою «Громадська та службова підтримка», у той час як у групі 2 найменші результати були рівномірно розподілені між восьми шкалами, що залишились. Порівняльний аналіз між групами показав наявність статистично гірших результатів у досліджуваних групи 2 за такими складовими шкалами, як: «Психічне благополуччя», «Працездатність», «Міжособистісна реалізація», «Загальне сприйняття життя» та за інтегративним показником. Це свідчить про зниження показників якості життя при переході на наступний, більш складний етап навчання. У результаті дослідження також було встановлено, що у групі 1 за всіма проявами розладів адаптації спостерігався помірний кореляційний зв’язок, у той час, як у групі 2 з астенією та ситуативною тривогою було виявлено помірний, а з депресією – виражений кореляційний зв’язок. При цьому, слід зазначити, що за усіма проявами розладів адаптації був знайдений статистично достовірний (при двобічному рменше0,001) від’ємний кореляційний зв’язок з інтегративним показником якості життя. Він показав, що при зростанні проявів астенії, ситуативної тривоги та депресії відбувається зниження показників якості життя. Вивчення впливу окремих проявів розладів адаптації на ЯЖ показав, що у досліджуваних групи 1 найбільш сильний кореляційний зв’язок спостерігався з астенією (-0,66 (-0,75; -0,54)), у той час як у групі 2 – з депресією (-0,84 (-0,91; -0,73)). При порівняльному аналізі між групами було виявлено достовірно вищі показники лише у випадку депресії у досліджуваних група 2 (р=0,002), що говорить про поглиблення патологічного процесу у бік афективного регістру. Тобто можна сказати, що з переходом на наступний етап навчання зростає кількість випадків розладів адаптації та збільшується їх важкість, що знаходить своє відображення на показниках якості життя. Тому є необхідність у розробці заходів ранньої діагностики, профілактики та корекції розладів адаптації у іноземних здобувачів вищої медичної освіти. Доп.точки доступа: Shusterman, T. Y.; Yuryeva, L. M. Экз-ры: