Burlakа, K. A.     Influence of long-term administration of non-steroidal anti-inflammatory drugs on the level of whole genome DNA methylation and its fragmentation in rats [] / K. A. Burlakа // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2023. - № 1. - С. 114-116 MeSH-главная: ДНК МЕТИЛИРОВАНИЕ -- DNA METHYLATION (действие лекарственных препаратов) ЭПИГЕНОМИКА -- EPIGENOMICS ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (диагностическое применение) Аннотация: Епігенетика – це розділ генетики, о вивченні спадкових змін в активності або функції генів, які не пов’язані з будь-якою зміною самої послідовності ДНК. Хоча практично всі клітини організму містять однакову генетичну інформацію, але не всі гени експресуються одночасно у всіх типах клітин. У більш широкому сенсі епігенетичні механізми опосередковують різноманітні профілі експресії генів у різних клітинах і тканинах багатоклітинних організмів. За останні роки спостерігається бурхливе зростання епігенетичних досліджень, пов’язане з розвитком нових молекулярних і цитологічних підходів. Проте, основні фундаментальні спостереження пов’язані з вивченням процесів диференціювання у розвитку. Останніми дослідженнями було встановлено, що хімічні сполуки можуть мати епігенетичний вплив, тобто впливати на активність експресії певних генів. А найчастіше, це пов’язано з людьми які мають хронічні захворювання, тому що вони вимушені застосовувати лікарські засоби тривало, з метою покращення якості життя. Відомо, що тривалий прийом нестероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЗЗ) приводить до утворення ерозій, виразок і онкологічних захворювань шлунка та кишечника. Висловлюється припущення, що побічні ефекти є не тільки результатом пошкодження слизової оболонки під впливом НПЗЗ, але і можливим впливом НПЗЗ на гени, які регулюють клітинний цикл, особливо при їх тривалому застосуванні. У дослідженнях були використані 60 щурів-самців, які були розподілені на чотири групи по 15 тварин, котрим вводили щоденно у продовж 3 місяців НПЗЗ: 1-а – контрольна (КГ), розчин натрію хлориду 0,9%, 2-га – щури, котрим вводили індометацин, 3-я – щури, котрим вводили ацетилсаліцилову кислоту та 4-а група – щури, котрим вводили мелоксикам. Тривале призначення всіх НПЗЗ призводило до статистично вірогідного збільшення повногеномного метилювання ДНК та до інтенсифікації процесів її фрагментації. Важливо зазначити, що за ступенем епігенетичного впливу, дія досліджуваних НПЗЗ була різного ступеня вираженості. Найбільш вираженими ефектами володів індометацин (збільшення MspI/HpaII на 99%; фрагментації ДНК – на 90% по відношенню до інтакту). Враховуючи встановлені ефекти НПЗЗ, щодо їх здатності підвищувати рівень повногеномного метилювання ДНК та їх фргментації, перспективним напрямом є вивчення рівня метилювання генів, що регулюють клітинний цикл шлунка та кишечника, а також вивчення їх експресивної/ білоксинтетуючої функції. Экз-ры: