The role of proinflammatory cytokines interleukin 1-B and tumor necrosis factor-A in diagnostics of pubertal menorrhages against thyroid pathology [Text] / Y. V. Tsysar [et al.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 4. - P31-37. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: МЕНОРРАГИЯ -- MENORRHAGIA (диагностика) ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (осложнения) НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОРЫ -- TUMOR NECROSIS FACTORS (диагностическое применение) ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA (диагностическое применение) Аннотация: Вступ. У пубертатний період репродуктивна система є уразливою до впливу будь-яких несприятливих чинників, що призводять до порушення її функціонального стану та до розладів менструальної функції зокрема. До численних чинників, що провокують порушення становлення менструальної функції, варто віднести патологію щитоподібної залози. Цитокіни, як відомо, беруть участь у всіх аспектах вродженого і набутого імунітету, включаючи активацію росту і диференціацію імунокомпетентних клітин, запалення і відновлення функції враженого органу. Цитокінам властива дія, що полягає у запобіганні взаємодії клітин імунної, кровотворної, ендокринної та нервової системи. Умовно виділяють цитокіни першого покоління, які продукуються клітинами неспецифічного проти інфекційного захисту. Основними прозапальними цитокінами є ІЛ-1?, ІЛ-2, ІЛ-6, інтерферони, ФНП-? та інші. Основним фактором запальних реакцій є багатофункціональний ІЛ-1?. Фактор некрозу пухлин-альфа (ФНП-?) прозапальний цитокін, є одним із центральних регуляторів факторів і механізмів вродженої резистентності. Він проявляє багато біогенних ефектів, значна частина з яких аналогічна дії ІЛ-1?. Враховуючи перераховане вище в основу імунологічних досліджень взято саме ІЛ-1? та ФНП-? для вивчення їх концентрації у крові дівчат-підлітків, хворих на пубертатні менорагії. Мета дослідження. Оцінка цитокінового статусу у дівчат пубертатного віку на тлі супутньої патології щитоподібної залози. Матеріал та методи. Обстежено 70 дівчат-підлітків, хворих на пубертатні менорагії, які лікувались у гінекологічному відділенні Чернівецького обласного перинатального центру. Дівчата були розподілені на дві групи: І (основна) – 30 дівчат-підлітків з діагнозом пубертатні менорагії на тлі супутньої патології щитоподібної залози, ІІ група (порівняння) – 40 дівчат-підлітків з діагнозом пубертатні менорагії. Контрольна група – 25 практично здорових дівчат-підлітків. Прозапальні цитокіни, а саме інтерлейкіна 1-бета (ІЛ-1?) та фактор некрозу пухлин-альфа (ФНП-?) вивчали один раз, після включення пацієнтів у дослідження, шляхом методом імуноферментного аналізу, що оснований на твердофазному «сендвіч»-варіанті з застосуванням моно- і поліклональних антитіл до ІЛ 1-? та ФНП-?. Пробірки з сироватками закривали кришками зберігали в морозильній камері до проведення аналізу при температурі -20 ?С. Статистичну обробку матеріалу проводили за допомогою комп?ютерної програми «STATISTICA» та «Microsoft Exel» Windows, компанії StatSoft® Inc. Дизайн дослідження та всі методики, які були нами використані в даному дослідженні, розглянуті та схвалені комісією з біоетики закладу вищої освіти «Буковинський державний медичний університет» (протокол №1, від 24.01.2011). НДР «Профілактика, діагностика та лікування порушень перинатального періоду і репродуктивної системи жінок та дівчат підліткового віку» (державний реєстраційний номер 0111U006499. Термін виконання 02.2011-12.2015 рр. Результати дослідження. Одержані результати вивчення цитокінового каскаду показали, що при поступленні на стаціонарне лікування та обстеження у крові дівчат-підлітків, хворих на пубертатні менорагії без супутньої патології суттєво (на 60,61%) зростає концентрація ІЛ- ? і формується тенденція до зростання (у 4,09 раза) концентрації ФНП-? у периферичній крові обстежених пацієнток. Проте, одержані результати клінічно-лабораторних обстежень при поступленні на стаціонарне обстеження та лікування дівчат-підлітків, хворих на пубертатні менорагії, асоційовану з патологією щитоподібної залози показали, що у пацієнток формується стійка тенденція до зниження концентрації ІЛ-1? на 6,96 % та ФНП-? – в 1,48 раза. Встановлено, патологія щитоподібної залози сприяє інгібуванню продукції імунокомпететними клітинами ІЛ-1? в 1,66 раза, ФНП-? –у 6,04 раза. Висновок. Патологія щитоподібної залози призводить до зниження імунорегуляторної функції через зниження концентрації окремих важливіших прозапальних цитокінів (ІЛ-1? та ФНП-?). Доп.точки доступа: Tsysar, Y. V.; Andriiets, O. A.; Andriiets, A. V.; Semenyak, A. V. Экз-ры: