Дідик, О. К.     Оцінювання діагностичного значення зонуліну як біомаркера кишкової проникності в пацієнтів із метаболічно асоційованою жировою хворобою печінки в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу [] / О. К. Дідик, В. В. Чернявський, В. П. Шипулін // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2023. - Том 25, N 5. - С. 416-420 MeSH-главная: ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER (диагностика, лекарственная терапия, этиология) ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, этиология) КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM (химия) Аннотация: Мета роботи – оцінити діагностичне значення вмісту зонуліну в сироватці крові пацієнтів із метаболічно асоційованою жировою хворобою печінки (МАЖХП) у поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 93 пацієнти з МАЖХП у поєднанні з ЦД 2 типу, яких обстежили та поділили на 2 групи. У першу групу залучили 48 пацієнтів із неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) у поєднанні з ЦД 2 типу без синдрому надмірного бактеріального росту (СНБР). У другу групу – 45 хворих із НАСГ у поєднанні з ЦД 2 типу та СНБР. Група контролю – 25 практично здорових осіб. Для кількісного визначення зонуліну в сироватці крові використали метод ELISA. Результати. У результаті порівняння показників функціональної активності печінки, ультрасонографічних параметрів стеатозу та фіброзу печінки виявили достовірне зростання активності АлАТ та АсАТ у першій (67,22 ± 2,25 Од/л та 52,97 ± 1,04 Од/л відповідно, р 0,001) і другій (69,20 ± 1,52 Од/л і 54,82 ± 1,10 Од/л відповідно, р 0,001) групах порівняно з контролем (18,00 ± 1,01 Од/л і 18,96 ± 0,82 Од/л відповідно, р 0,001). Визначили також підвищення коефіцієнта затухання ультразвуку (КЗУ) в пацієнтів першої та другої груп (2,94 ± 0,03 дБ/см та 2,92 ± 0,04 дБ/см), а також жорсткості паренхіми печінки (ЖПП, 8,06 ± 0,07 кПа та 8,00 ± 0,06 кПа відповідно за групами) порівняно з показниками контрольної групи (р 0,001). Виявили вірогідне підвищення рівня зонуліну в сироватці крові пацієнтів першої (61,69 ± 1,04 нг/мл) і другої (89,39 ± 1,30 нг/мл) груп порівняно з контролем (16,76 ± 1,47) (р 0,001). Проаналізувавши коефіцієнт кореляції в пацієнтів першої та другої груп, встановили позитивний лінійний середнього ступеня зв’язок між вмістом зонуліну в сироватці крові та активністю АлАТ, АсАТ, КЗУ і ЖПП. Висновки. Результати дослідження підтвердили важливе діагностичне значення зонуліну в сироватці крові як біомаркера кишкової проникності в пацієнтів з НАСГ у поєднанні з ЦД 2 типу без СНБР і з ним. Доп.точки доступа: Чернявський, В. В.; Шипулін, В. П. Экз-ры: