Небезпечні хлорити у питній воді: утворення та видалення з використанням діоксиду хлору у технології водопідготовки / В. О. Прокопов [та ін.] // Довкілля та здоров'я = Environment & Health. - 2023. - N 1. - С. 43-50 MeSH-главная: ПИТЬЕВАЯ ВОДА -- DRINKING WATER (химия) ВОДЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ ХИМИЧЕСКИЕ -- WATER POLLUTANTS, CHEMICAL ВОДЫ ОЧИСТКА -- WATER PURIFICATION (методы) Аннотация: Метою роботи було вивчення особливостей утворення та видалення токсичних хлоритів на очисних спорудах Дніпровського водопроводу міста Київ, де у технології водопідготовки використовується діоксид хлору, та вивчення впливу на ці процеси пріоритетних природних і технологічних чинників. Дослідження були проведені у 2021-2022 роках на Дніпровській водопровідній станції Києва, де у технології водопідготовки замість хлору використовується діоксид хлору. Нами проаналізовано дані досліджень води, що здійснюються на очисних спорудах лабораторією Дніпровського водопроводу, на вміст діоксиду та хлоритів з метою встановлення особливостей утворення та ефективності видалення хлоритів у технології водопідготовки. Також проведено вибіркові власні дослідження діоксиду хлору та хлоритів у воді водопроводу титриметричним та фотометричним методами, результати яких збігаються з даними, отриманими на водопроводі з використанням методу іонної хроматографії. Виконані на Дніпровському водопроводі дослідження, де у традиційну технологію водопідготовки впроваджено діоксид хлору, дозволили встановити наступне. Процес обробки природної води діоксидом хлору супроводжується утворенням у воді його побічних продуктів, переважно токсичних хлоритів, рівні яких залежать від застосовуваних доз діоксиду хлору і є найменшими взимку, найбільшими – влітку. Після коагуляційної обробки вихідної води сульфатом алюмінію та хлоридом заліза (співвідношення 10:4-5), відстоювання та фільтрування рівні хлоритів у питній воді (РЧВ) інтенсивно знижуються, але не завжди досягають нормативних значень. У літній період максимальні рівні хлоритів у питній воді із РЧВ можуть бути вищими за національний гігієнічний норматив (0,2 мг/дм3) і коливатись у межах до 0,7 мг/дм3, що відповідає рекомендованому ВООЗ нормативу для цієї речовини у питній воді. Піднімається питання про перегляд національного нормативу хлоритів у питній воді з 0,2 мг/дм3 на 0,7 мг/дм3 після відповідного наукового обґрунтування. Доп.точки доступа: Прокопов, В. О.; Липовецька, О. Б.; Куліш, Т. В.; Костюк, В. А.; Авраменко, Л. П. Экз-ры: