Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Іванчук В. Заглавие : Соціально-екзистенційні сегменти пам'яті про предків Место публикации : Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - Чернівці, 2017. - № 2. - С. 77-82 (Шифр АУ46/2017/2) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПАМЯТЬ -- MEMORY КУЛЬТУРА -- CULTURE АНТРОПОЛОГИЯ КУЛЬТУРАЛЬНАЯ -- ANTHROPOLOGY, CULTURAL Аннотация: У статтi викладено результати розвiдки елементiв меморiальної iнформацiї гуцулiв про предкiв. Аналiз наукової лiтератури засвiдчив, що дослiдження пам’ятi про предкiв є перспективним для означення i системного вивчення етноiсторичної пам’ятi, яка як структурний компонент нацiональної iдентичностi безпосередньо впливає на формування української нацiї. На основi аналiзу, узагальнення й систематизацiї джерел, отриманих методом польових спостережень, встановлено, що родова пам'ять складається iз двох теоретичних частин: вiдкритої пам'ятi («живо1»), яка вiдображає в меморiальному наративi етнофора iнформацiю про життя окремих членiв родини, та закритої (приховано1), яка мiститься в обрядово-звичаєвiй культурi i базується на культi предкiв. Обидва типи пам’ятi формуються сукупнiстю меморiальних сегментiв. У процесi дослiдження видiлено наступнi елементи антропологiї пам’ятi гуцулiв про предкiв: пам'ять про першопредка, пам'ять про конкретну людину, культурна трансмiсiя та родове успадкування. На основi вивчення даних про першопредка та конкретну людину прослiдковано межi та часовий вимiр родової пам’ятi. Зважаючи на усний спосiб передачi iнформації, iдеалiзацiю та героїзацiю етнофорами образу померлих, можна стверджувати про суб’єктивнiсть даного наративу. Встановлено, що засобом передачi пам’ятi про предкiв є родова комунiкацiя, яка вiдбувається шляхом ретрансляцiї iнформацiї вiд батькiв до дiтей, вiд старшого поколiння до молодшого, а каналом передачi родової iнформацiї є живi представники роду як носiї пам’ятi. Виявлено форми поколiнного контакту, механiзми функцiонування культурної трансмiсiї та родового успадкування як засоби етнiзацiї та передачi родової пам’ятi. У публiкацiї проаналiзовано ретрансляцiйнi елементи-символи родинної пам’ятi: будинок, земля, особистi речi, фотографiї, професiйна дiяльнiсть, духовна культура (музика, пiснi, театралiзованi дiйства, моральнi цiнностi, релiгiйнi переконання, iмена та прiзвища). Отриманi у спадок перерахованi категорiї є асоцiативними атрибутами пам’ятi, що мiстять iнформацiю про конкретного представника роду.