Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Пасієшвілі Л. М. Заглавие : Оцінка внеску поліморфних варіантів гена ендотеліальної NO-синтази у формування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби при супутньому ожирінні Параллельн. заглавия :The assessment of the contribution of polymorphic variants of the endothelial NO-synthase gene to the formation of gastro¬esophageal reflux disease with concomitant obesity Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 3. - С. 12-17 (Шифр СУ10/2017/3) Примечания : Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY Аннотация: Мета — визначити генетичну детермінанту серцево-судинного ризику у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) із супутнім ожирінням при поліморфізмі Т-786С промотора гена ендотеліальної ??-синтази (eNOS). Матеріали та методи. Обстежено 43 хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням (основна група) і 36 пацієнтів з ізольованою ГЕРХ (група порівняння). Застосовано клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження. Функцію ендотелію оцінювали за результатами ДНК-діагностики поліморфізму генотипу С/Т Т-786С промотора гена eNOS. Результати. ДНК-діагностика з дослідженням інсерційно-делеційного поліморфізму гена eNOS дала змогу визначити перерозподіл алелей в основній групі хворих з переважанням патологічного генотипу СС (у 48,8%). У разі поєднання ГЕРХ та ожиріння кількість мутацій гена збільшилася більше ніж у 8 разів. При цьому клінічні ознаки характеризувалися тривалішим періодом загострення захворювання (1,5—2,0 міс), малою ефективністю загальноприйнятої терапії, різноманітною симптоматикою і вираженим гастроезо- фагеальним рефлюксом. Часто в період загострення захворювання спостерігали підвищення артеріального тиску (51,2%), виникнення кардіалгій (44,2%); аритмій (20,9%). Пацієнти з коморбідністю ГЕРБ та ожиріння у разі генотипу СС мають підвищений ризик не лише розвитку ГЕРХ, а і появи кардіальної симптоматики. Носії генотипу ТТ мають низький ризик розвитку ГЕРХ та позастравохідних ускладнень