Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Chernyuk V.I., Bobko N.A., Gadayeva D.O. Заглавие : Differences in blood circulation functioning in truck drivers related to age, experience and work regime Место публикации : Український журнал з проблем медицини праці. - К., 2018. - N 2. - С. 20-28 (Шифр УУ40/2018/2) MeSH-главная: ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE АВТОМОБИЛЯ ВОЖДЕНИЕ -- AUTOMOBILE DRIVING СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- CARDIOVASCULAR PHYSIOLOGICAL PHENOMENA ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS Аннотация: Вступ. Гіпертонія є причиною близько половини випадків і днів тимчасової непрацездатності у водіїв. Шкідливі чинники умов їхньої праці (високе нервово-емоційне напруження, небезпечні ситуації, відповідальність за інших, пильна робота, увага до приладів, гіподинамія, шум, вібрація, інфразвук та ін.) можуть викликати захворювання системи кровообігу. Зміни в функціонуванні системи кровообігу, що зумовлені віком, стажем і режимом роботи водіїв, залишаються вивченими недостатньо. Мета дослідження — виявити особливості функціонування системи кровообігу у водіїв-далекобійників, що пов’язані з характеристиками їхнього віку, стажу та режиму праці. Матеріали та методи дослідження. Водії-далекобійники (56 чоловіків у віці 28–64 років; M ± m: (50,2 ± 1,4), які виконують біля 2-тижневі перевезення, були обстежені шляхом вимірювання частоти серцевих скорочень, аритмії, систолічного та діастолічного артеріального тиску (АТ), зросту й ваги. Обчислювали параметри гемодинаміки. Стаж роботи обстежених склав 8–47 років (31,4 ± 1,3), стаж роботи водієм — 0–47 років (28,8 ± 1,5), стаж роботи водієм-далекобійником — 0–46 років (21,1 ± 1,5), стаж нічних робіт — 0–40 років (17,4 ± 1,6). Дані аналізувалися на рівні p ‹ 0,05. Результати. У 49 % водіїв-далекобійників зареєстровано підвищений АТ, що відповідав легкому або помірному ступеню гіпертонії; у 57 % — виявлено функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) у зоні нижче середнього класу, у тому числі в зоні низького (29 %) і дуже низького класів (7 %); майже всі (98 % обстежених) мали порушений тип саморегуляції кровообігу (92 % — судинний), який є відомим фактором ризику розвитку гіпертонії. У 68 % водіїв виявлено переважання парасимпатичної активації в функціонуванні ССС, що асоціюється з погіршенням кровообігу, стану симпато-адреналової та нервової систем. У 13 % водіїв виявлена аритмія на фоні підвищеного АТ, що свідчить про ризик раптових серцевих інцидентів. Функціональний стан ССС водіїв-далекобійників переходить в клас нижче середнього з 43 років, у низький клас — з 56 років — до встановленого в Україні пенсійного віку. Через 20 років роботи водієм функціональний стан ССС погіршується до класу нижче середнього, через 37 років — до низького класу. Виявлено найкритичніші параметри адаптації до нічних робіт: АТ (систолічний, діастолічний, пульсовий, середньодинамічний), індекс недостатності кровообігу, вегетативний індекс Кердо, аритмія і (після 20 років стажу з нічними годинами робіт) систолічний об’єм крові. Висновки. Було виявлено несприятливий стан і прискорене старіння ССС у водіїв-далекобійників. Нічні роботи викликають специфічні несприятливі зміни в судинній ланці ССС водіїв, а також у функціонуванні серцевого м’яза. Для збереження здоров’я та продовження професійного довголіття водіїв-далекобійників необхідні профілактичні заходи. Доп.точки доступа: Bobko, N.A.; Gadayeva, D.O.