Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Зайцев А. В., Бойченко О. Н., Котелевская Н. В., Николишин А. К. Заглавие : Микробиологические тесты как индикаторы риска возникновения кариеса Место публикации : Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - Полтава, 2020. - Т. 20, № 3. - С. 51-54: граф. (Шифр АУ20/2020/20/3) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA СТОМАТОГНАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ -- STOMATOGNATHIC SYSTEM ABNORMALITIES РИСК -- RISK Аннотация: У лікуванні зубощелепних аномалій широко використовуються незнімні ортодонтичні конструкції. При оглядах перед проведенням ортодонтичного лікування в поєднанні з високою поширеністю зубощелепних аномалій виявлено середній рівень інтенсивності карієсу, який збільшується з віком, високий рівень показника каріозного ураження зубів, низький рівень показника пломбованих зубів і низький рівень гігієни порожнини рота. Численні дослідження вказують на те, що у дітей і підлітків, що використовують ортодонтичні апарати, приріст карієсу значно вищий, ніж у пацієнтів, що не проходять ортодонтичне лікування. Мікрофлора зубного нальоту відноситься до основних факторів ризику розвитку карієсу. За даними дослідників, карієс провокує стрептококи, лактобацили, актиноміцети, гриби роду Candida. Для оцінки змісту каріесогенних мікроорганізмів (Streptococсus mutans і Lactobacillus) існують спеціальні мікробіологічні тести. Набори для проведення таких експрес-тестів виробляються в різних країнах світу. Співробітниками кафедри терапевтичної стоматології, а також мікробіології, вірусології та імунології в 2013 р був досліджений мікробіоценоз порожнини рота у молоді віком 19-25 років з різною інтенсивністю каріозного процесу. Вивчався процентний і кількісний вміст мікрофлори. Результати дослідження показали, що збільшення інтенсивності карієсу зубів супроводжується змінами балансу в складі мікрофлори порожнини рота. Зокрема, в цьому дослідженні були визначені показники щодо лактобацил, стрептококів (в тому числі і гемолітичних стрептококів, до яких відноситься S. mutans), грибів роду Candida і актиноміцетів. Результати дослідження не відповідають діапазону застосування вищевказаних тестів. Це вказує на те, що тести, що відображають кількість представників досліджуваного мікробіоценозу для визначення їх активності є недостатньо об'єктивними. Однак експрес-тести, що оцінюють показники каріесогенної мікрофлори, є затребуваними в стоматології, що дозволяє рекомендувати їх застосування в ортодонтії. Подальше вивчення мікробіоценозів слід проводити у визначенні їх функціональних властивостей. Доп.точки доступа: Зайцев, А. В.; Бойченко, О. Н.; Котелевская, Н. В.; Николишин, А. К.