Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Ртайл Р. А., Ткач Г. Ф. Заглавие : Хіміко-аналітична характеристика різних фаз регенерації посмугованих м’язів щурів за умов хронічної гіперглікемії Место публикации : Український журнал з проблем медицини праці. - К., 2020. - N 1. - С. 70-76 (Шифр УУ40/2020/1) MeSH-главная: ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ РАЗВИТИЕ -- MUSCLE DEVELOPMENT МЫШЦА ПОПЕРЕЧНО-ПОЛОСАТАЯ -- MUSCLE, STRIATED МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS КАЛИЙ -- POTASSIUM НАТРИЙ -- SODIUM КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM МАГНИЙ -- MAGNESIUM ЖЕЛЕЗО -- IRON ЦИНК -- ZINC МЕДЬ -- COPPER ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION КРЫСЫ -- RATS Аннотация: Сьогодні основною причиною ураження скелетних м’язів вважається механічна травма. Поряд із цим однією з найпоширеніших патологій сьогодні є цукровий діабет, що особливо часто зустрічається в країнах з розвинутою промисловістю. Проте сьогодні практично відсутні дані щодо змін мікро- та макроелементного складу посмугованих м’язів під час їхнього посттравматичного відновлення за умов дії на організм хронічної гіперглікемії (ХГ). Мета дослідження – встановлення вмісту К, Na, Са, Mg, Fe, Zn, Си у посттравматичних регенератах скелетних м’язів щурів із ХГ. Матеріали та методи дослідження. Для експерименту було взято 80 лабораторних білих щурів-самців зрілого віку (7-9 міс.): 40 тварин - контрольна група; 40 тварин – дослідна група (тварини зі змодельованою ХГ). Механічну травму у тварин обох груп відтворювали на триголовому м’язі литки. Щурів обох груп виводили з експерименту на З, 7,14 та 28 добу. Визначення вмісту К, Na, Са, Mg, Fe, Zn, Си у регенератах скелетних м’язів проводили методами атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною та полуменевою атомізацією. Математичний аналіз даних здійснювали за допомогою електронного пакета SPSS 17,0. Результати. На 28 добу різниця в концентрації хімічних елементів у регенеруючих скелетних м’язах між групами порівняння була відсутньою лише для К (Р = 0,176). Поряд із цим уміст Na і Mg у регенератах тварин із ХГ виявився більшим відповідно на 17,3 % (Р = 0,031) і 28,2 % (Р = 0,015) порівняно з групою контролю. Уміст Са у місцях відновного міогенезу щурів дослідної групи був меншим на 13,2 % (Р = 0,008), концентрація Fe – на 9,7 % (Р = 0,025), уміст Zn - на 78,8 % (Р ‹ 0,001), а вміст Си - на 19,4 % (Р = 0,033), ніж у регенератах контрольних тварин. Висновки. Таким чином, було встановлено, що в місцях відновного міогістогенезу тварин із ХГ спостерігається підвищення вмісту Na і Mg, що може бути свідченням більш вираженої та тривалої руйнації клітинних структур. Також у ділянках регенерації скелетних м’язів щурів із ХГ виявляється зменшення концентрації Са, Fe, Zn і Си, що може бути наслідком порушення кровопостачання ділянки неогістогенезу та результатом загальнометаболічних змін. Доп.точки доступа: Ткач, Г. Ф.