Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Zatsarynnyi R. A., Pidopryhora O. O. Заглавие : The concentration of lidocaine in the blood after intravenous and epidural administration with extensive hepatic resections Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2022. - N 3. - С. 20-26 (Шифр ШУ1/2022/3) MeSH-главная: ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS ИНЪЕКЦИИ ЭПИДУРАЛЬНЫЕ -- INJECTIONS, EPIDURAL Аннотация: Мета роботи: визначити концентрацію лідокаїну у хворих, яким виконують обширну резекцію печінки, в крові при його внутрішньовенному та епідуральному введенні в динаміці для інтра­ та післяопераційного знеболення, оцінити його знеболювальний ефект та потенціал токсичності. Через 2 години після операції спостерігали (Р=0,29) підвищення концентрації лідокаїну в крові на 28,8 % після епідурального введення лідокаїну порівняно з внутрішньовенним (1,84 мкг/мл у 1 групі, 2,37 мкг/мл – у 2 групі, р = 0,29), без достовірної різниці через 14 годин після операції (2,62 мкг/мл та 2,85 мкг/мл, відповідно, р = 0,76). Епідуральне введення препарату також супроводжувалося тенденцією до збільшення частоти гемодинамічних розладів, що відобразилося у збільшенні дози норадреналіну, призначеної для корекції параметрів кровообігу, в 1,3 раза (загальна доза в 1 групі 158,4 ± 58,1 нг, у 2 групі – 206,9 ± 76,4 нг, р = 0,14). У жодному випадку не спостерігали жодних загрозливих для життя токсичних реакцій. Застосування лідокаїну як допоміжного засобу для інтра­ та післяопераційного знеболення шляхом внутрішньовенного та епідурального введення при обширних резекціях печінки здебільшого не призводить до підвищення вмісту препарату в крові вище загальноприйнятого токсичного вмісту. Вміст препарату в крові може бути вищий при епідуральному введенні порівняно з внутрішньовенним. Знеболювальний ефект внутрішньовенного введення лідокаїну не нижчий, ніж при епідуральній анестезії, і навіть може подовжувати тривалість до першого введення наркотичного анальгетика після операції для знеболення. Водночас епідуральна блокада супроводжується інтраопераційною нестабільністю гемодинаміки та збільшенням загальної дози норадреналіну для корекції параметрів кровообігу.Цель работы : определить концентрацию лидокаина у больных, которым выполняют обширную резекцию печенки, в крови при его внутривенном и эпидуральном введении в динамике для интра­ и послеоперационного обезболивания, оценить его обезболивающий эффект и потенциал токсичности. Через 2 часа после операции наблюдали (Р=0,29) повышение концентрации лидокаина в крови на 28,8% после эпидурального введения лидокаина сравнительно с внутривенным (1,84 мкг/мл в 1 группе, 2,37 мкг/мл - во 2 группе, р = 0,29), без достоверной разницы через 14 часов после операции (2,62 мкг/мл и 2,85 мкг/мл, соответственно, р = 0,76). Эпидуральное введение препарата также сопровождалось тенденцией к увеличению частоты гемодинамических расстройств, что отобразилось в увеличении дозы норадреналина, предназначенной для коррекции параметров кровообращения, в 1,3 раза (общая доза в 1 группе 158,4 ± 58,1 нг, во 2 группе - 206,9 ± 76,4 нг, р = 0,14). В любом случае не наблюдали никаких угрожающих для жизни токсичных реакций. Применение лидокаина как вспомогательного средства для интра­ и послеоперационного обезболивания путем внутривенного и эпидурального введения при обширных резекциях печенки по большей части не приводит к повышению содержимого препарата в крови выше общепринятого токсичного содержимого. Содержимое препарата в крови может быть более высоким при эпидуральном введении сравнительно с внутривенным. Обезболивающий эффект внутривенного введения лидокаина не ниже, чем при эпидуральной анестезии, и даже может продлевать длительность к первому введению наркотического анальгетика после операции для обезболивания. В то же время эпидуральная блокада сопровождается интраоперационной нестабильностью гемодинамики и увеличением общей дозы норадреналина для коррекции параметров кровообращения. Доп.точки доступа: Pidopryhora, O. O.