Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Книг та авторефератів дисертацій- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Періодичних видань (4)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Поисковый запрос: <.>A=Даценко, О. Г.@<.>

Общее количество найденных документов : 1

   Р-49269

    Даценко, О. Г.
    Частота серцевих скорочень, клініко-гемодинамічні характеристики та результати медикаментозної корекції артеріальної гіпертензії [Текст] : автореф. дис... кадн. мед. наук: 14.01.11 / О.Г. Даценко ; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. - К., 2004. - 23с. : рис. - Бібліогр.: с. 17-19. -

УДК

616.12-008.331.1-085

Рубрики: ГИПЕРТЕНЗИЯ--HYPERTENSION
Аннотация: За результатами комплексних досліджень установлено більш високий ступінь кореляції середньодобової частоти серцевих скорочень (ЧСС) з "офісним" і середнім добовим артеріальним тиском (АТ) у порівнянні з "офісною" ЧСС. Доведено, що середня добова ЧСС асоційована з факторами ризику АГ: віком більше 40-ка років; чоловічою статтю; рівнем АТ більше 140/90 мм.рт.ст.; гіпертрофією лівого шлуночка (ЛШ); симпатикотонією (LF/HF більше 1,9). Визначено вплив ЧСС на клініко-гемодинамічні характеристики АГ, що дало підставу для його використання як критерія у комплексній оцінці захворювання. Установлено, що зниження АТ у разі стандартної двокомпонентної антигіпертензивної терапії еналаприла малеатом (10 мг/добу) і гідрохлортіазидом (25 мг/добу) пов'язано з діапазоном середньої добової ЧСС та співвідноситься з наступними факторами, зазначеними в порядку зменшення їх значимості: рівнем АТ (ступенем артеріальної гіпертензії, типом симпато-вагального балансу та типом геометрії ЛШ. Науково обгрунтовано можливість прогнозування вірогідності (завдяки розробленій математичній моделі) нормалізації АТ у разі стандартної двокомпонентної антигіпертензивної терапії з урахуванням факторів ризику та середньої добової ЧСС. Виявлено більше зниження АТ за умов трикомпонентної антигіпертензивної терапії еналаприла малеатом (10 мг/добу), гідрохлортіазидом (25 мг/добу) та верапамілом (240 мг/добу) у порівнянні з двокомпонентною терапією еналаприла малеатом (20 мг/добу) і гідрохлортіазидом (50 мг/добу) у хворих, в яких імовірність нормалізації АТ за стандартної терапії менша, ніж 70 %.

Экз-ры: (3)
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)