Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книг та авторефератів дисертацій (1)

Зведеного каталогу періодичних видань (38)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>A=Бойчук, О. М.@<.>

Загальна кількість знайдених документів : 36
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-36

Бойчук, О. М.
Особливості будови нижньої носової раковини у людей літнього та старечого віку [Текст] / О. М. Бойчук // Хист. - 2015. - № 17. - С. 211

Экз-ры:
Знайти схожі

Бамбуляк, А. В.
Топографоанатомічне взаємовідношення сльозовідвідних шляхів впродовж грудного віку онтогенезу людини [Текст] / А. В. Бамбуляк, О. М. Бойчук // Хист. - 2015. - № 17. - С. 211

Дод.точки доступу:
Бойчук, О. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

Особливості формування капсули плечового суглоба на ранніх етапах онтогенезу [] / В. Ф. Руснак [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 108-112. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (анатомия и гистология)
СУСТАВА КАПСУЛА -- JOINT CAPSULE (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи - з'ясувати особливості формування капсули плечового суглоба та її синовіальних утворень, а також закономірності зміщення місця прикріплення капсули плечового суглоба відповідно до кісток. Матеріали та методи. Дослідження проводили в Чернівецькому обласному судово-медичному бюро і на кафедрі анатомії людини ім. М.Г. Туркевича ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет". Застосовано методи: макро- мікроскопічного препарування, мікроскопічного дослідження серій гістологічних зрізів, графічної реконструкції. Після фіксації в 10% розчині формаліну проводили заливку препаратів у парафінові блоки за загальноприйнятою методикою. Для отримання зрізів використовували санний мікротом. Парафінові зрізи завтовшки 4-6 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином і за методом Ван-Гізон, а після чого проводили ретельне мікроскопічне дослідження. Результати. Закладка капсули формується навколо кісткового краю суглобової западини лопатки. Характерною особливістю капсули плечового суглоба є наявність синовіальних випинів: міжгорбкового та підлопаткового. Міжгорбковий синовіальний випин має циліндричну форму, розташовується в міжгорбковій борозні плечової кістки і є формацією піхви сухожилка довгої головки двоголового м'яза плеча, довжиною в середньому до 40,0 мм та шириною до 10,0 мм. Підлопатковий синовіальний випин представлений у вигляді підсухожилкової сумки підлопаткового м'яза та охоплює передню, верхню та задню поверхні сухожилка підлопаткового м'яза і складається із переднього та заднього випинів. Передній випин виражений у місці прикріплення сухожилка підлопаткового м'яза до малого горбка плечової кістки, задній випин розташовується між передньо-верхньою поверхнею шийки лопатки і задньою поверхнею підлопаткового м'яза. Висновки. 1. Капсула плечового суглоба - фіброзне утворення. Місце її початку та прикріплення зумовлено синтопічним впливом сухожилку довгої голівки двоголового м'яза плеча та м'язів плечового поясу. 2. Товщина капсули плечового суглоба у ранньому періоді онтогенезу збільшується у каудальному напрямі. 3. Для капсули плечового суглоба притаманні міжгорбковий і підлопатковий випини, які зумовлюють етапи його формування впродовж раннього онтогенезу.

Дод.точки доступу:
Руснак, В.Ф.; Бойчук, О.М.; Процак, Т.В.; Гордієнко, В.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Особливості становлення топографії шийної фасції і клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї у плодів людини [] / Л. Я. Лопушняк [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2020. - Т. 20, № 2. - С. 150-156 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МЫШЦЫ -- MUSCLES
ПЛОД -- FETUS
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: З’ясування особливостей будови і топографо-анатомічних взаємовідношень фасцій, м’язів, судинно-нервових утворень, клітковинних просторів та органів різних ділянок тіла людини вимагає застосування відповідного комплексу методів морфологічного дослідження. Слід зазначити, що поверхнева, передтрахейна та передхребтова пластинки шийної фасції утворюються залежно від походження і морфогенезу відповідних груп м’язів шиї. Одержання даних щодо становлення будови і топографії шийної фасції та міжфасціальних клітковинних просторів передньої і бічних ділянок шиї упродовж плодового періоду онтогенезу людини є актуальним напрямком розвитку фетальної анатомії та хірургії і можуть бути використані для співставлення у віковому аспекті. Метою дослідження було з’ясування особливостей становлення топографії шийної фасцій та міжфасціальних клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї у плодів людини 4-10 місяців. Дослі-дження проведено на 75 плодах людини 4-10 місяців 81,0-375,0 мм тім’яно-куприкової довжини без зовнішніх ознак анатомічних відхилень чи аномалій розвитку шийної ділянки за допомогою макромікроскопічного препарування органів і структур передньої та бічних ділянок шиї, виготовлення то-пографоанатомічних зрізів шиї на різних рівнях. Під час макромікроскопічного препарування шийної ділянки у плодів людини 4-7 місяців виділяються тонкі, напівпрозорі пластинки шийної фасції: поверхнева, середня (передтрахейна) та глибока (передхребтова). У плодів 8-10 місяців у передній ділянці шиї пластинки шийної фасції чітко виражені, блискучі та простежуються на всьому протязі. Підшкірна, або поверхнева, та внутрішньошийна фасції не є власними фасціями шиї і без чітких меж переходять у суміжні ділянки. У плодовому періоді онтогенезу людини відбувається формування міжфасціальних клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї: надгруднинного, переднутрощевого, позаднутрощевого, передддрабинчастого, міждрабинчастого клітковинних просторів та піхви судинно-нервових пучків шиї. Упродовж плодового періоду онтогенезу людини спостерігається виражена варіація ступеня розвитку та розміщення пластинок шийної фасції.

Дод.точки доступу:
Лопушняк, Л. Я.; Хмара, Т. В.; Марчук, О. Ф.; Бойчук, О. М.; Герасим, Л. М.; Галагдина, А. А.
Экз-ры:
Знайти схожі

Методи препарування та виготовлення топографо-анатомічних зрізів для встановлення фетальної анатомічної мінливості органів і структур передньої та бічних ділянок шиї [] / Т. В. Хмара [та ін.] // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2020. - Т. 5, № 4(26). - С. 100-109. - Бібліогр.: с. 107-108
MeSH-головна:
ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология, микробиология, физиология)
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (анатомия и гистология, иннервация, кровоснабжение, патология, рентгенография)
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT (генетика, физиология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология, генетика, рост и развитие, физиология)

Дод.точки доступу:
Хмара, Т. В.; Лопушняк, Л. Я.; Марчук, О. Ф.; Галагдина, А. А.; Бойчук, О. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

Особливості закладки та розвитку органів шиї у зародковому періоді онтогенезу людини [] / Л. Я. Лопушняк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 60-65. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ШЕЯ -- NECK (эмбриология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи - з'ясувати особливості закладки та розвитку окремих органів шиї у зародковому періоді онтогенезу людини. Матеріал та методи. Дослідження проведено на 12 серіях послідовних гістологічних зрізів зародків людини 4 - 6 тижнів (4,0-13,5 мм тім'яно-куприкової довжини, ТКД). У дослідження включені тільки ті випадки, коли причина смерті не була пов'язана з патологією органів, судин і нервів шиї. Використані методи виготовлення серій послідовних гістологічних зрізів, звичайного та тонкого препарування під контролем бінокулярної лупи, графічного і пластичного реконструювання, мікроскопії, морфометрії. Результати. У зародків довжиною 4,0-4,5 мм зачатки стравоходу, гортані та трахеї визначаються, як похідні ротоглотки, на рівні першого шийного хребця, однак жодних морфологічних структур, які б могли бути використані для визначення межі між зачатками дихальної і травної трубок, не виявлено. Попереду зачатків дихальної та травної систем розміщуються великих розмірів, зачатки серця та печінки (великих розмірів), а позаду - зачатки кардинальних вен, дорсальної аорти та хребтового стовпа. Упродовж п'ятого тижня ембріонального розвитку закладка ротоглотки являє собою розширену передню частину головної кишки. Ротова ямка, яка є початковим відділом ротоглотки, обмежена зверху непарним лобовим відростком, знизу - парними нижньощелепними відростками та з боків - верхньощелепними відростками. Дорсальніше від закладки глотки знаходиться шийна частина хребтового стовпа, вентральніше - зачаток гортані, а вентролатерально - судинно- нервовий пучок шиї. Зачаток гортані нагадує собою овальної форми скопичення мезенхіми, яка розвивається внаслідок замикання та відокремлення епітеліального жолобка від вентральної стінки передньої кишки. На досліджуваній стадії внутрішньоутробного розвитку визначаються четверті зяброві артерії, які трансформуються справа у безіменну артерію, а зліва - в дугу аорти. У зародків 9,0-12,0 мм ТКД у каудальному відділі передньої стінки глотки на рівні відгалуження трахейного зачатка з'являється парне потовщення мезенхіми у вигляді черпакуватих валиків з дорсально спрямованою вирізкою та поперечний валик, які відмежовують вхід у дихальну трубку. Визначається також закладка надгортанника. Венозна система ділянки шиї представлена, в основному, передніми кардинальними венами, які розміщені вентральніше хребта. Внаслідок сполучення передніх та задніх кардинальних вен утворюються спільні кардинальні вени. Наприкінці зародкового періоду розвитку із краніальної ділянки передньої кардинальної вени формуються внутрішня і зовнішні яремні вени. Висновки. Наприкінці зародкового періоду розвитку чіткого відмежування глотки і трахеї не спостерігається, оскільки вони оточені спільним шаром мезенхіми. Гортань представлена потовщенням мезенхіми, розташованої безпосередньо біля входу в дихальну трубку. Основні вени шиї формуються із передніх кардинальних вен.

Дод.точки доступу:
Лопушняк, Л.Я.; Марчук, О.Ф.; Бамбуляк, А.В.; Бойчук, О.М.; Руснак, В.Ф.
Экз-ры:
Знайти схожі

Сучасний погляд на молекулярно-генетичні механізми міжклітинної взаємодії у процесі кісткового ремоделювання [] / О. М. Слободян [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 88-98. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (анатомия и гистология)
КОСТИ МОРФОГЕНЕТИЧЕСКИЕ БЕЛКИ -- BONE MORPHOGENETIC PROTEINS
Анотація: Кістки не є інертними структурами всередині людського тіла; вони динамічно та з високою пластичністю реагують на екзо- та ендогенні чинники зміною свого складу, структури, характеристик міцності тощо. Цей процес скелетних змін, відомий як ремоделювання кістки, забезпечує структурну цілісність кісткової системи та метаболічно сприяє балансу кальцію і фосфору; ремоделювання спричиняє резорбцію старої або пошкодженої кістки з подальшим формуванням нового кісткового матеріалу. Кісткові морфогенетичні білки (BMP, bone morphogenetic protein) – це група морфогенетичних сигнальних факторів росту (також відомі як цитокіни), спочатку були описані як молекули, що стимулюють формування ендохондріальной кісткової тканини. Остеопротегерин (оsteoprotegerin, OPG) – представник суперродини розчинних рецепторів до фактора некрозу пухлин-? (ФНП-?) та відноситься до секреторних низькомолекулярних глікопротеїнів, трансмембранні рецептори до яких розташовані на поверхні остеобластів, імунних клітинах і попередниках остеокластів. Трансформуючий фактор росту-Бета1 (TGF?1) – представник цитокінів білкової природи, який виділяється у міжклітинний матрикс клітинами кісткової тканини, а також макрофагами, та контролює життєвий цикл клітин остеоїдного ряду, а саме – їх проліферацію, клітинне диференціювання та функціональну активність. Склеростін (СКС) виробляється тільки остеоцитами, мінералізованими гіпертрофованими хондроцитами і цементоцитами (дентальними клітинами); СКС є компонентом родини глікопротеїнів DAN (differential screening-selected gene aberrant in neuroblastoma – диференційовані скринінг-селективні аберантні гени нейробластоми).

Дод.точки доступу:
Слободян, О.М.; Лаврів, Л.П.; Лопушняк, Л.Я.; Бамбуляк, А.В.; Бойчук, О.М.
Экз-ры:
Знайти схожі

Лойтра, А. О.
Розвиток артеріальних судин шлунка у плодів 4-6-го місяців пренатального періоду онтогенезу людини / А. О. Лойтра, А. А. Шкробанець, О. М. Бойчук // Буков. мед. вісник. - 2017. - Том 21, N 2 ч.2. - С. 60-62
MeSH-головна:
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (кровоснабжение, эмбриология)
ОНТОГЕНЕЗ

Дод.точки доступу:
Шкробанець, А. А.; Бойчук, О. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

Ефективність застосування остеопластичних матеріалів на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини перед дентальною імплантацією у пацієнтів груп дослідження [] / А. В. Бамбуляк [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2021. - Т. 25, № 4. - С. 3-9. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДЕНТАЛЬНОЙ ПЛАСТИНКИ ИМПЛАНТАЦИЯ -- BLADE IMPLANTATION (методы)
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
Анотація: Мета роботи – виявити ефективність застосування остеопластичних матеріалів на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини, які були використані для заповнення кісткових дефектів під час проведення стоматологічних операцій перед дентальною імплантацією у пацієнтів груп дослідження. Матеріал і методи. Обстеження та лікування із застосуванням дентальної імплантації проведено 140 пацієнтам, яким для збільшення об’єму кісткової тканини альвеолярних відростків щелеп за допомогою різних остеопластичних матеріалів попередньо були проведені хірургічні втручання. Усіх пацієнтів розподілено на ІІІ групи: І (основна) група – 49 осіб (35,0 %), у яких для відновлення кісткової тканини альвеолярних відростків застосовувався препарат «Колапан–Л»; ІІ (основна) група – 62 пацієнти (44,29 %), у яких аугментація кісткових дефектів здійснювалась за допомогою запропонованої нами композиції: препарату «Колапан–Л», мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини та збагаченої тромбоцитами плазма крові; ІІІ (контрольна) група – 29 пацієнтів (20,71 %), у яких загоєння рани відбувалося під кров’яним згустком (спонтанне). Результати. Встановлено, що в пацієнтів, у яких для заповнення кісткових дефектів застосовувалась комбінація на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини, препарату «Колапан–Л» та збагаченої тромбоцитами плазма крові, після встановлення дентальних імплантатів повністю відновлювались периімплантатні тканини. Висновки. Ефективність застосування запропонованої нами остеопластичної комбінації на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини, препарату «Колапан–Л» та збагаченої тромбоцитами плазма крові у пацієнтів підтверджено позитивною динамікою пародонтального індексу РМА, проби Шиллера-Писарєва та значеннями гігієнічного індексу OHI–S упродовж спостереження. Використання остеопластичних матеріалів на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини під час проведення стоматологічних операцій покращує регенеративні та репараційні властивості кісткової тканини щелеп, полегшує післяопераційний перебіг та сприяє скороченню термінів стаціонарного лікування пацієнтів.

Дод.точки доступу:
Бамбуляк, А. В.; Кузняк, Н. Б.; Лопушняк, Л. Я.; Дмитренко, Р. Р.; Бойчук, О. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Використання остеопластичних матеріалів для заповнення кісткових дефектів щелеп після проведеного хірургічного лікування пацієнтів груп дослідження [] / А. В. Бамбуляк [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2021. - Т. 21, № 4. - С. 98-107
MeSH-головна:
ОССЕОИНТЕГРАЦИЯ -- OSSEOINTEGRATION
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ORAL SURGICAL PROCEDURES
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
Анотація: Впродовж останніх років у світі стрімко зростає кількість стоматологічних операцій, при яких виникає необхідність застосування ефективних остеопластичних матеріалів для швидкого відновлення кісткових дефектів та полегшення симптомів післяопераційного періоду у прооперованих пацієнтів. Для розвитку хірургічної стоматології у сучасних умовах надзвичайно важливим та актуальним завданням є пошук та впровадження в практичну діяльність імплантаційного матеріалу, який за своїми властивостями та характеристиками відповідав би аутокістці. Метою нашого дослідження було проаналізувати ефективність застосування остеопластичних матеріалів у пацієнтів груп дослідження після проведення операцій синус–ліфтингу, аугментації лунки видаленого зуба, остеосинтезу при переломах нижньої щелепи та видалення ретинованих третіх молярів. У відділенні хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» було обстежено 280 осіб віком від 18 до 55 років з частковою або повною відсутністю зубів та атрофією альвеолярної дуги відповідної щелепи, з хронічним періодонтитом і хронічним генералізованим пародонтитом, з переломами нижньої щелепи та ретинованими третіми молярами. Усім пацієнтам планувалось виготовлення ортопедичних конструкцій з опорою на дентальні імплантати. Встановлено, що у пацієнтів підгруп Б усіх груп дослідження, де заповнення кісткових дефектів було проведене за допомогою комбінації остеопластичного матеріалу «Колапан–Л» з мультипотентними мезенхімальними стромальними клітинами жирової тканини та збагаченої тромбоцитами плазми, у післяопераційному періоді спостерігалося зменшення проявів клінічних симптомів: больового синдрому, колатерального набряку, гіперемії слизової оболонки ротової порожнини та краще відновлення кісткової тканини в місці проведеного хірургічного лікування, у порівнянні із підгрупами А, де аугментація проводилася препаратом «Колапан–Л», та підгрупами В, де загоєння відбувалося під кров’яним згустком. Використання остеопластичних матеріалів на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини під час проведення стоматологічних операцій покращує регенеративні та репараційні властивості кісткової тканини, полегшує перебіг післяопераційного періоду та сприяє скороченню термінів стаціонарного лікування пацієнтів.

Дод.точки доступу:
Бамбуляк, А. В.; Кузняк, Н. Б.; Лопушняк, Л. Я.; Дмитренко, Р. Р.; Бойчук, О. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-36

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)