Національна наукова медична бібліотека України
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Зведеного каталогу періодичних видань (20)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>A=Булько, І. В.@<.>
Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20  
1.


    Булько, І. В.
    Особливості клітинного циклу клітин селезінки у віддалений період після опікової травми шкіри у щурів [] / І. В. Булько // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2017. - Т. 16, № 3. - С. 74-78. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (цитология)
КЛЕТОЧНЫЙ ЦИКЛ -- CELL CYCLE
Анотація: За допомогою проточної ДНК-цитометрії проведено дослідження динаміки показників клітинного циклу та фрагментації ДНК клітин селезінки у щурів на тлі термічного опіку шкіри. Впродовж усього віддаленого періоду після опікової травми шкіри (14-30 діб) на тлі термічного ураження шкіри та застосування впродовж перших 7 діб після опіку 0,9% розчину NaCl у клітинах селезінки виявлялось статистично значуще збільшення числа подій в інтервалі SUB-G0G1 (більше у 2,05-2,8 рази впродовж усього періоду дослідження порівняно з групою тварин без опіку), а також реєструвались суттєво більші значення показників блоку проліферації (р0,05) порівняно з аналогічними показниками клітинного циклу клітин селезінки тварин без опіку шкіри. На останньому етапі дослідження (30 діб) порівняно з попереднім етапом (21 доба) відзначено статистично значуще зменшення кількості клітин селезінки, що перебували у фазі G0G1 (р0,05), а також реєструвались суттєво більші значення показників S-фази (р0,05), інтервалу SUB-G0G1 (p0,01), індексу та блоку проліферації (р0,05).

Экз-ры:
Знайти схожі

2.


    Булько, І. В.
    Морфологічні зміни у селезінці щурів у пізні терміни після опіку шкіри та застосування лактопротеїну з сорбітолом [] / І. В. Булько // Галицький лікар. вісн. - 2015. - Том 22, N 3 (ч.1). - С. 36-38. - Библиогр.: с. 38
MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (иммунология, лекарственная терапия, осложнения)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (анатомия и гистология, иммунология, повреждения)
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS (использование, методы)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION (этика)
Кл.слова (ненормовані):
Лактопротеин -- Сорбитол

Экз-ры:
Знайти схожі

3.


    Булько, І. В.
    Структурні реакції пульпи селезінки на дію нового кровозамінника HAES-LX-5% [] / І. В. Булько // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 1. - С. 63-66. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (действие лекарственных препаратов, кровоснабжение)
КРОВЕЗАМЕНИТЕЛИ -- BLOOD SUBSTITUTES (терапевтическое применение)
Анотація: В експерименті на щурах вивчені структурні зміни селезінки при дії нового колоїдно-гіперосмолярного інфузійного розчину HAES-LX-5% протягом 30 діб. Встановлено морфологічні зміни структурних компонентів селезінки інтактних щурів у віддалений період при введенні в організм кровозамінника HAES-LX-5%. Реакція пульпи селезінки на 30-ту добу характеризується ознаками повнокрів'я червоної пульпи, активацією В-залежних ділянок у лімфатичних утвореннях білої пульпи та її периартеріальних зон, збудженням фагоцитарної активності макрофагів і значним розширенням маргінальних зон лімфатичних утворень, в основному за рахунок зростання елементів, що забезпечують фільтраційні властивості селезінки. Встановлено, що компенсаторно пожвавлюється мієлопоез.

Экз-ры:
Знайти схожі

4.


    Півторак, В. І.
    Морфофункціональний стан нирок статевозрілих і статевонезрілих самців щурів [] / В. І. Півторак, В. М. Монастирський, І. В. Булько // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 50-55. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПОЧКИ -- KIDNEY (ультраструктура)
Анотація: Мета роботи. Дати характеристику структури нирок у статевонезрілих і статевозрілих щурів. Матеріал і методи. Експериментальне дослідження виконано на білих нелінійних щурах-самцях, яких розподілили на дві вікові групи: статевонезрілі (12 тварин) з масою тіла 60-80 г, статевозрілі (12 тварин) з масою тіла 180-200 г. Проведено світлооптичне, морфометричне та електронно-мікроскопічне дослідження нирок. Результати. У статевозрілих щурів-самців порівняно з статевонезрілими площі ниркових тілець, судинних клубочків, просвітів капсул були більшими на 23,5-24,0%. Середня площа проксимальних канальців нефрона статевозрілих щурів-самців була більшою на 12,7%, а площа їх просвітів була більшою на 25,1%. Середня площа дистальних канальців нефрона була більшою на 13,9%, а площа їх просвітів – на 14,0%. Висновок. Морфофункціональний стан нирок у статевонезрілих і статевозрілих щурів-самців не має принципових відмінностей. Морфометричні параметри нефронів та їх структурних компонентів були статистично значуще більшими при досліджені нирок статевозрілих щурів порівняно зі статевонезрілими.


Дод.точки доступу:
Монастирський, В.М.; Булько, І.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

5.


   
    Морфологія серця в період прогресивного росту в умовах тривалого впливу низької температури [] = Morphology of the heart during the period of progressive growth in conditions of prolonged exposure to low temperatures / В. А. Логвіненко [та ін.] // Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова = Reports of Vinnytsia national medical university. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 197-203. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕРДЦЕ -- HEART (анатомия и гистология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ХОЛОД -- COLD TEMPERATURE
Анотація: Мета дослідження - вивчити морфологію серця в період прогресивного росту в умовах тривалого впливу низької температури. Робота виконана на безпородних білих щурах (260 самців і 190 самок) в період прогресивного росту, починаючи з чотиритижневого віку, яких утримували в приміщенні з температурою повітря + 4±1 °С. Контрольна група тварин перебувала в приміщенні з температурою повітря + 20±10 °С. Тривалість експерименту - шістнадцять тижнів. Методи дослідження: макроморфометричне дослідження серця, гістологічне дослідження парафінових зрізів, ультраструктурне дослідження. Мікроморфометричне дослідження проводили на напівтонких зрізах, забарвлених 0,1% розчином толуїдинового синього при збільшенні ок. 10, об. 90 за допомогою багатоцільової тестової системи коротких відрізків (сітки Вейбеля) та автоматичного аналізатора мікроскопічних зображень "Інтеграл-2MT". Глікоген виявляли ШИК-реак- цією за A. Л. Шабадашем та підраховували кількість гранул глікогену в одиниці площі на електронограмах при збільшенні в 20 000 за допомогою квадрата площею 1 см2. Стереологічне дослідження електронограм проводили при збільшенні в 8000 за допомогою сітки Вейбеля. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням пакета статистичних програм SPSS, STATISTICA v. 10.0. Виявлено, що адаптація міокарда до холоду перебігає за універсальним механізмом пристосування до різних екстремальних станів, пов'язаних з дефіцитом енергетичного обміну. Отже, вплив холоду можна розглядати як неспецифічний. На підставі проведеного дослідження визначені стадії адаптаційного процесу: 1) строкової стресової реакції (перші 5 діб); 2) гіпертрофії міокарда (з 2-го до 6-го тижня); 3) довготривалої, стійкої адаптації (понад 6 тижнів). Виявлені морфологічні критерії адаптації міокарда до тривалого впливу холоду: 1) фізіологічна гіпертрофія міокарда, переважно правого шлуночка; 2) енергетичний резерв кардіоміоцитів у вигляді гіперплазії мітохондрій і накопичення глікогену. Надалі планується вивчення мікроцикуляторного русла міокарда при адаптації організму до тривалої дії низької температури
The aim of the research is to study the cardiac morphology during the period of growth under prolonged exposure to low temperatures. The main group consisted of outbred white rats (260 males and 190 females) undergoing active development, aged 4 weeks at the beginning of the experiment, and was kept in a room with an air temperature of +4±1 °C. The control group of animals was kept in a room with an air temperature of +20±10 °C. The experiment lasted for sixteen weeks. Research methods: macromorphometric study of the heart, histological study of paraffin sections, and ultrastructural study. Micromorphometric study was performed on semi-thin sections stained with 0.1% solution of toluidine blue at an ocular magnification of 10 and objective of 90, using a multi-purpose test system of short segments (Weibel grid) and an automatic analyzer of microscopic images “Integral-2MT”. PAS stain by A.L.Shabadash was used to detect glycogen, and the number of glycogen granules per unit area was counted on electronograms at a magnification of 20000 using a 1 cm2 area square. The stereological study of the electronograms was carried out at a magnification of 8000 using a Weibel grid. The statistical processing of the obtained results was carried out using the SPSS statistical program package, STATISTICA v. 10.0. It was found that the adaptation of the myocardium to the cold occurs according to the universal mechanism of adaptation to various extreme conditions associated with a deficit of energy metabolism. Therefore, the effect of cold can be regarded as non-specific. Based on the conducted research, the following stages of the adaptation process are defined: 1) short-term stress reaction (first 5 days); 2) myocardial hypertrophy (from 2nd to 6th weeks); 3) long-term, stable adaptation (more than 6 weeks). Morphological criteria for myocardial adaptation to long-term cold exposure have been identified: 1) physiological hypertrophy of the myocardium, mainly of the right ventricle; 2) the energy reserve of cardiomyocytes in the form of mitochondrial hyperplasia and glycogen accumulation. We plan to study the microcirculatory bed of the myocardium during the adaptation of the body to prolonged action of low temperature in the future


Дод.точки доступу:
Логвіненко, В. А.; Тихолаз, В. О.; Башинська, О. I.; Франчук, С. В.; Булько, І. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

6.


   
    Торакотомія, шийна медіастенотомія та езофаготомія при ускладненому сторонньому тілі стравоходу [] / О. Г. Плаксивий [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 80-83. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY (использование)
ИНОРОДНЫЕ ТЕЛА -- FOREIGN BODIES (осложнения)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS
ЭЗОФАГОСТОМИЯ -- ESOPHAGOSTOMY (использование)
Анотація: Сторонні тіла стравоходу – складна проблема практичної оториноларингології. Несвоєчасна діагностика призводить до розвитку тяжких і небезпечних для життя ускладнень: езофагіту, параезофагіту, перфорації стравоходу, медіастиніту. Лікування полягає у видаленні стороннього тіла шляхом езофагоскопії в отоларингологічних стаціонарах. У разі пізнього звернення хворих, у яких виникла перфорація стравоходу з розвитком гнійного медіастиніту після видалення стороннього тіла, операції торакотомії з езофаготомією закінчується адекватним дренуванням зони ушкодження. Наведено власне спостереження ускладненого стороннього тіла стравоходу. З анамнезу відомо, що хворий випадково уві сні проковтнув зубний протез. При поступленні хворому проведено оглядову рентгенографію ОГК і контрастну рентгенографію стравоходу. Хворому виставлено діагноз: Стороннє тіло стравоходу з пошкодженням стінок стравоходу. Під загальним інтубаційним наркозом проведена езофагоскопія і декілька спроб стосовно видалення стороннього тіла. Через значне вклинення стороннє тіло не вдалося видалити, тому хворий переведений у відділення торакальної хірургії, де йому проведена бокова торакотомія справа, медіастінотомія, атипова резекція верхівки правої легені та шийна медіастінотомія зліва з ушиванням травматичних дефектів стравоходу для видалення стороннього тіла. Після закінчення оперативних втручань, що пройшли без ускладнень, встановлено назогастральний зонд. Хворий через 19 днів після оперативного втручання з одужанням виписаний додому. Цей неординарний клінічний випадок засвідчує, що рання діагностика та невідкладне видалення сторонніх тіл становлять основу профілактики ускладнень, а при виникненні ускладнень сторонніх тіл стравоходу, що представляють загрозу для життя, хворі підлягають адекватному лікуванню з використанням отоларингологічних та торакохірургічних оперативних втручань.


Дод.точки доступу:
Плаксивий, О.Г.; Калуцький, І.В.; Мазур, О.О.; Півторак, В.І.; Булько, І.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

7.


   
    Гігантська інвертована папілома Шнайдера з проростанням в приносові пазухи та носоглотку [] / О. Г. Плаксивий [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 76-79. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПАПИЛЛОМА ПЕРЕХОДНО-КЛЕТОЧНАЯ -- PAPILLOMA, INVERTED (диагностика)
НОСОГЛОТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NASOPHARYNGEAL NEOPLASMS (диагностика)
Анотація: Інвертована перехідно-клітинна папілома (папілома Шнейдера) — рідкісна доброякісна пухлина, що складає близько 0,5 % всіх новоутворень носа. Зазвичай одностороння, рецидиви пухлини можуть виникати через 5-10 років. Приблизно у 5 % хворих інвертована перехідно-клітинна папілома здатна перетворюватися на рак після довголітнього доброякісного перебігу. Ці пухлини мають деструктивний ріст, рецидивують та малігнізуються. В статті наведено випадок з клінічної практики. Хворий поступив з діагнозом: правобічний хронічний поліпозний синуїт. При огляді права половина носа заповнена поліпоподібними утвореннями, при задній риноскопії визначається утворення, подібне гігантському хоанальному поліпу. Особливістю утворення в носоглотці була горбкуватість, дольчата поверхня, тому було вирішено провести ендоскопію носоглотки через ліву половину носа для кращої візуалізації та взяття біопсії. Результат гістологічного дослідження – інвертована перехідно-клітинна папілома. Хворому проведено КТ біляносових пазух: праву половину носової порожнини виповняє об’ємне утворення м’яко-тканинної щільності, яке пролабує у праву гайморову пазуху, яке супроводжується руйнуванням кісткових трабекул і випинанням стінок лабиринта і заповнює праву фронтальну пазуху. Під в/в комбінованим наркозом з інтубацією трахеї проведено гайморотомію справа за Денкером. Пухлиноподібне утворення видалено єдиним блоком. Права половина носа, порожнина гайморової і решітчастої пазухи та носоглотка утворюють єдину порожнину. Ускладнень під час операції не було. Видалене новоутворення відправлене на патогістологічне дослідження. Результат патогістологічного дослідження видаленої пухлини – інвертована папілома. Особливістю даного клінічного випадку є рідкість патології, гігантські розміри новоутворення, проростання інвертованої папіломи в гайморову, решітчасту пазухи та носоглотку, видалення новоутворення єдиним блоком, мінімальна крововтрата під час операції, відсутність ускладнень.


Дод.точки доступу:
Плаксивий, О.Г.; Калуцький, І.В.; Мазур, О.О.; Булько, І.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

8.


    Булько, І. В.
    Структурні зміни в селезінці щурів у пізніх стадіях опікової травми після корекції інфузійним розчином HAES-LX-5% [] / І. В. Булько // Вісник проблем біології і медицини. - 2016. - Т. 1, № 2. - С. 360-363 : фото
Рубрики: СЕЛЕЗЕНКА--SPLEEN
   ОЖОГИ--BURNS

Кл.слова (ненормовані):
КРЫСЫ -- СЕЛЕЗЕНКА -- МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ -- МИЕЛОПОЭЗ

Экз-ры:
Знайти схожі

9.


    Булько, І. В.
    Динаміка гістологічних змін селезінки щурів у віддалений період після опікової травми шкіри / І. В. Булько // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Том 14, N 2. - С. 29-32
MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (анатомия и гистология, патология)
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS

Экз-ры:
Знайти схожі

10.


    Булько, І. В.
    Аналіз популяції лімфоцитів білої пульпи селезінки в пізніх стадіях опікової хвороби після фармакологічної корекції [] / І.В. Булько, Ю.Й. Гумінський // Вісн. морфології. - 2012. - Том18, N1. - С. 49-53
Рубрики: ОЖОГИ--BURNS
   СЕЛЕЗЕНКА--SPLEEN

   ЛИМФОЦИТЫ--LYMPHOCYTES

   ЖИВОТНЫЕ--ANIMALS



Дод.точки доступу:
Гумінський, Ю.Й.
Экз-ры:
Знайти схожі

 1-10    11-20  
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)