Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (31)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ20/2019/19/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 31
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-31

Шавлюк, Р. В.
Визначення безпечних анатомічних параметрів перианальної ділянки при радикальних оперативних втручаннях з приводу пілонідальної хвороби у дітей [] / Р. В. Шавлюк, В. С. Конопліцький // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 99-104. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЙ КОПЧИКОВЫЙ ХОД -- PILONIDAL SINUS
АНУС -- ANAL CANAL
ДЕТИ -- CHILD
Кл.слова (ненормовані):
пилонидальная болезнь
Анотація: Пілонідальна хвороба – поширена патологія, історія вивчення якої є досить довгою, що пояснює велику кількість теорій її виникнення й методів корекції. Однак наразі одним із оптимальних методів виконання радикального оперативного втручання при пілонідальній хворобі є операція, запропонована G.E. Karydakis у 1992 році. Однак відсутність чіткої анатомічної аргументації методики виконання даного оперативного втручання може призводити до пошкодження важливих анатомічних структур, що знаходяться у ділянці виконання оперативного втручання. Мета роботи: детально вивчити на мікроскопічному рівні будову м?язових тканин, що утворюють внутрішній та зовнішній сфінктери прямої кишки для можливості анатомічного обґрунтування вибору методу радикального оперативного втручання й визначити чіткі анатомічні орієнтири при виконанні хірургічного доступу. Матеріали і методи: у дослідженні виконано обстеження 10 трупів дітей, які прижиттєво не мали патології перианальної ділянки та малого тазу. Вік дітей складав від 12 до 17 років, серед яких було 5 дівчаток та 5 хлопчиків. Тканини, що досліджувались, були фіксовані в 10% розчині нейтрального формаліну протягом 24 – 48 годин, зневоднені. Гістологічні поперечні зрізи забарвлені гематоксиліном та еозином та за ван Гізоном. Результати дослідження та їх обговорення: при проведенні гістологічного обстеження видалених стовпчиків тканин, що розташовувались на 3`, 6`, 9` та 12` у положенні на спині, визначені основні морфометричні характеристики м`яких тканин перианальної ділянки з прицільним обстеженням зовнішнього сфінктеру заднього проходу. Встановлено, що площа поперечного перерізу м’язових пучків останнього може значно варіювати в залежності від віку та статури дитини. Також чітко встановлено просторову структуру зовнішнього сфінктеру заднього проходу. Відповідно до морфометрії останній має форму еліпсу, витягнутого у передньо-задньому напрямку із центром, зміщеним у каудальному напрямку по відношенню то ануса. Висновок. 1) Анатомічна структура перианальної ділянки містить у товщі підшкірно-жирової клітковини волокна зовнішнього анального сфінктеру, що можуть бути пошкоджені при виконанні радикальних оперативних втручань з приводу пілонідальної хвороби у дітей. 2) Детальне вивчення анатомії перианальної ділянки дозволяє чітко визначити анатомічні орієнтири країв доступу при радикальних оперативних втручаннях з приводу пілонідальної хвороби у дітей. 3) Виконання радикальних оперативних втручань з приводу пілонідальної хвороби у дітей потребує більш детального вивчення, оскільки емпіричні рекомендації щодо їх виконання несуть у собі небезпеку порушення функціонування організму за рахунок пошкодження важливих анатомічних структур перианальної ділянки. 4) Дистальну межу розрізу при видалення пілонідальної кісти варто змістити не на 2 см від краю анального кільця, а на 3 см, оскільки існує ризик пошкодження частини сфінктерного апарату відхідника.

Дод.точки доступу:
Конопліцький, В. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

Шепітько, К. В.
Характеристика структурних компонентів тонкої кишки інтактних та контрольних щурів [] / К. В. Шепітько // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 105-109. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Дослідження морфофункціонального стану структурних компонентів стінки тонкої кишки (дванадцятипалої, порожньої, клубової) проведено на 60 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар масою 140-190 г, яких утримували у звичайних умовах віварію Української медичної стоматологічної академії. Маніпуляції на щурах проводили згідно з «Правилами використання лабораторних експериментальних тварин» (2006, додаток 4) і Гельсінською декларацією про гуманне ставлення до тварин. При вивченні структури стінки тонкої кишки щурів було виявлено, що вона не відрізнялася від такої в І групі щурів. Глибший аналіз було проведено за допомогою морфометричних методів дослідження з метою встановлення статистично достовірних різниць досліджених параметрів. Проведений статистичний аналіз показав, що морфометричні параметри (загальна товщина стінки, товщина слизової оболонки, товщина підслизового прошарку, товщина м’язової оболонки і серозної оболонок тонкої кишки (дванадцятипалої, порожньої, клубової) у щурів контрольних груп (ІІ, ІІІ, ІV відповідно) протягом усіх термінів дослідження статистично не відрізнялися між собою. Достовірність різниці була несуттєвою при р більше 0,05. Порівняння цих показників з аналогічними в інтактній групі також указувало, що достовірність різниці була також несуттєвою (р більше 0,05). Цей факт дозволятиме далі проводити порівняння досліджених морфометричних показників груп тварин в подальших дослідженнях лише з аналогічними показниками щурів інтактної групи, без урахування даних контрольних груп щурів.

Экз-ры:
Знайти схожі

Бублій, Т. Д.
Упровадження інноваційних освітніх технологій навчання та викладання на кафедрі терапевтичної стоматології УМСА [] / Т. Д. Бублій, Т. О. Петрушанко, Л. І. Дубовая // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 110-113. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЯ ЛЕЧЕБНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНАЯ -- DENTISTRY, OPERATIVE
ОБУЧЕНИЕ -- TEACHING (методы, организация и управление)
ОБРАЗОВАНИЕ ЗУБОВРАЧЕБНОЕ -- EDUCATION, DENTAL
СТУДЕНТЫ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, DENTAL
Анотація: У сучасних умовах реформування системи освіти України набула актуальності проблема профпідготовки лікарів. Розробка, впровадження та використання нових, інноваційних технологій в освіті та самоосвіті, спрямованих на формування навичок клінічного мислення, завжди є актуальним завданням. Метою публікації є аналіз та висвітлення змісту інноваційних освітніх технологій навчання та викладання у вищій школі, зокрема на клінічній кафедрі в процесі підготовки майбутніх стоматологів. Навчальне співробітництво на кафедрі терапевтичної стоматології являє собою розгалужену мережу взаємодій по наступним чотирьом лініям: 1) викладач – студент (при опитуванні, підготовці до захисту історії хвороби); 2) студент – студент у парах (діадах) і в трійках (тріадах) при курації хворих; 3) загальногрупова взаємодія студентів у всьому навчальному колективі, наприклад, при клінічних розглядах, клінічних конференціях; 4) викладач – колектив (при проведенні виховної роботи в аудиторний та позааудиторний час). Застосування інтерактивного, кооперативного, колективно-групового навчання сприяє не тільки кращому запам'ятовуванню матеріалу, але і його ідентифікації, використанню у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво. Формуються навички спілкування та взаємодії в колективі, розкриваються таланти та вміння швидко і ефективно вирішувати поставлені задачі.

Дод.точки доступу:
Петрушанко, Т. О.; Дубовая, Л. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

Ткачук, П. В.
Морфологічна оцінка структурних змін колінного суглобу при експериментальному остеоартрозі та застосуванні аутологічного аспірату кісткового мозку [] / П. В. Ткачук, С. С. Страфун // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 95-99. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE
АУТОТРАНСПЛАНТАТЫ -- AUTOGRAFTS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРОЛИКИ -- RABBITS
Анотація: Актуальність. Лікування остеоартрозу колінного суглобу є актуальною медико-соціальною проблемою. З огляду на недостатню ефективність консервативного лікування, пропонується застосування клітинних технологій у лікуванні прогресуючих дистрофічних змін колінного суглобу. Метою роботи було дослідження впливу аспірату кісткового мозку на розвиток структурних змін колінного суглобу при експериментальному остеоартрозі. Матеріали та методи дослідження. У експериментах кроликам моделювали остеоартроз, через 1 місяць вводили аутологічний аспірат кісткового мозку у порожнину колінного суглобу, а через 2,5 місяці після операції досліджували структурні зміни капсули, менісків, проксимального епіфіза великогомілкової кістки. Результати. Встановлено структурні зміни у капсулі суглобу: розшарування структурних елементів, зменшення щільності клітин капсули, некроз клітин внутрішньої поверхні капсули. Зона дефекту епіфізарного хряща була позбавлена хряща, а товщина перифокального хряща була зменшеною на 30,4% (p менше 0,05), щільність субхондральної кісткової тканини становила 55,9% від контролю. У групі з аспіратом кісткового мозку була збільшена щільність фібробластів у капсулі суглобу і частково збережена поверхня менісків, щільність субхондральної кісткової тканини була вірогідно більшою – 79,5% (p менше 0,05) від контролю. Структурні зміни при остеоартрозі є прогресуючими і призводять до дистрофічних змін суглобової поверхні, субхондральної кістки, меніска та капсули суглоба. Дані, отримані в результаті експериментальних досліджень, дозволяють стверджувати, що введення у колінний суглоб аутологічного аспірату кісткового мозку може пригнічувати пошкодження субхондральної кістки, менісків та капсули суглобу і супроводжуватись утворенням ретикулярної тканини і індукцією ангіогенезу. Надалі перспективними є дослідження морфологічних змін червоного кісткового мозку за умов прогресуючого остеоартрозу та його відновлення при місцевому застосуванні концентрату аспірату кісткового мозку.

Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

Шешукова, О. В.
Вплив гігієнічних та харчових звичок на ураженість карієсом дітей молодшого шкільного віку з нормальною та надмірною масою тіла [] / О. В. Шешукова, А. В. Веретельник // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 77-82 . - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE
ПИТАНИЯ ОЦЕНКА -- NUTRITION ASSESSMENT
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR
ДЕТИ, ВОЗРАСТ 6-12 ЛЕТ -- CHILD, 6-12 YEARS OLD
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY
Анотація: Проведений аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури з поточного стану епідемії ожиріння та доказів її асоціації з захворюванням порожнини рота та обстеження дітей молодшого шкільного віку з нормальною та надмірною масою тіла. Метою дослідження стала оцінка гігієнічних та харчових звичок у дітей молодшого шкільного віку з надмірною та нормальною масою тіла та їх зв'язок з ураженістю карієсом. Матеріали та методи. У дослідження було включено 628 дітей (учні 1-4 класів школи м. Полтава) у віці 6-11 років. Проводилося вивчення антропометричних даних і оцінка фізичного розвитку, збір анамнестичних даних шляхом анкетування дітей, клінічне стоматологічне обстеження Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою спрощеного гігієнічного індексу Green-Vermillion (1964). Результати. За даними проведеного антропометричного дослідження встановлено, що 32, 64% (205 дітей) обстежених дітей мали надмірну масу тіла. Проаналізувавши отримані дані з анкети можна з впевненістю стверджувати, що достовірної різниці у гігієнічних звичках дітей молодшого шкільного віку не простежується. Тільки близько 70% дітей молодшого шкільного віку чистять зуби кожного дня, але тільки 15% дітей молодшого шкільного віку отримують допомогу від батьків, сестри/брата. Такі дані викликають занепокоєння, адже діти до 10-річного віку повинні чистити зуби в присутності батьків, оскільки дитина сама ще не може якісно почистити зуби. Харчові звички дітей молодшого шкільного віку з надмірною масою тіла та нормальною істотно відрізняються. Індекс гігієни у дітей з надмірною масою тіла був у межах 2,1 бала, що відповідає незадовільній гігієні, що ж стосується дітей з нормальною масою тіла, цей показник, не істотно був менший і коливався у межах 1,8 бала. Результати проведеного стоматологічного обстеження показали, що поширеність карієсу становила 60,78% та 58,63% для дітей з нормальною та надмірною масою тіла відповідно. Ці показники не мали істотної різниці у зазначеній віковій групі дітей з надмірною та нормальною масою тіла. Вивчення інтенсивності карієсу показало, що у обстежених дітей з нормальною масою тіла кп+КПВ складає 1,89±0,01 у дітей з нормальною масою тіла і цей показник був 1,82±0,04 для дітей з надмірною масою тіла- достовірна різниця не простежується. Ураженість карієсом тимчасових зубів у дітей з надмірною масою тіла була вірогідно нижчою, ніж у групі дітей з нормальною масою тіла (2,46±0,05 та 2,82±0,02 відповідно). У обстежених нами дітей із надмірною масою тіла також визначено вірогідно нижчий показник інтенсивності ускладненого карієсу тимчасових зубів (1,07±0,04 та 1,28±0,02 відповідно). Висновки. Достовірної різниці у гігієнічних звичках дітей з нормальною масою тіла та дітей з надмірною масою тіла не спостерігається, що підтверджене незадовільним станом гігієни порожнини рота у них. Визначена істотна різниця у відношенні до солодощів при анкетуванні дітей з різною масою тіла. При нижчих показниках інтенсивності карієсу та його ускладнень тимчасових зубів у дітей з надмірною масою тіла у порівнянні з однолітками з нормальною масою тіла визначений ріст інтенсивності карієсу постійних зубів у групі дітей з надмірною масою тіла. У сукупності з неналежною гігієною та відсутністю збалансованого харчування з превалюванням вуглеводневого раціону, діти з цими невідкоригованими звичками є уразливою категорією стоматологічних хворих.

Дод.точки доступу:
Веретельник, А. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Єлінська, А. М.
Кверцетин обмежує розвиток окисно-нітрозативного стресу в тканинах пародонта за умов відтворення різних моделей системної запальної відповіді [] / А. М. Єлінська, С. М. Назаренко, В. О. Костенко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 83-87. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC
ВОСПАЛЕНИЕ НЕЙРОГЕННОЕ -- NEUROGENIC INFLAMMATION
Анотація: Досліджено вплив водорозчинної форми кверцетину (корвітину) на показники окисно-нітрозативного стресу в м’яких тканинах пародонта щурів за умов відтворення 2-х моделей системної запальної відповіді: індукованої введенням ліпополісахариду (ЛПС) Salmonella typhi (в дозі 0,4 мкг/кг маси 3 рази протягом 1-го тижня та одноразово щотижнево протягом наступних 7-ми тижнів), а також на 14 добу після черепно-мозкової травми (ЧМТ) середнього ступеня тяжкості. Застосування корвітину у дозі 500 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин) раз на 3 доби, починаючи з 30-ї доби експерименту з застосуванням пірогеналу, знижувало генерування супероксидного аніон-радикала (.О ) NADPH-залежними електронно-транспортними ланцюгами (ендоплазматичним ретикулумом та NOS) на 18,1%, але не виявляло суттєвої дії на мітохондріальний ланцюг. Продукування .О NADPH-оксидазою лейкоцитів поступалося на 16,7%. Сумарна активність NO-синтази (NOS) у тканинах пародонта зменшувалася на 40,6% , а вміст пероксинітрит-йонів поступався на 13,9% відповідному результату групи, що отримувала пірогенал. Призначення корвітину у дозі 500 мг/кг протягом 7-діб після відтворення ЧМТ знижувало на 14 добу посттравматичного періоду генерування .О NADPH-залежними ланцюгами на 20,9%, а мітохондріями – на 31,7%. Продукування .О NADPH-оксидазою лейкоцитів поступалося на 35,8%. Активність NOS у тканинах пародонта зменшувалася на 45,8%, вміст пероксинітрит-йонів поступався на 25,7% відповідному значенню групи з відтворенням ЧМТ. Зроблено висновок, що застосування водорозчинної форми кверцетину за умов системної запальної відповіді обмежує у м’яких тканинах пародонта щурів ознаки окисно-нітрозативного стресу.

Дод.точки доступу:
Назаренко, С. М.; Костенко, В. О.
Экз-ры:
Знайти схожі

Зміна електричних параметрів насіння лікарських рослин під впливом високочастотного опромінення [] / Н. В. Соловйова [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 88-94. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕМЕНА -- SEEDS
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
ЭЛЕКТРОМАГНИТНОЕ ИЗЛУЧЕНИЕ -- ELECTROMAGNETIC RADIATION
ИЗЛУЧЕНИЯ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- RADIATION EFFECTS
Анотація: У роботі розглянуто процес зміни електричних характеристик насіння лікарських рослин різних сортів під впливом високочастотного електромагнітного опромінення. Обґрунтовано, що температура є одним із факторів, що впливає на наслідки передпосівної обробки насіння. Визначено, що поряд із нагріванням відбуваються й інші фізичні процеси в структурі насіння на рівні клітинних мембран і мембранного транспорту речовин. Перетворення структур білків, поляризація клітинних мембран, інтенсифікація обмінних процесів під дією опромінення можуть призводити до зміни електричних властивостей насіння і, як наслідок, до впливу на фізіологічний стан, схожість і енергію росту рослин. Запропоновано фізико-математичну модель електричних властивостей біологічної тканини насіння. У цій моделі клітини розглядаються як паралелепіпеди певних розмірів, оточені зовнішніми клітинними мембранами, які, в свою чергу, оточені міжклітинним середовищем. Між клітинами знаходиться середовище, яке має активну провідність. Внутрішня частина клітини також характеризується активною провідністю. Клітинна мембрана характеризується комплексним опором, який має активну і ємнісну складові. Теоретично обґрунтовано і експериментально показано зміну пасивних електричних характеристик насіння під впливом електромагнітного поля високої частоти. Виявлено зміну діелектричної проникності насіння, його комплексного і активного опору, поляризаційного коефіцієнта, тангенса кута діелектричних втрат внаслідок проведення електромагнітної стимуляції. Особливістю є те, що насіння не можна представити у вигляді однорідного діелектрика, в якому відбувається тільки один із відомих видів поляризації (електронна, дипольна, об’ємно-зарядна). До складу зерна входять біологічні мембрани, стан яких суттєво впливає на електричні властивості. Ступінь поляризації мембран певним чином змінюється під дією будь-яких зовнішніх подразників. Встановлено, що підвищення комплексного опору біологічної тканини, збільшення поляризації клітинних мембран свідчить про інтенсифікацію обмінних процесів і, як наслідок, призводить до стимуляції процесу проростання насіння і швидкої вегетації на ранніх стадіях розвитку рослин.

Дод.точки доступу:
Соловйова, Н. В.; Петровський, О. М.; Кузнецова, Т. Ю.; Міщенко, А. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Данилюк, О. І.
Вплив викладання предмету "Основи біоетики і біобезпеки" на моральне виховання майбутніх лікарів [] / О. І. Данилюк // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 114-117. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БИОЭТИКА -- BIOETHICS
МОРАЛЬ -- MORALS
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
Анотація: В статті подано проблему етики і моралі в медицині. Наведено визначення, історію становлення та принципи біоетики загалом. Продемонстровано вплив вивчення дисципліни «Основи біоетики і біобезпеки» на формування морально-етичних норм поведінки майбутнього лікаря. Описано особливості викладання дисципліни «Основи біоетики і біобезпеки» на кафедрі клінічної фармакології і фармакотерапії Івано-Франківського національного медичного університету. Представлено засоби проведення, форми і методи оцінювання студентів з предмету «Основи біоетики і біобезпеки». Метою вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності. Основи охорони праці. Основи біоетики та біобезпеки» і її завдання є кінцевими цілями, які встановлені на основі принципів освітньо-кваліфікаційної підготовки лікарів за певним фахом, відповідно до її розділів і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Навчання здійснюється згідно робочої програма з дисципліни “Безпека життєдіяльності. Основи охорони праці. Основи біоетики та біобезпеки” для спеціальності 222 Медицина, у відповідності до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу ECTS, заснованої на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів оцінки. Програма з дисципліни структурована і представлена одним модулем, який містить два змістових модулі відповідно до вимог розробки навчальних програм навчальних дисциплін. Видами навчальної діяльності студентів, згідно з навчальним планом є лекції; семінарські заняття; самостійна робота студентів. Тематичні плани лекцій, семінарських занять та самостійної роботи забезпечують вивчення усіх тем, що входять до складу змістового модулю. Доведено, що знання з медичного права та основ біоетики і біобезпеки, формують у майбутніх лікарів засади моральності та етичної поведінки в клінічних дослідженнях, щодо пацієнта як особистості, та впливають на формування висококваліфікованого, гуманного спеціаліста.

Экз-ры:
Знайти схожі

Поченюк, К. В.
Організація надання медичної допомоги дитячому населенню при цукровому діабеті в Україні [] / К. В. Поченюк // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 141-145. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (лекарственная терапия)
ИНСУЛИН -- INSULIN
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО, ДОСТУПНОСТЬ И ОЦЕНКА (ВНЕШ) -- HEALTH CARE QUALITY, ACCESS, AND EVALUATION (NON MESH)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ, МЕРЫ ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ КАЧЕСТВА -- QUALITY ASSURANCE, HEALTH CARE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Цукровий діабет належить до числа найбільш поширених захворювань людини, які призводять до інвалідизації населення та смерті. За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні на кінець 2018 року нараховувалось близько 1300000 хворих на цукровий діабет, 9 тисяч із них - діти віком до 18 років. Чим раніше у дитини виявлять цукровий діабет, тим більше шансів уберегти її від ускладнень, що спричиняють інвалідність та передчасну смерть. Вирішення проблем, пов’язаних із цукровим діабетом, є одним з першочергових завдань національних систем охорони здоров’я. Метою статті є вивчення організації надання медичної допомоги дитячому населенню при цукровому діабеті в сучасних умовах. Об’єкт і методи дослідження. Об’єктом дослідження виступає організація медичної допомоги дитячому населенню при цукровому діабеті в Україні. Для дослідження використано такі методи: бібліосемантичний – для аналізу наукової літератури; контент-аналіз – для дослідження нормативно-правової бази; системного аналізу – для аналізу організаційного забезпечення медичної допомоги дитячому населенню при цукровому діабеті. Результати досліджень. Цукровий діабет 1 типу характеризується деструкцією бета-клітин, що призводить до абсолютної недостатності інсуліну. Близько 75% всіх випадків цукрового діабету 1-го типу діагностують в осіб у віці до 18 років. Діти та підлітки – особлива категорія хворих, яка потребує посиленої уваги з боку лікарів. Дітям складно зрозуміти, до яких негативних проявів та розвитку специфічних ускладнень, що спричиняють ранню інвалідизацію, може призвести стійка та довготривала декомпенсація захворювання. На основі Адаптованої клінічної настанови «Цукровий діабет 1 типу» робоча група розробила Уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги «Цукровий діабет 1 типу у молодих людей та дорослих» і «Цукровий діабет 1 типу у дітей», у якому використані доказові положення щодо ефективності медичних втручань, які також слугували основою для визначення індикаторів якості надання медичної допомоги пацієнтам з цукровим діабетом 1 типу. Основними напрямками розробленого лікувально-реабілітаційного підходу допомоги хворим на цукровий діабет 1 типу є надання медичної, психологічної та соціальної допомоги мультидисциплінарними бригадами, що включають лікаря-ендокринолога, профільних фахівців (терапевта, невропатолога, окуліста, нефролога, педіатра), лікаря-психотерапевта, психолога, фахівця з соціальної роботи, методиста «Школи діабету», медичної сестри. Перш за все потрібно підвищувати обізнаність лікарів, особливо первинної ланки. Також актуальним є удосконалення амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги дітям з діабетом із залученням до цього процесу самих дітей та їх батьків. Важливою є організація та забезпечення дієвої школи з навчання та самоконтролю цукрового діабету. Беззаперечно, необхідне проведення постійного та безперервного моніторингу стану клінічної та метаболічної компенсації цукрового діабету. Слід звернути увагу на необхідність більш активного використання новітніх технологій, наприклад, помпової інсулінотерапії. Основними складовими лікування є дієтотерапія та інсулінотерапія, яких дитина має додержуватись протягом усього наступного життя з метою компенсації свого стану. Важливо відмітити роль міжнародного діабетичного руху в подоланні епідемії діабету в Україні та світі. Головним досягненням якої вважаємо те, що вона закликала держави всіх країн прийняти Національні програми по профілактиці та лікуванню діабету. В світі цього, Міністерство Охорони Здоров’я України спільно з міжнародними та вітчизняними фахівцями розробило ряд основоположних нормативно-правових актів, які започатковують структурні зміни системи охорони здоров’я. Висновки. Україна належить до країн з найвищим рівнем захворюваності на цукровий діабет. Сьогодні спостерігається дуже значний приріст захворюваності на цукровий діабет серед дітей дошкільного та шкільного віку. Тому вирішення проблем, пов’язаних із цукровим діабетом, є одним з першочергових завдань національних систем охорони здоров’я. Саме тому, від рівня організації медико-соціальної допомоги залежить подальше життя хворої дитини. Вкрай важливо, щоб освіта та підтримка з питань самоконтролю цукрового діабету, медикаментозна терапія і психосоціальна допомога надавалися починаючи з моменту встановлення діагнозу і регулярно після цього. Прожити довге життя з діабетом можливо, якщо забезпечити належний контроль хвороби та профілактику його ускладнень. За останні роки лікування цукрового діабету покращилося, але не вирішило всіх проблем. Активно впроваджуються нові напрямки лікування, а саме інсулінові аналоги та інсулінові помпи.

Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Федорченко, І. Л.
Загальна характеристика основних морфометричних показників форми та ангіоархітектоніки великого чепця людини [] / І. Л. Федорченко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 148-153. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
САЛЬНИК -- OMENTUM
АРТЕРИЯ ЖЕЛУДОЧНО-САЛЬНИКОВАЯ -- GASTROEPIPLOIC ARTERY
БРЮШИНА -- PERITONEUM (анатомия и гистология, кровоснабжение, ультраструктура)
Анотація: В огляді розглянуті вікові особливості великого чепця людини, його метричні та топографічні параметри. Виявлено, що за формою великі чепці можуть бути одно-, дво- та багатолопастними, що визначається вільною його частиною. Лінійні розміри великого чепця людини співставляють типу статури тіла та вікового періоду людини. Довжина вільної частини великого чепця коливається в широких межах і дорівнює від 20 до 43 см (в середньому 31,58 ± 0,8 см); площа поверхні великого чепця у дорослих людей в середньому досягає 0,81 м2, що складає майже половину всієї поверхні очеревини і дорівнює в середньому 0,40 м2. Діапазон індивідуальної мінливості величини великого чепця різний в різні вікові періоди розвитку дитини. Він особливо великий в кінці першого року життя. В наступні 2 – 4 роки життя діапазон мінливості великого чепця незначно звужується, найбільший ріст лінійних розмірів великого чепця спостерігається протягом першого року життя дитини і вони збільшуються в 2, а площа – в 3 рази. Асиметрія поздовжніх розмірів великого чепця справа і зліва також збільшується. Межами великого чепця є: печінка, селезінка; пристінкова очеревина передньої черевної стінки, тонка кишка, висхідна і низхідна частина ободової кишки. Виявлено, що основним джерелом кровопостачання великого чепця людини є черевна і верхня брижова артерії, передня дублікатура великого чепця людини отримує живлення від коротких і довгих чепцевих артерій, а у кровопостачанні верхньої лівої частини чепця беруть участь численні дрібні артеріальні судини, розташовані в товщі шлунково-селезінкової зв’язки. Зазвичай від правої шлунково-чепцевої артерії відгалужуються 5 – 13 гілок, а від лівої – одна. Ліва шлунково-чепцева артерія має довжину від 7 до 21 см, а права чепцево-шлункова артерія – від 10 до 38 см.

Экз-ры:
Знайти схожі

11.

Клінічний випадок у дитини грипу A/H1N1, ускладненого синдромом Рея [] / К. В. Пікуль [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 154-158. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГРИППА A ВИРУС, H1N1 ПОДТИП -- INFLUENZA A VIRUS, H1N1 SUBTYPE (иммунология, патогенность, рост и развитие)
ДЕТИ -- CHILD
РЕЙЕ СИНДРОМ -- REYE SYNDROME
Анотація: Проблема грипу набуває своєї актуальності, оскільки захворюваність в Україні за останнє десятиліття складає щорічно 7-8 мільйонів людей, з них близько 30% становлять діти. Госпіталізується дітей до 5 років 120-123 на 100 тисяч населення на рік та середній ліжко-день складає 6,5 днів. Велику загрозу для життя дітей несуть ускладнення від грипу. Згідно з даними Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України протягом епідсезону 2018/2019 року на грип та гострі респіраторні вірусні захворювання перехворіло 5,4 млн. людей, 65,3% з яких – діти. Грип забрав життя 64 українців, у тому числі 12 дітей, віком до 17 років. Жоден із померлих не був вакцинований проти грипу, 11 осіб зовсім не зверталися за медичною допомогою, і кожен п’ятий звернувся за допомогою вже за критичного погіршення стану здоров’я на 6-й день і пізніше. Серед лабораторно обстежених на грип (2927 осіб) за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції у 30% отримано позитивні результати, з домінуванням вірусу грипу типу А. За свою мету в публікації автори поставили зробити акцент на обставинах по виникненню синдрому Рея із розбором клінічного випадку в дитини 2 років, яка знаходилась у обласній клінічній інфекційній лікарі у відділенні інтенсивної терапії та реанімації. Стан дитини встановлено як тяжкий і на 5 добу перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії був констатований летальний випадок. Заключний клінічний діагноз після детального лабораторно-інструментального обстеження був виставлений на розширеному консиліумі лікарями обласної клінічної інфекційної лікарні м. Полтава та вищевказаними вузькими фахівцями: Грип A/H1N1, токсична форма, тяжкий перебіг. Токсична енцефалопатія. Набряк головного мозку, дислокація його структур. Токсичний гепатит, асцит, ерозивний гастрит, кровотеча шлунково-кишкового тракту. Гостре ураження нирок. Гостра ниркова недостатність. Анурія. Синдром дисемінованого внутрішньососудистого згортання крові. Неревматичний кардит (панкардит, перикардит), серцева недостатність 3 ступеня. Полісерозит. Дефіцитна анемія. Синдром Рея.

Дод.точки доступу:
Пікуль, К. В.; Ільченко, В. І.; Кушнерева, Т. В.; Прилуцький, К. Ю.
Экз-ры:
Знайти схожі

12.

Вплив різних методів відбілювання на структуру твердих тканин зубів [] / А. В. Лемешко [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 136-140. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗУБА ОТБЕЛИВАНИЕ -- TOOTH BLEACHING
ЗУБОВ ЦВЕТА ИЗМЕНЕНИЕ -- TOOTH DISCOLORATION
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL
ЭСТЕТИКА В СТОМАТОЛОГИИ -- ESTHETICS, DENTAL
Анотація: На сьогоднішній день за літературними даними 74% опитаних вважають, що недосконала посмішка негативно позначається на кар'єрі, а 92% вважають, що саме вона сприяє успіху в особистому житті. Бажання пацієнтів мати естетично досконалу усмішку завжди викликало велику цікавість лікарів-стоматологів і призводило до активного розвитку такого напрямку в естетичній стоматології, як відбілювання зубів. Колір коронок зубів і властиві для зубів колірні характеристики відіграють важливу роль в сприйнятті зовнішнього вигляду людини, формуванні його іміджу та самооцінки. Отже, вони впливають на якість життя людини, обумовлену її стоматологічним здоров’ям. На сьогоднішній день існує 5 основних методів лікування змінених у кольорі зубів: мікроабразія, відбілювання зубів, пряма реставрація композитами, вінірування, відновлення керамічними і металокерамічними коронками. Останніми роками для досягнення максимального естетичного результату при корекції зміненого кольору зубів перевагу надають консервативним методам лікування, до яких відносять різні види відбілювання. Для відбілювання запропонована досить значна кількість різноманітних засобів, які дають змогу відносно швидко змінити колір зубів. Нині у світовій стоматологічній практиці все більше уваги приділяють розробці більш ощадних методів, що забезпечують задоволення естетичних потреб пацієнтів. Найбільш поширеною на сьогоднішній день процедурою з поліпшення кольору коронок зубів є відбілювання, яке не впливає на зменшення об’єму твердих тканин зуба. Відбілювання зубів – відновлення природного кольору зубів за допомогою аплікації хімічного агента, що окислює органічні пігменти твердих тканин зуба. Тобто, процес відбілювання можливий завдяки здатності активних хімічних компонентів (перекис карбаміду, перекис водню) проникати крізь емаль і дентин у всі частини зуба. Ці речовини розпадаються на радикали кисню, які руйнують кольорові пігменти, утворення яких призводить до зміни кольору зубів. Структура зуба при цьому не змінюється. У наш час широко застосовують домашнє, професійне та комбіноване відбілювання зубів. Вплив відбілювання аналізують за допомогою скануючого електронного мікроскопа. Більшість досліджень не повідомили про значні зміни поверхневої морфології емалі після відбілювання з низькими концентраціями пероксиду карбаміду і перекис водню. Аналогічно дослідження, що оцінюють вплив більш високих концентрацій перекису водню (35%) і пероксид карбаміду (35%) також не повідомили про суттєві зміни в морфологія поверхні емалі. В цілому, є очевидним, що чутливість зубів є загальним клінічним побічним ефектом після процедури зубного відбілювання. Однак, чутливість є перехідною і зникає незабаром після того, як було припинено процедуру відбілювання.

Дод.точки доступу:
Лемешко, А. В.; Коваленко, В. В.; Водоріз, Я. Ю.; Ткаченко, І. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

13.

Бауман, С. С.
Вплив запальних захворювань шлунково-кишкового тракту на стан пародонту у дітей [] / С. С. Бауман, О. В. Шешукова // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 118-122. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ -- ORAL HEALTH
NF-КАППА B -- NF-KAPPA B
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Захворювання органів шлунково-кишкового тракту належать до найбільш поширених патологічних станів дитячого віку і в структурі загальної захворюваності складають 25,3 - 31,3%. Запальні захворювання травного тракту досить часто супроводжуються ураженням зубощелепної системи. Оскільки порожнина рота є початком ШКТ, тому навіть найменші зміни в її роботі матимуть свої прояви на слизовій оболонці порожнини рота, на тканинах пародонту і на зубах дитини. Наявність мікрофлори в порожнині рота і ендогенних патогенетичних чинників дає можливість віднести стоматологічні захворювання у дітей із захворюванням шлунково-кишкового тракту до захворювань із системними чинниками етіології і патогенезу. Метою даного огляду літератури є проаналізувати відомості щодо взаємозв’язку хвороб порожнини рота із захворюваннями різних відділів шлунково-кишкового тракту для визначення подальших перспектив розробок можливих профілактичних заходів, які будуть попереджати розвиток уражень. Проблема захворювань тканин пародонту у дітей є однією з основних для сучасної стоматології. Наукові дослідження довели, що початкові патологічні зміни при хронічному катаральному гінгівіті без своєчасного лікування у дітей призводять до важких форм пародонтиту в дорослому віці. Низький рівень гігієни порожнини рота є головним чинником утворення зубної бляшки і біоплівки, які складаються із специфічної мікрофлори, мають високий пародонтопатогенний потенціал і розглядаються як основний чинник етіології у виникненні запальних процесів в тканинах пародонту. Чинники транскрипцій є чинниками, присутніми в цитоплазмі багатьох клітин, і при активації вони транспортуються в ядро, щоб регулювати вироблення безлічі медіаторів запалення. Хоча є багато інформації про запальні медіатори руйнування тканин пародонту, але на сьогодні мало відомо про роль чинників транскрипцій в патогенезі пародонту. Ядерний фактор-каппа B (NF-?B) і сигнальні перетворювачі і активатори транскрипції 3 (STAT3) є двома основними чинниками транскрипції, залученими в хронічні запальні захворювання. Але їх значення в патогенезі пародонту детально не досліджене. Дослідження останніх десятиліть довели, що цитокіни є тригерами запального процесу в тканинах пародонту і предикторами прогресу патологічних змін. Цитокіни є початковою ланкою активації імунної відповіді, визначають ефективність і тип імунного реагування на інфекційні і неінфекційні агенти, беруть безпосередню участь в розвитку і регуляції місцевих запальних і імунних реакцій. Проаналізувавши ряд джерел ми з'ясували, що на сьогодні ядерний чинник транскрипції NF-kB і його прояв при запаленнях тканин пародонту у дітей практично вивчений не був.

Дод.точки доступу:
Шешукова, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

14.

Гоженко, А. І.
Хронічний стрес та його метаболічне забезпечення [] / А. І. Гоженко, Ю. М. Гришко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 123-129. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АДАПТАЦИОННЫЙ СИНДРОМ ОБЩИЙ -- GENERAL ADAPTATION SYNDROME
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM
Анотація: Адаптація організму людини до дії стрес-факторів настає в результаті зміни фізіологічних констант зі збереженням рівня метаболічних процесів, що забезпечується одночасними змінами біохімічного, в першу чергу енергетичного забезпечення тканин. Незалежно від природи стрес-індукуючого впливу він володіє універсальністю. Організм реагує на стрес стереотипним набором біохімічних і фізіологічних процесів, протікання яких забезпечує неспецифічну або строкову адаптацію. Фактори зовнішнього середовища, до яких адаптується організм, діючи різними шляхами, в кінцевому результаті призводять до одного і того ж загального комплексу порушень - дефіциту енергозабезпечення, збільшення потенціалу фосфорилювання і мобілізації енергетичних ресурсів. Хронічний психоемоційний стрес викликає тривалу пероксидацію ліпідів серця, активацію ліпаз і фосфоліпаз, а також сприяє розвитку атеросклерозу судин, ішемічній хворобі серця, гіпертонічній хворобі. При хронічному стресі виникає ситуація, коли негативні впливи, в першу чергу психоемоційні, не завжди супроводжуються зростанням функції. У той же час стереотипність стресової відповіді виявляється в одночасній, але не адекватній функції зміні метаболізму, адже одні й ті ж самі регуляторні системи спрацьовують синхронно. Виникає стан, раніше описаний нами як сомато-регуляторний дисбаланс. Одним із основних проявів якого і є неадекватність енергетичного біохімічного забезпечення організму, тобто порушення функціонально-метаболічного континууму. Саме це (гіперглікемія, гіперліпемія, активація перекисно-окиснювального метаболізму) і виступає початковими патогенетичними чинниками, які відповідальні за низку патофізіологічних порушень при хронічному стресі.

Дод.точки доступу:
Гришко, Ю. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

15.

Кузь, І. О.
Взаємозв’язок цукрового діабету I типу та захворювань пародонта у дітей [] / І. О. Кузь, О. В. Шешукова // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 130-135. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ДЕТИ -- CHILD
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
Анотація: В огляді літератури розглянуто добірки сучасних наукових публікацій закордонних та вітчизняних авторів щодо патологічних змін в тканинах пародонту дітей хворих на цукровий діабет І типу. Шляхом аналізу літературних джерел можна засвідчити той факт, що цукровий діабет набуває характеру глобальної епідемії не тільки в Україні, а й в світі. Варто відмітити тривожні дані про безпрецедентне зростання захворюваності на цукровий діабет І типу навіть у дітей до 3 років. Слід враховувати, що цукровий діабет характеризується значною поширеністю, довічним перебігом, ранньою інвалідизацією та високим рівнем смертності. Хоча й існує ряд авторів, що стверджують, що стоматологічні захворювання у дітей з цукровим діабетом виражені не більше, ніж у здорових, проте переважна більшість науковців все ж наголошують на тому, що регенеративна здатність слизової оболонки порожнини рота знижена, а захворювання пародонту є ускладненням цукрового діабету та потребує вживання відповідних заходів у вигляді ранньої діагностики, профілактики та лікування. В огляді подано інформацію стосовно сучасних поглядів на патогенетичні спільні риси для ендокринологічних захворювань та патологій пародонту, а саме: ангіопатії (на рівні судин мікроциркуляторного русла), метаболічні порушення, зміни перекисного окислення ліпідів, автоагресія та виникнення вторинного імунодефіциту. Дані літератури щодо характеру та ступеню змін показників імунітету порожнини рота при хронічному катаральному гінгівіті у соматично здорових дітей і дітей з супутньою соматичною патологією досить суперечливі. Існує необхідність вивчення вже існуючих та проведення сучасних клінічних досліджень, що стосуються біохімічних процесів у слині та інших рідинах організму, які могли б з'ясувати взаємозв'язок між гінгівітом, з одного боку, і цукровим діабетом І типу, з іншого. Таким чином, глибоке та всебічне вивчення вищевказаного взаємозв’язку залишається необхідним, а розробка лікувальних заходів у дітей з запальними захворюванням пародонту особливо актуальна.

Дод.точки доступу:
Шешукова, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

16.

Методи дослідження температурних показників та тиску на слизову оболонку протезного ложа знімних пластинкових протезів [] / Є. С. Хілініч [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 73-76. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
ТЕМПЕРАТУРА -- TEMPERATURE
ДАВЛЕНИЕ -- PRESSURE
ЗУБНОЙ ПРОТЕЗ ЧАСТИЧНЫЙ СЪЕМНЫЙ -- DENTURE, PARTIAL, REMOVABLE
Кл.слова (ненормовані):
протезное ложе,
Анотація: Аналіз літературних джерел показав, що питаннями дослідження змін температури слизової оболонки під базисом знімного протезу та впливом його тиску на підлеглі тканини займались небагато вчених. Ще менше даних про методи дослідження таких показників в порожнині рота, особливо у пацієнтів, які користуються знімними пластинковими протезами. Мета роботи – провести порівняльний аналіз існуючих методик визначення температурних показників слизової оболонки протезного ложа і показників тиску на неї повних знімних пластинкових протезів, виготовлених із акрилових пластмас та створити і апробувати в практичній охороні здоров'я прилад для проведення дослідження температури та тиску тканин протезного ложа під дією знімних пластинкових протезів, який дозволить якісно і наочно оцінювати їх стан у конкретного пацієнта, відстежувати динаміку змін в процесі адаптації до протезів та у віддалені терміни, дасть можливість досягти мінімальних розбіжностей при отриманні результатів, покращить діагностичний процес шляхом вимірювання фізичних показників, які впливають на стан протезного ложа, та підвищить достовірність і інформативність дослідження. Нами запропонований та створений пристрій для вимірювання тиску та температури слизової оболонки під базисом протеза, на який отримано патент на корисну модель. Запропонований пристрій для дослідження температури та тиску під знімним протезом в порожнині рота за рахунок розширення його конструктивних та функціональних можливостей дозволяє вимірювати тиск та температуру, залежність температури від тиску, застосовувати по кілька датчиків тиску і температур та отримувати середні результати дослідження на екрані пристрою, передача даних на комп’ютер та їх обробка.

Дод.точки доступу:
Хілініч, Є. С.; Давиденко, В. Ю.; Нідзельський, М. Я.; Кузнецов, В. В.; Давиденко, Г. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

17.

Редько, І. І.
Роль лікаря первинної ланки в ранній діагностиці ендокринних захворювань у дітей [] / І. І. Редько, О. М. Чакмазова // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 25-28. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY
ДЕТИ -- CHILD
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Анотація: В умовах реформування сучасної медицини з ендокринною патологією доводиться стикатися не тільки дитячим ендокринологам, але й лікарям інших спеціальностей, в першу чергу, лікарям первинної ланки – педіатрам та сімейним лікарям. В даний час зберігається тенденція до зростання поширеності ендокринної патології у всіх вікових групах дитячого населення України. Мета дослідження. Оцінити частоту виявлення найбільш розповсюджених ендокринних захворювань у дітей лікарями первинної ланки та своєчасність направлення до дитячого ендокринолога. Матеріали і методи. В умовах дитячих амбулаторій проконсультовано та обстежено 4273 дитини у віці від 0 до 18 років. Дітям оцінювали антропометричні показники, стан щитоподібної залози та статевого розвитку. Обстеження всіх дітей на наявність ендокринної патології та підтвердження діагнозу проводили на підставі наказу МОЗ України №254 від 27.04.2006 року «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія». Результати. Серед загальної кількості проконсультованих дітей ендокринна патологія виявлена у 36,7%. Діагноз вперше виявленої ендокринної патології підтверджений у 29,9% дітей. Серед ендокринної патології перше місце займає ожиріння – 39,9%, друге – патологія щитоподібної залози – 36,4%, третє – порушення росту – 18,3%, четверте – порушення статевого розвитку – 7,4%. В 40% випадків порушення статевого розвитку сполучається з порушеннями росту. Встановлено, що лікарями первинної ланки в 40-50% випадків не проводиться антропометрія у дітей взагалі, не оцінюється стан статевого розвитку в 70% випадків, що призводить до несвоєчасного направлення до дитячого ендокринолога та утрудняє подальше лікування. Висновки. Встановлено високий відсоток дітей з вперше виявленою ендокринною патологією на етапі первинної ланки та несвоєчасного направлення лікарями дітей до дитячого ендокринолога, що пов’язано з відсутністю оцінки лікарями первинної ланки антропометричних показників фізичного розвитку дитини, стану щитоподібної залози та статевого розвитку.

Дод.точки доступу:
Чакмазова, О. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

18.

Роль генів фолатного обміну та міжгенних взаємодій у розвитку ранніх репродуктивних втрат і безпліддя у подружніх парах [] / З. І. Россоха [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 29-33. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
ФОЛАТНЫЙ РЕЦЕПТОР 1 -- FOLATE RECEPTOR 1
ФОЛИЕВОЙ КИСЛОТЫ ПЕРЕНОСЧИКИ -- FOLIC ACID TRANSPORTERS
РЕПРОДУКЦИЮ КОНТРОЛИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- REPRODUCTIVE CONTROL AGENTS
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
Анотація: Актуальність. Поліморфізм генів фолатного обміну, раціональне харчування і додаткове споживання препаратів фолієвої кислоти особами репродуктивного віку відіграє важливу роль у підтриманні репродуктивної функції та народженні ними здорових дітей. Важливим компонентом фолатного обміну є внутрішньоклітинний транспорт фолатів. В цих процесах важливу роль відіграє RFC1 - білок для трансмембранного транспорту 5-МТГФ в клітину. Для варіантів гена RFC-1 є характерним порушення абсорбції фолатів та їх низьке внутрішньоклітинне накопичення. Тому необхідно оцінювати генетичний ризик для варіантів генів фолатного обміну та міжгенну взаємодію для прогнозування порушень репродукції у подружніх парах. Мета роботи була вивчити внесок генетичного поліморфізму та міжгенних взаємодій варіантів генів фолатного обміну MTHFR, MTRR, MTR1 та RFC-1 у розвиток ранніх репродуктивних втрат та безпліддя невстановленого ґенезу у подружніх парах. Результати. Обстежено 206 подружніх пар з репродуктивними розладами: 69 пар - із первинним безпліддям невстановленого ґенезу та 137 пар - із ранніми репродуктивними втратами в анамнезі, а також 35 подружніх пар зі збереженою репродуктивною функцією. При проведенні дослідження виявлено асоціацію варіантів генів MTRR (домінантна модель успадкування), MTR1 (наддомінантна модель успадкування), RFC-1 (домінантна модель успадкування) з ризиком розвитку ранніх репродуктивних втрат та безпліддя невстановленого ґенезу у подружніх пар. Визначено 14 поєднань генотипів за дослідженими генами, при яких значуще знижується або підвищується ризик репродуктивних розладів у подружніх пар. У всіх визначених значущих поєднаннях генотипів ризик розвитку змінювався залежно від варіанта гена RFC-1, а саме - знижувався за наявності варіанта 80GG та підвищувався за варіанта 80 GA.

Дод.точки доступу:
Россоха, З. І.; Медведєва, Н. Л.; Вершигора, В. О.; Горовенко, Н. Г.
Экз-ры:
Знайти схожі

19.

Гострі респіраторні рекурентні інфекції у дітей [] / М. Є. Фесенко [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 34-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (лекарственная терапия)
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ -- IMMUNOGLOBULINS
Анотація: Вступ. Недостатня кількість наукових праць, присвячених вивченню місцевого імунітету у дітей з частими респіраторними рекурентними захворюваннями, стала підґрунтям виконання даної роботи. Мета. Вивчити негативний вплив різних патогенних факторів на формування гострих респіраторних рекурентних інфекцій у дітей. Матеріали і методи. Спостерігали в динаміці за 201 дитиною до 3-х років та 219 дітьми з 3-х до 7 років, які відвідували дитячі дошкільні заклади м. Києва. Показники місцевого імунітету за вмістом імуноглобулінів в секреті носових ходів вивчали в порівнянні з даними анамнезу і клінічного обстеження дітей; з функціональним станом слизової носа (наявність катаральних явищ); з наявністю і виділенням вірусної та бактеріальної мікрофлори у верхніх дихальних шляхах; з наявністю хронічних вогнищ інфекції в носоглотці (тонзиліт, аденотонзиліт); з терміном, який пройшов після проведення профілактичних щеплень і перенесених респіраторних захворювань. Результати дослідження. На основі отриманих даних були виявлені зміни місцевого імунітету у обстежених нами дітей під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища: народження дітей від патологічного перебігу вагітності і пологів; наявності у дітей гіпохромної анемії, ексудативного діатезу, хронічного тонзиліту стафілококової етіології, аденотонзиліту, рецидивуючих і астматичних бронхітів; високий рівень інфікування дітей вірусами, носійство в зіві патогенного стафілококу і стрептококу, грибів роду Candida. Було установлено, що найнижча частота виявлення імуноглобулінів всіх класів відзначалася у дітей з наявністю в зіві стрептокока і його асоціацій з стафілококом. Висновки. Опубліковані дані про значення місцевого імунітету за показниками імуноглобулінів у дітей при частих респіраторних рекурентних захворюваннях, схильність його до різних змін під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища свідчать про доцільність удосконалення лікувально-профілактичних заходів, які включають застосування засобів, які підвищують ефективність місцевого захисту дихальних шляхів.

Дод.точки доступу:
Фесенко, М. Є.; Зюзіна, Л. С.; Фастовець, М. М.; Калюжка, О. О.; Мелащенко, О. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

20.

Вплив поліморфізму генів ренін-ангіотензинової системи на перебіг ранніх бактеріальних інфекцій у передчасно народжених дітей [] / В. І. Похилько [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 19-24. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) -- PREMATURE BIRTH
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS
ГИПОТЕНЗИЯ -- HYPOTENSION
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
СЕПСИС -- SEPSIS
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
Анотація: У структурі смертності інфекції, специфічні для перинатального періоду, бактеріальний сепсис новонароджених та уроджені пневмонії становлять 23,5 % і займають І рангове місце. Серед багатьох неспецифічних клінічних ознак інфікування гемодинамічні порушення є домінуючими в розвитку несприятливих медичних наслідків. Поліморфізм генів ренін-ангіотензинової системи, як однієї з регулюючих ланок, може зумовлювати особливості порушень гемодинаміки при інфекційному процесі. Мета дослідження: вивчення впливу поліморфізму генів АСЕ, AGT2R1 та eNOS на розвиток ранніх бактеріальних інфекцій та на їх найважчий прояв – синдром артеріальної гіпотензії. Матеріали та методи: Для досягнення мети було сформовано дві групи дітей. В основну групу включено 121 передчасно народжену дитину з бактеріальними інфекціями раннього неонатального періоду, а в групу порівняння 31 передчасно народжену дитину без ознак ранніх бактеріальних інфекцій. Генетичні методи включали дослідження ID поліморфізм гену ACE, AC поліморфізм гену AGT2R1 та 4a/4b поліморфізм eNOS. Аналіз вітальних функцій у дітей, стратифікованих відповідно до генотипу АСЕ гену, показав, що на першу добу життя у передчасно народжених дітей із генотипом ІІ середній АТ був достовірно вищий, ніж у дітей із генотипом ID (35,3±1,55 мм.рт.ст. та 31,7±0,88 мм.рт.ст. відповідно, p=0,033). У дітей із генотипом ІІ гену АСЕ, рівень погодинного діурезу на 1 добу життя був достовірно нижчим, ніж у дітей з генотипом DD (1,6±0,2 мл/кг/год та 2,2±0,21 мл/кг/год відповідно, p=0,0017), що може свідчити про кращу циркуляцію в нирках у дітей із генотипом DD. В результаті дослідження не знайдено впливу генів ренін-ангіотензинової системи на сам факт виникнення ранніх бактеріальних інфекцій, але виявлено достовірний вплив СС-генотипу гену AGT2R1 на розвиток синдрому артеріальної гіпотензії у передчасно народжених дітей (ВШ=10,17). Практичною рекомендацією для охорони суспільного здоров’я може бути запровадження генетичного дослідження з метою визначення поліморфізму генів АСЕ та AGT2R1 у передчасно народжених дітей, що дозволить визначати групу ризику щодо розвитку порушень системної та органної гемодинаміки та індивідуалізовано підходити до її корекції.

Дод.точки доступу:
Похилько, В. І.; Ковальова, О. М.; Чернявська, Ю. І.; Цвіренко, С. М.; Саричев, В. П.
Экз-ры:
Знайти схожі

1-20 21-31

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)