Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (31)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ20/2019/19/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 31
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-31

Особливості організації навчання батьків догляду за дитиною з онкологічною та онкогематологічною патологією: рекомендації для онкологів та сімейних лікарів [] / Н. С. Артьомова [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 3-7. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY
ПОМОЩЬ ОКАЗЫВАЮЩИЕ ЛИЦА -- CAREGIVERS
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
УХОД ЗА БОЛЬНЫМИ НА ДОМУ -- HOME NURSING
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Всі діти з онкологічним чи онкогематологічним діагнозом перебувають в умовах спеціалізованих відділень під час діагностики та отримання лікування, відсутність отримання ефективного навчання пацієнта, батьків та членів родини навичкам догляду за дитиною, яка має онкологічний діагноз, негативно впливає на результати лікування та якість життя родини. Процес навчання батьків та членів родини дозволить медичній команді виправити некоректну та хибну інформацію, яку вони можуть отримати з різних джерел, а також зміцнити навички догляду за дитиною з онкологічним діагнозом в умовах звичного для родини побуту. Мета - розробити перелік основних кроків, які можна використовувати в практичній діяльності для керування процесом навчання батьків та членів родини дітей з онкологічним чи онко-гематологічним діагнозом. Матеріали та методи. За основу для розробки алгоритму нами було взято рекомендації експертів Дитячої онкологічної групи від 2016 року. Результати та їх обговорення. Розроблений та адаптований алгоритм базується на п'яти основних принципах: сприйняття та усвідомлення того, що в дитячій онкології освіта батьків та членів родини має бути орієнтовано на родину; усвідомлення наявності у дитини онкологічного діагнозу є емоційно складним й потребує певного освіта часу для розроблення плану для регулювання поточних життєвих потреб; навчання онкопацієнта, його батьків та членів родини має бути міжпрофесійним заходом, яке має базуватися на діагностиці та лікуванні, а також обговоренні психосоціального супроводу та організації базисного догляду за дитиною; навчання має бути безперервним та постійним; необхідне створення сприятливого середовища для навчання. Висновки. Імплементація в практичну діяльність та реалізація алгоритму навчання догляду за дитиною з онкологічним діагнозом, використання інтегративного напрямку навчання для сімейних лікарів надасть можливість роботи з основним навчальним контентом, налагодить та зміцнить зворотній зв'язом між лікарями спеціалізованих стаціонарів та сімейних амбулаторій, підвищить ефективність профілактування ускладнень, які виникають під час отримання спеціального лікування (поліхіміотерапія, променева терапія, тощо), що в свою чергу призведе до поліпшення якості життя родини під час лікування дитини з онкологічним діагнозом.

Дод.точки доступу:
Артьомова, Н. С.; Цвіренко, С. М.; Калюжка, О. О.; Жук, Л. А.; Соловйова, Г. Ю.
Экз-ры:
Знайти схожі

Волосівська, Ю. М.
Клініко-параклінічні аспекти прогнозування важких форм гіпербілірубінемії неонатального періоду [] / Ю. М. Волосівська, О. С. Годованець // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 8-15. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- HYPERBILIRUBINEMIA, NEONATAL
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Сучасні клінічні настанови в неонатології містять перелік груп ризику новонароджених щодо тяжких форм неонатальної жовтяниці, проте бракує достовірності клініко-параклінічних критеріїв, які б дозволили прогнозувати важкість перебігу патології, а також, визначити предиктори та ранні ознаки дисфункції гепатобіліарної системи для проведення своєчасної медикаментозної корекції в неонатальному періоді. Мета дослідження. Провести аналіз факторів ризику соматичної патології, перебігу вагітності та пологів у матері, клініко-параклінічних особливостей ранньої неонатальної адаптації у дітей з урахуванням гестаційного віку при народженні для виявлення груп ризику новонароджених з тяжкими формами гіпербілірубінемії. Матеріали і методи. Вивчені особливості соматичного анамнезу, перебігу гестаційного періоду та пологів у 141 жінки, діти яких мали клінічні прояви неонатальної жовтяниці. Основні групи спостереження новонароджених: до I групи увійшли доношені новонароджені діти, які були відповідно розділені на дві підгрупи: підгрупа ІА (46 дітей) – діти, які мали середню важкість стану та підгрупа ІБ (23 дитини) – діти, стан яких був оцінений як важкий. II (контрольну) групу склали 72 здорових доношених новонароджених. До III групи увійшли передчасно народжені діти з терміном гестації з 34-х до 37-ти тижнів). Відповідно, IIIА групу склали 28 новонароджених, які мали середню важкість стану, IIIБ групу – із важким загальним станом в ранньому неонатальному періоді. IV групу склали умовно здорові новонароджені діти із зазначеним терміном гестації. Критеріями виключення з дослідження були: передчасні пологи (термін гестації 34 тижнів), жовтяниця інфекційного ґенезу (Р36), підтверджена вроджена органічна патологія гепатобіліарної системи, зокрема: аномалія розвитку жовчного міхура, атрезія жовчовивідних протоків (Q44), вроджений вірусний гепатит (Р53.3). Результати та їх обговорення. Материнськими факторами, що ускладнювали перебіг вагітності і мали значення для формування важкості перебігу патології у дітей, які мали клінічні прояви гіпербілірубінемії, при перинатальній патології були: вік матері, особливо при передчасному народженні, непліддя та самовільні викидні а анамнезі, плацентарна дисфункція, загроза передчасних пологів при даній вагітності, ізоімунізація за резус-фактором. За шкалою Risk Score for Neonatal Hyperbilirubinemia (2004), було відмічено деяку тенденцію щодо збільшення ризику важкості гіпербілірубінемії за умов перинатальної патології у доношених новонароджених дітей, однак у передчасно народжених дітей подібної тенденції не спостерігалося. Найбільш частими клінічними симптомами у новонароджених за наявності гіпербілірубінемії при перинатальній патології були: гепатоспленомегалія, порушення функції кишечника, гіпоглікемія, анемічний синдром, поєднані геморагічні розлади. Показники біохімічного спектру крові новонароджених вказували на підвищений рівень загального білірубіну сироватки, переважно за рахунок непрямої фракції, знижений рівень загального білка, альбуміну та глюкози, вірогідне підвищення активності АсАТ при середній важкості стану, що свідчить про його активацію, при зниженні показника при важкому стані - у доношених новонароджених; у передчасно народжених дітей активність АсАТ мала тенденцію до зниження як при середньому, так і при важкому стані новонароджених. Показник АлАТ мав вірогідне підвищення активності у кореляціїї зі зростанням важкості стану в доношених новонароджених при зниженій ферментативній реакції – у передчасно народжених дітей. Висновки. 1. Оцінка ймовірності розвитку важкої гіпербілірубінемії у новонароджених дітей повинна бути комплексною, зважати на фактори ризику з боку матері з урахуванням її соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, перебігу вагітності та пологів, з проведенням бальної оцінки чинників ризику згідно рекомендацій «Risk Score for Neonatal Hyperbilirubinemia» (2004). 2. Важливу роль для попередження розвитку важких форм гіпербілірубінемії відіграє оцінка ризиків в новонародженого, з урахуванням характеру перебігу перинатальної патології, своєчасним виявленням клінічних симптомів, властивих для порушень метаболізму й транспорту білірубіну.

Дод.точки доступу:
Годованець, О. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

Сучасні аспекти підтримки лактації та грудного вигодовування немовлят в діяльності сімейного лікаря [] / В. К. Козакевич [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 15-18. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
ЛАКТАЦИЯ -- LACTATION
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY
Анотація: Вступ. Грудне вигодовування є природною, сформованою під час еволюції формою харчування немовлят, що визначає оптимальне формування здоров`я дитини, її фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток. Мета дослідження. Вивчити вплив соціальних, інформаційних та психологічних чинників на тривалість грудного вигодовування. Матеріали та методи. Обстежено 200 пар мати – дитина. Результати дослідження. За даними анкетування встановлено, що на першому місяці життя на грудному вигодовуванні знаходилися 86,4 % дітей. В 6 місяців грудне молоко в раціоні зберігалося приблизно у 58,5 %, до 1 року – у 29,0 % обстежених дітей. Дослідження стану здоров’я дітей залежно від тривалості грудного вигодовування засвідчило, що діти, які були здоровими, довше перебували на виключно грудному вигодовуванні та грудному вигодовуванні, ніж ті, які мали які-небудь захворювання протягом першого року життя. Медіана тривалості виключно грудного вигодовування у здорових дітей становила 3 місяці, а у дітей, які хворіли – 1 місяць. Обговорено питання підтримки грудного вигодовування в роботі сімейного лікаря, роль професійної консультативної допомоги медичних працівників для становлення тривалої та достатньої лактації. Встановлено, що застосування сучасних перинатальних технологій ведення вагітності, пологів і новонародженого забезпечує виключно грудне вигодовування до 6 місяців віку дитини та оптимальне грудне вигодовування. Доведено, що інформаційна підготовка матерів до грудного вигодовування, психологічна підтримка з боку оточення позитивно впливає на тривалість грудного вигодовування і стан здоров’я дитини. Висновки. Лактація та грудне вигодовування – процес складний, але цілком керований.

Дод.точки доступу:
Козакевич, В. К.; Зюзіна, Л. С.; Козакевич, О. Б.; Жук, Л. А.; Мелащенко, О. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

Вплив поліморфізму генів ренін-ангіотензинової системи на перебіг ранніх бактеріальних інфекцій у передчасно народжених дітей [] / В. І. Похилько [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 19-24. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) -- PREMATURE BIRTH
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS
ГИПОТЕНЗИЯ -- HYPOTENSION
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
СЕПСИС -- SEPSIS
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
Анотація: У структурі смертності інфекції, специфічні для перинатального періоду, бактеріальний сепсис новонароджених та уроджені пневмонії становлять 23,5 % і займають І рангове місце. Серед багатьох неспецифічних клінічних ознак інфікування гемодинамічні порушення є домінуючими в розвитку несприятливих медичних наслідків. Поліморфізм генів ренін-ангіотензинової системи, як однієї з регулюючих ланок, може зумовлювати особливості порушень гемодинаміки при інфекційному процесі. Мета дослідження: вивчення впливу поліморфізму генів АСЕ, AGT2R1 та eNOS на розвиток ранніх бактеріальних інфекцій та на їх найважчий прояв – синдром артеріальної гіпотензії. Матеріали та методи: Для досягнення мети було сформовано дві групи дітей. В основну групу включено 121 передчасно народжену дитину з бактеріальними інфекціями раннього неонатального періоду, а в групу порівняння 31 передчасно народжену дитину без ознак ранніх бактеріальних інфекцій. Генетичні методи включали дослідження ID поліморфізм гену ACE, AC поліморфізм гену AGT2R1 та 4a/4b поліморфізм eNOS. Аналіз вітальних функцій у дітей, стратифікованих відповідно до генотипу АСЕ гену, показав, що на першу добу життя у передчасно народжених дітей із генотипом ІІ середній АТ був достовірно вищий, ніж у дітей із генотипом ID (35,3±1,55 мм.рт.ст. та 31,7±0,88 мм.рт.ст. відповідно, p=0,033). У дітей із генотипом ІІ гену АСЕ, рівень погодинного діурезу на 1 добу життя був достовірно нижчим, ніж у дітей з генотипом DD (1,6±0,2 мл/кг/год та 2,2±0,21 мл/кг/год відповідно, p=0,0017), що може свідчити про кращу циркуляцію в нирках у дітей із генотипом DD. В результаті дослідження не знайдено впливу генів ренін-ангіотензинової системи на сам факт виникнення ранніх бактеріальних інфекцій, але виявлено достовірний вплив СС-генотипу гену AGT2R1 на розвиток синдрому артеріальної гіпотензії у передчасно народжених дітей (ВШ=10,17). Практичною рекомендацією для охорони суспільного здоров’я може бути запровадження генетичного дослідження з метою визначення поліморфізму генів АСЕ та AGT2R1 у передчасно народжених дітей, що дозволить визначати групу ризику щодо розвитку порушень системної та органної гемодинаміки та індивідуалізовано підходити до її корекції.

Дод.точки доступу:
Похилько, В. І.; Ковальова, О. М.; Чернявська, Ю. І.; Цвіренко, С. М.; Саричев, В. П.
Экз-ры:
Знайти схожі

Редько, І. І.
Роль лікаря первинної ланки в ранній діагностиці ендокринних захворювань у дітей [] / І. І. Редько, О. М. Чакмазова // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 25-28. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY
ДЕТИ -- CHILD
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Анотація: В умовах реформування сучасної медицини з ендокринною патологією доводиться стикатися не тільки дитячим ендокринологам, але й лікарям інших спеціальностей, в першу чергу, лікарям первинної ланки – педіатрам та сімейним лікарям. В даний час зберігається тенденція до зростання поширеності ендокринної патології у всіх вікових групах дитячого населення України. Мета дослідження. Оцінити частоту виявлення найбільш розповсюджених ендокринних захворювань у дітей лікарями первинної ланки та своєчасність направлення до дитячого ендокринолога. Матеріали і методи. В умовах дитячих амбулаторій проконсультовано та обстежено 4273 дитини у віці від 0 до 18 років. Дітям оцінювали антропометричні показники, стан щитоподібної залози та статевого розвитку. Обстеження всіх дітей на наявність ендокринної патології та підтвердження діагнозу проводили на підставі наказу МОЗ України №254 від 27.04.2006 року «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія». Результати. Серед загальної кількості проконсультованих дітей ендокринна патологія виявлена у 36,7%. Діагноз вперше виявленої ендокринної патології підтверджений у 29,9% дітей. Серед ендокринної патології перше місце займає ожиріння – 39,9%, друге – патологія щитоподібної залози – 36,4%, третє – порушення росту – 18,3%, четверте – порушення статевого розвитку – 7,4%. В 40% випадків порушення статевого розвитку сполучається з порушеннями росту. Встановлено, що лікарями первинної ланки в 40-50% випадків не проводиться антропометрія у дітей взагалі, не оцінюється стан статевого розвитку в 70% випадків, що призводить до несвоєчасного направлення до дитячого ендокринолога та утрудняє подальше лікування. Висновки. Встановлено високий відсоток дітей з вперше виявленою ендокринною патологією на етапі первинної ланки та несвоєчасного направлення лікарями дітей до дитячого ендокринолога, що пов’язано з відсутністю оцінки лікарями первинної ланки антропометричних показників фізичного розвитку дитини, стану щитоподібної залози та статевого розвитку.

Дод.точки доступу:
Чакмазова, О. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

Роль генів фолатного обміну та міжгенних взаємодій у розвитку ранніх репродуктивних втрат і безпліддя у подружніх парах [] / З. І. Россоха [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 29-33. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
ФОЛАТНЫЙ РЕЦЕПТОР 1 -- FOLATE RECEPTOR 1
ФОЛИЕВОЙ КИСЛОТЫ ПЕРЕНОСЧИКИ -- FOLIC ACID TRANSPORTERS
РЕПРОДУКЦИЮ КОНТРОЛИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- REPRODUCTIVE CONTROL AGENTS
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
Анотація: Актуальність. Поліморфізм генів фолатного обміну, раціональне харчування і додаткове споживання препаратів фолієвої кислоти особами репродуктивного віку відіграє важливу роль у підтриманні репродуктивної функції та народженні ними здорових дітей. Важливим компонентом фолатного обміну є внутрішньоклітинний транспорт фолатів. В цих процесах важливу роль відіграє RFC1 - білок для трансмембранного транспорту 5-МТГФ в клітину. Для варіантів гена RFC-1 є характерним порушення абсорбції фолатів та їх низьке внутрішньоклітинне накопичення. Тому необхідно оцінювати генетичний ризик для варіантів генів фолатного обміну та міжгенну взаємодію для прогнозування порушень репродукції у подружніх парах. Мета роботи була вивчити внесок генетичного поліморфізму та міжгенних взаємодій варіантів генів фолатного обміну MTHFR, MTRR, MTR1 та RFC-1 у розвиток ранніх репродуктивних втрат та безпліддя невстановленого ґенезу у подружніх парах. Результати. Обстежено 206 подружніх пар з репродуктивними розладами: 69 пар - із первинним безпліддям невстановленого ґенезу та 137 пар - із ранніми репродуктивними втратами в анамнезі, а також 35 подружніх пар зі збереженою репродуктивною функцією. При проведенні дослідження виявлено асоціацію варіантів генів MTRR (домінантна модель успадкування), MTR1 (наддомінантна модель успадкування), RFC-1 (домінантна модель успадкування) з ризиком розвитку ранніх репродуктивних втрат та безпліддя невстановленого ґенезу у подружніх пар. Визначено 14 поєднань генотипів за дослідженими генами, при яких значуще знижується або підвищується ризик репродуктивних розладів у подружніх пар. У всіх визначених значущих поєднаннях генотипів ризик розвитку змінювався залежно від варіанта гена RFC-1, а саме - знижувався за наявності варіанта 80GG та підвищувався за варіанта 80 GA.

Дод.точки доступу:
Россоха, З. І.; Медведєва, Н. Л.; Вершигора, В. О.; Горовенко, Н. Г.
Экз-ры:
Знайти схожі

Гострі респіраторні рекурентні інфекції у дітей [] / М. Є. Фесенко [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 34-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (лекарственная терапия)
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ -- IMMUNOGLOBULINS
Анотація: Вступ. Недостатня кількість наукових праць, присвячених вивченню місцевого імунітету у дітей з частими респіраторними рекурентними захворюваннями, стала підґрунтям виконання даної роботи. Мета. Вивчити негативний вплив різних патогенних факторів на формування гострих респіраторних рекурентних інфекцій у дітей. Матеріали і методи. Спостерігали в динаміці за 201 дитиною до 3-х років та 219 дітьми з 3-х до 7 років, які відвідували дитячі дошкільні заклади м. Києва. Показники місцевого імунітету за вмістом імуноглобулінів в секреті носових ходів вивчали в порівнянні з даними анамнезу і клінічного обстеження дітей; з функціональним станом слизової носа (наявність катаральних явищ); з наявністю і виділенням вірусної та бактеріальної мікрофлори у верхніх дихальних шляхах; з наявністю хронічних вогнищ інфекції в носоглотці (тонзиліт, аденотонзиліт); з терміном, який пройшов після проведення профілактичних щеплень і перенесених респіраторних захворювань. Результати дослідження. На основі отриманих даних були виявлені зміни місцевого імунітету у обстежених нами дітей під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища: народження дітей від патологічного перебігу вагітності і пологів; наявності у дітей гіпохромної анемії, ексудативного діатезу, хронічного тонзиліту стафілококової етіології, аденотонзиліту, рецидивуючих і астматичних бронхітів; високий рівень інфікування дітей вірусами, носійство в зіві патогенного стафілококу і стрептококу, грибів роду Candida. Було установлено, що найнижча частота виявлення імуноглобулінів всіх класів відзначалася у дітей з наявністю в зіві стрептокока і його асоціацій з стафілококом. Висновки. Опубліковані дані про значення місцевого імунітету за показниками імуноглобулінів у дітей при частих респіраторних рекурентних захворюваннях, схильність його до різних змін під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища свідчать про доцільність удосконалення лікувально-профілактичних заходів, які включають застосування засобів, які підвищують ефективність місцевого захисту дихальних шляхів.

Дод.точки доступу:
Фесенко, М. Є.; Зюзіна, Л. С.; Фастовець, М. М.; Калюжка, О. О.; Мелащенко, О. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

Особливості проявів гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку [] / С. М. Цвіренко [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 38-42. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS
Анотація: За даними ВООЗ, гострі респіраторні захворювання займають перше місце в структурі захворюваності дітей раннього віку і є одними з найбільш частих захворювань, з якими діти госпіталізуються в стаціонар. Метою дослідження був аналіз структури захворюваності у відділенні раннього дитинства та особливостей перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку з вивченням частоти ведучих нозологічних форм, які потребували стаціонарного лікування. Було проведено ретроспективний аналіз медичних карт стаціонарного хворого 3845 дітей, які лікувалися у відділенні раннього дитинства дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави протягом 2016-2018 років. В результаті дослідження показано, що в динаміці має місце тенденція до збільшення кількості дітей раннього віку, які потребували стаціонарного лікування та збільшилася кількість нозологій у пролікованих дітей. В якості основного захворювання перше місце в структурі захворюваності займали гострі респіраторні вірусні інфекції. В динаміці досліджуваних років відмічено збільшення частоти госпіталізації дітей з гострим обструктивним бронхітом. Дана патологія посіла друге місце в структурі захворюваності госпіталізованих дітей. В усі роки переважну більшість становили діти другого року життя. Стале третє місце в структурі нозологій в досліджувані роки займала гостра пневмонія. Преморбідний фон у більшості дітей з бронхообструктивним синдромом та гострою позалікарняною пневмонією був обтяженим. Найчастіше визначалися анемія I-II ступеня, надлишкова вага, порушення кальцієвого обміну, обтяжений алергологічний анамнез, транзиторна імунна недостатність. Висновки. Проведений нами аналіз структури гострої респіраторної патології у дітей раннього віку, які потребували стаціонарного лікування, показав, що в динаміці 2016-2018 років мало місце збільшення випадків гострого обструктивного бронхіту та гострої позалікарняної пневмонії. Вивчення загальної структури нозологій у пролікованих у відділенні дітей виявив збільшення їх з числа та тенденцію до формування коморбідної патології у дітей раннього віку.

Дод.точки доступу:
Цвіренко, С. М.; Артьомова, Н. С.; Ананевич, О. І.; Андрущенко, І. І.; Білан, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Шкурупій, Д. А.
Ефективність нутрітивного забезпечення при гострих церебральних ураженнях в умовах інтенсивної терапії в віковому аспекті [] / Д. А. Шкурупій, А. І. Могильник, Є. Г. Сонник // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 42-44. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Анотація: Вступ. Метаболічні потреби різняться в різні вікові періоди. Розвиток критичного стану змінює потреби в енергопластичному забезпеченні. Найбільш енергозалежним органом є мозок, формування якого в дитячому віці безпосередньо залежить від ефективності нутрітивного забезпечення. Мета дослідження: оцінити ефективність нутрітивного забезпечення при гострих церебральних ураженнях у немовлят в умовах інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Було проведене обсерваційне аналітичне когортне дослідження 30 дітей у віці від 0 діб до 3 місяців, з наслідками гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (основна група) і 20 відносно здорових немовлят. Визначались затримка шлункової евакуації, здуття живота, рівень загального білка і глюкози крові. Результати дослідження. У 46,6% немовлят основної групи спостерігалось здуття живота, а у 40% дітей - затримка евакуації шлункового вмісту (х?=13; р менше 0,001 та х?=10,5; р менше 0,001 відносно групи порівняння відповідно). У немовлят основної групи показник загального білка склав 58 (38; 62) г/л і був нижчим відносно групи порівняння (р=0,005). Такі ж зміни відбулись і в рівні глюкози крові: 3,05 (1,75; 3,7 ) ммоль/л в основній групі (р=0,02). Біохімічні показники корелювали із наявністю клінічних ознак порушень з збоку травного каналу. Висновки. При гострих церебральних ураженнях має місце розвиток ознак гастроінтестинальної недостатності. Ці розлади корелюють із порушенням білкового і вуглеводного метаболізму і призводять до зниження показників загального білка і глюкози, що свідчить про зниження ефективності нутрітивного забезпечення пацієнтів, зокрема - немовлят.

Дод.точки доступу:
Могильник, А. І.; Сонник, Є. Г.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Визначення опору стирання стоматологічних матеріалів, які застосовуються при прямих та непрямих реставраціях зубів фронтальної групи [] / Я. Ю. Водоріз [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 45-48. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЧЕСКОЙ РЕСТАВРАЦИИ ИЗНОС -- DENTAL RESTORATION WEAR
ЗУБОВ СТИРАНИЕ -- TOOTH ABRASION
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ МАТЕРИАЛЫ ФАРФОРОВЫЕ -- DENTAL PORCELAIN
СТЕКЛЯННЫЕ ИОНОМЕРНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- GLASS IONOMER CEMENTS
Анотація: Під час експлуатації реставрації зубів, виготовлені з будь-якого матеріалу, піддаються численним навантаженням в ротовій порожнині. Здатність реставраційних матеріалів протидіяти силам на зрушення, на вигин, стирання, не втрачаючи своїх функціональних і естетичних властивостей, є цінним фактором, від якого буде залежати вибір як стоматолога, так і пацієнта на етапі узгодження типу і матеріалу реставрації. Мета роботи. Визначення опору стиранню зразків стоматологічних реставраційних матеріалів, а саме: зразків композиту світлового твердження на прикладі EsthetX (Dentsply-Sirona), польовошпатної кераміки на прикладі EX3 (Noritake), кераміки на основі лейцитного скла на прикладі IPS Empress Esthetic (Ivoclar Vivadent). Матеріали та методи. Для проведення відповідного досвіду заготовляли пластини розміром 10 * 10мм, товщиною 1 мм з випробовуваних реставраційних матеріалів. Перед випробуванням зразки знежирювали етиловим спиртом і визначали їх щільність методом гідростатичного зважування. Зразки пластинок (композитних або керамічних) закріплювали на пластинах з органічного скла. Стирання зразків визначали по 200 оборотів вулканітового диска. На кінець подовженого плеча важеля підвішували вантаж, підбирали таким чином, щоб плече важеля знаходилося при випробуванні в горизонтальному положенні. Після проведення випробувань зразки знову зважували. Результати. Кераміка на основі лейцитного скла має найбільш оптимальні параметри з боку питомої щільності і опору стиранню. Конструкції, виготовлені з цього матеріалу будуть мають суттєво меншу вагу в порівнянні з полевошпатною керамікою (приблизно на 43,1% легше), і на 14,2% легше, ніж композитний матеріал при однаковій товщині реставрацій. Висновки. Експлуатація пацієнтами конструкцій, виготовлених з лейцитного скла, за даними експерименту, буде більш тривалою у зв'язку з високим опором стиранню лейцитного скла в порівнянні з композитом світлового затвердіння (на 17,5% більше), і на 77,5% вище в порівнянні з полевошпатною керамікою.

Дод.точки доступу:
Водоріз, Я. Ю.; Браїлко, Н. М.; Лемешко, А. В.; Коваленко, В. В.; Ткаченко, І. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

11.

Дутко, Г. З.
Оцінка ефективності профілактики та лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей із олігофренією [] / Г. З. Дутко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 49-53. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МУКОПОЛИСАХАРИДОЗ III -- MUCOPOLYSACCHARIDOSIS III
ДЕТИ -- CHILD
СТОМАТОГНАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- STOMATOGNATHIC DISEASES (профилактика и контроль)
ГИНГИВИТ ЯЗВЕННО-НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- GINGIVITIS, NECROTIZING ULCERATIVE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
Анотація: Профілактика захворювань твердих тканин зубів та тканин пародонта у дітей є однією з актуальних проблем стоматології дитячого віку. Особливо це стосується категорії дітей з психоневрологічною патологією. У зв’язку з високою розповсюдженістю стоматологічних захворювань, зниженням імунітету та складністю надання стоматологічної допомоги дітям із розумовою відсталістю найбільш ефективним заходом для збереження функції зубо-щелепного апарату є профілактика стоматологічних захворювань. Результати стоматологічного обстеження дітей з олігофренією дозволили нам розробити алгоритм лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження розвитку захворювань тканин порожнини рота у цих дітей, який включав заходи первинної та вторинної профілактики захворювань пародонта. Для профілактики та лікування місцевого лікування хронічного катарального гінгівіту сформовано групу з 55 розумово відсталих дітей, де застосовували розроблений алгоритм. Групу контролю склали 50 дітей з олігофренією, яким лікувально-профілактичні заходи проводили традиційними методами. Враховуючи обтяжений ментальний статус дітей при розробленні схем індивідуальної гігієни мотиваційний підхід встановлювався сумісно з психіатром та педіатром. Оцінка результатів лікування у групах спостереження проводилась через 1 місяць після закінчення повного курсу лікувально-профілактичних заходів та у віддалені терміни – через 6 та 12 місяців. Клінічна оцінка ефективності лікування проводилася за критеріями: «нормалізація» «покращення», «прогресування». Через 1 місяць після проведення лікувально-профілактичних заходів згідно роробленого алгоритму «нормалізація» уражених тканин була діагностована у 40 дітей основної групи (72,73±6,06 %), р менше 0,01. «Покращення» стану тканин пародонта зафіксовано у 10 дітей, що у відсотковому еквіваленті склало 18,18±5,25 %, р0,05. Неефективним виявилося застосування лікувально-профілактичних заходів лише у 5 дітей основної групи (9,09±3,91 %). Через 6 місяців після проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей основної групи «нормалізація» стану тканин пародонта була спостережена у 65,45±6,47 %, тоді як у дітей контрольної групи цей показник був у 2 рази нижчим і становив 32,00±6,66 %, р менше 0,01. «Покращення» виявили у 21,82±5,62% дітей основної групи та у 14,00±4,96 % дітей групи контролю, р менше 0,05. Відсутність ефекту від лікування та прогресування запального процесу спостерігали у 7 дітей основної групи, що було у 4,2 рази менше, ніж у дітей контрольної групи. У віддалені терміни спостереження, через 1 рік, «нормалізацію» стану тканин пародонта спостерігали у 61,82±6,61 % дітей з олігофренією, які отримували лікувально-профілактичні заходи згідно розробленого алгоритму. У дітей, яких лікували традиційними методами, цей показник був у 2,2 рази меншим - 28,00±6,41 % із достовірністю р0,01. «Покращення» стану пародонта було зафіксовано у 27,27±6,06 % дітей основної групи проти 10,00±4,28 % у дітей групи контролю, р менше 0,01. Неефективним виявилося лікування для 10,91±4,24 % дітей основної групи, проте у дітей групи контролю цей показник був у 5,7 рази вищим у віддалені терміни спостереження. Отримані дані свідчать про недостатню ефективність традиційних методів лікування хронічного катарального гінгівіту та підтверджують високу ефективність розробленого алгоритму лікування та профілактики стоматологічних захворювань у дітей з олігофренією.

Экз-ры:
Знайти схожі

12.

Коваль, О. І.
Церебральна оксиметрія як метод нейромоніторингу при проведенні санації порожнини рота у дітей під загальним знеболенням в амбулаторних умовах [] / О. І. Коваль // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 54-59. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ -- HYPOXIA, BRAIN (диагностика)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ РЕАБИЛИТАЦИЯ -- MOUTH REHABILITATION
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ДЕТИ -- CHILD
Кл.слова (ненормовані):
АНКСИОЛИЗИС
Анотація: В статті представлені результати оцінки церебрального метаболізму у дітей під час проведення санації порожнини рота в умовах загального знеболення на амбулаторному прийомі, яку проводили за допомогою неінвазивного метода нейромоніторинга, направленого на виявлення змін кисневого забезпечення головного мозку - церебральної оксиметрії. Метод церебральної оксиметрії дає можливість ранньої діагностики зниження насичення киснем тканин головного мозку, що значно знижує ризик виникнення патологічних органічних змін в головному мозку і як наслідок, знижує ризик виникнення функціональних післяопераційних змін. Відмітимо, що показник rSO2 знаходиться в межах верхньої границі норми (74,41%±2,08). Це пояснюється особливостями будови у дітей судинного русла загалом та судинних стінок зокрема (розвинена капілярна сітка, еластичність, проникність судин), а також особливостями будови та підвищеною потребою в кисні нейронів головного мозку, які знаходяться на стадії активного розвитку. Зауважимо, що даний показник знаходиться в межах верхньої границі норми завдяки vrSO2 на 9,4% на передопераційному етапі, що можна пояснити високою стресовою ситуацією, яка пов’язана в більшості випадків із наявністю «криптогенних» фобій та дає передумови для застосування медикаментозної підготовки пацієнта (анксиолізису) до стоматологічного втручання під загальним знеболенням в амбулаторних умовах з метою уникнення різких коливань показників насичення церебральної оксигенації. Питому вагу у vrSO2 в групі дітей на передопераційному етапі займає vrSO2 (67,21%) у 24 (17,4%) дітей (на 7,18% відносно загального показника однойменної групи та 9,67% відносно загальної групи), які були повторно проліковані у зв’язку із гострими станами (гострий пульпіт, загострення хронічного періодонтиту, періостит). Термін між проведеннями стоматологічного втручання у цих дітей не перевищував 2 тижні. Даний факт обумовлює обмеження терміну проведення повторних стоматологічних втручань з різницею не менше, ніж два тижні. За результатами дослідження встановлено, що надання стоматологічної допомоги під загальним знеболенням в амбулаторних умовах зі збереженням самостійного дихання має обмеження за часом. Доцільно проводити: протягом 30±10 хв. у дітей віком 0-3 роки, 40±15 хв. у дітей віком 3-12 років та 60±15 хв. у дітей віком 12-18 років. Вибір методів лікування зубів повинен проводитися з урахуванням часу, та можливості повторного відвідування. Термін планового проведення стоматологічних втручань під загальним знеболенням в амбулаторних умовах зі збереженням самостійного дихання після гострих респіраторних захворювань – не менше, ніж два тижні. З метою запобігання ризику виникнення ускладнень під час проведення санації порожнини рота в амбулаторних умовах під загальним знеболенням термін планового проведення повторних стоматологічних втручань – теж не менше, ніж два тижні.

Экз-ры:
Знайти схожі

13.

Крутікова , А. Д.
Стoмaтолoгічний стaтус жінок репродуктивного віку із бактеріальним вагінозом та їх статевих партнерів [] / А. Д. Коваль // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 60-64. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ, БАКТЕРИАЛЬНЫЕ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES, BACTERIAL
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ -- ORAL HEALTH
Анотація: Доведено, що у жінок, які страждають на бактеріальний вагіноз Gardnerella vagіnalіs та Atopobіum vagіnae в піхві виявляються у 92,3%, і в той же час у порожнині рота у 84,6%. Зазначені мікроорганізми можуть призводити до виникнeння та рoзвитоку дисбіозу порожнини рота. Метою роботи було дoслідження та порівняння стoматолoгічного статyсy жінок репродуктивного віку з бактеріальним вагінозом та їх статевих партнерів. Матеріали та методи. Досліджено стоматологічний статус 28 гетеросексуальних пар віком від 18-45 років, в кожній з яких жінки мали гінекологічний діагноз бактеріальний вагіноз. Були обрані пацієнти без тяжкої супутньої соматичної та ортодонтичної патології, шкідливих звичок. До І групи увійшли 28 жінок репродуктивного віку, до ІІ – 28 чоловіків, що були їх статевими партнерами. Пpoведено дослідження Gardnerella vagіnalіs та Atopobіum vagіnae в ротовій порожнині пацієнтів шляхом полімеразної ланцюгової реакції, клінічне стoматологічне oбстежeння, в xoді якого визначали інтенсивність та розповсюдженість карієсу, нaявність некаріозних уражень, форма прикусу визначалась за класифікацією Григор’євої (1984 р.). Прoводилось визначення стану гігієни ротoвої поpoжнини шляхом розрахунку індексу Гріна-Верміліона. Стан пародонту за допомогою папілярно-маргінально-альвеолярного індексу, комплексного пародонтального індексу за Леусом, проби Писарева–Шиллера, числу Свракова. Діагноз пародонтологічного захворювання формулювали за класифікацією Н.Ф. Динилевського (1994). Результати. Достовірної різниці між відсотком виявлення в порожнині рота Gardnerella vagіnalіs та Atopobіum vagіnaе між жінками та чоловіками не виявлено, що свідчить про відсутність гендерної залежності щодо колонізації орального біотопу нетиповими мікроорганізмами. Достовірної різниці між показниками стану твердих тканин зубів у обстежених жінок та чоловіків не спостерігалося. Aналізуючи отримaні дані, можемо зрoбити висновoк, що порушення мікрофлори урогенітального тракту суттєво не впливає на карієсoгенну ситуацію порожнини рота як жінок репродуктивного віку, що страждають на бактеріальний вагіноз, так і їх статевих партнерів. За даними пародонтологічного обстеження клінічно-інтактний пародонт не реєструвався у жодного з обстежених. У жінок хронічний генералізований катаральний гінгівіт виявлено у 10,71%, хронічний генералізований пародонтит початкового ступеня у 64,29% та хронічний генералізований пародонтит І ступеня у 25%. У чоловіків, що є носіями збудників бактеріального вагінозу, хронічний генералізований катаральний гінгівіт виявлено у 7,14%, хронічний генералізований пародонтит початкового ступеня у 60,71% та хронічний генералізований пародонтит І ступеня у 32,14%. Висновки. Таким чином з’ясовано, що стан пародонту жінок із бактеріальний вагіноз та їх статевих партнерів не має достовірних відмінностей. Наявність в оральному біотопі нетипових мікроорганізмів, що є збудниками бактеріального вагінозу, виявлено не тільки у жінок із зазначеним гінекологічним діагнозом, але і їх партнерів, говорить про перехресне інфікування. Відсутність клінічно інтактного пародонту, наявність запальних та запально-дистрофічних захворювань як у жінок із бактеріальним вагінозом, так і у чоловіків, що є носіями збудників бактеріального вагінозу, свідчить про однакову вразливість до впливу Atopobіum vagіnae та Gardnerella vagіnalіs на стан тканин пародонту, незалежно від гендерної приналежності.

Экз-ры:
Знайти схожі

14.

Ксенжук, М. А.
Обґрунтування використання стоматологічного реклінатора для лікування ронхопатії та синдрому обструктивного апное [] / М. А. Ксенжук, М. Я. Нідзельський, В. В. Кузнецов // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 65-68. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АКТИВАТОРНЫЕ АППАРАТЫ -- ACTIVATOR APPLIANCES
ХРАПЕНИЕ -- SNORING
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
РОТОВЫЕ ПРОТЕКТОРЫ -- MOUTH PROTECTORS (использование)
Анотація: Храп та його ускладнення – синдром обструктивного апное посідають вагоме місце серед актуальних проблем сучасної медицини. Про актуальність даної проблеми свідчить висока поширеність. За даними останніх досліджень синдром обструктивного апное сну уражає чоловіків – 10% віком 30-49 років та 17% віком 50-70 років, жінок – 3% віком 30-49 років та 9% віком 50-70 років, і частота виявлення його в останні роки прогресивно зростає. До виникнення храпу та синдрому обструктивного апное, найчастіше призводять такі порушення зубощелепної системи: дистальне положення нижньої щелепи; звуження верхньої щелепи, високе готичне піднебіння, дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба; макроглосія. Також, підвищена вірогідність наявності обструктивного апное у пацієнтів з гострим кутом мандибулярної площини і недорозвиненим підборіддям. Всі ці причини звужують просвіт дихальних шляхів та зменшують об`єм порожнини рота. В залежності від причин виникнення храпу та синдрому обструктивного апное існують різні методи їх лікування. У світовій практиці та країнах західної Європи, в протоколі лікування та профілактики хворих на храп та обструктивне апное широко використовують внутрішньоротові апарати. У 2000 році в Американській академії медицини сну був створений розділ оральних приладів, що використовують для лікування храпу та синдрому обструктивного апное. Всі вони мають, як переваги, так і низку недоліків. До недоліків від користування внутрішньоротових апаратів для лікування та профілактики храпу та обструктивного апное відносяться: біль у скронево-нижньощелепному суглобі, надмірне слиновиділення або навпаки, сухість у порожнині рота, зубний біль та безсоння. Мета дослідження: Удосконалити апарати для лікування храпу та синдрому обструктивного апное. Висновки. Нами був запропонований та розроблений апарат для профілактики храпу та апное, який функціонує за рахунок фіксації фізіологічного прикусу у стані спокою.

Дод.точки доступу:
Нідзельський, М. Я.; Кузнецов, В. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

15.

Талаш, Р. В.
Особливості визначення індивідуальної та статевої варіативності третіх молярів у людей першого періоду зрілого віку [] / Р. В. Талаш // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 69-72. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗУБ КОРЕННОЙ БОЛЬШОЙ -- MOLAR
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Анотація: У статті викладено теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання, яке полягає у визначенні статевого та індивідуального поліморфізму третіх молярів у віковому аспекті. У роботі представлені огляд літератури, результати аналізу ортопантограм зубощелепної системи у людей першого періоду зрілого віку та випадкових вибірок третіх молярів, видалених за різними клінічними показаннями (більш ніж 140 препаратів), які піддавались візуальному і метричному системному аналізу. Показано, що прорізані треті моляри являють собою надзвичайно велику різноманітність за розмірами та формою, яка виражається у різній комбінації конфігураційних відносин між коронковою і кореневою частинами, що залежить від протилежності розміщення у зубному прикусі і статевої приналежності, проте зовсім не корелює з віком. При цьому, весь діапазон індивідуальної і статевої варіативності третіх молярів обмежений двома крайніми формами: дуже великими зубами з довгими розділеними коренями та квадритуберкулярною коронкою, які суттєво не відрізняються від типових молярів і дуже малими аналогами з одним зрощеним кореневим відділом, коронки яких по формі нагадують малі корінні зуби. Між цими формами розподіляються всі інші, найбільш багаточисленні варіанти, які ми назвали проміжними. Проаналізовані дані свідчать, що індивідуальна варіативність розміру зубів у довжину цілком залежить від довжини їх кореневих відділів. Встановлено, що за коронково-кореневим індексом серед третіх молярів виділяються три форми: довгокореневі, середньокореневі і короткокореневі. При цьому, довгокореневі форми зустрічаються переважно серед чоловічих зубів, середньокореневі - більш властиві жіночим зубам мудрості, а короткорневі форми третіх молярів не мають статевої відмінності. Отримані результати свідчать, що ортопантограма зубощелепної системи у людей (у віці від 22 до 35 років) достовірно виявляє зворотну залежність між поздовжнім розміром і строком прорізування третіх молярів. Використаний у роботі системний підхід дозволив привести у визначений порядок варіативну поліморфність третіх молярів, виділивши при цьому найбільш показові ознаки для їх класифікації.

Экз-ры:
Знайти схожі

16.

Методи дослідження температурних показників та тиску на слизову оболонку протезного ложа знімних пластинкових протезів [] / Є. С. Хілініч [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 73-76. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
ТЕМПЕРАТУРА -- TEMPERATURE
ДАВЛЕНИЕ -- PRESSURE
ЗУБНОЙ ПРОТЕЗ ЧАСТИЧНЫЙ СЪЕМНЫЙ -- DENTURE, PARTIAL, REMOVABLE
Кл.слова (ненормовані):
протезное ложе,
Анотація: Аналіз літературних джерел показав, що питаннями дослідження змін температури слизової оболонки під базисом знімного протезу та впливом його тиску на підлеглі тканини займались небагато вчених. Ще менше даних про методи дослідження таких показників в порожнині рота, особливо у пацієнтів, які користуються знімними пластинковими протезами. Мета роботи – провести порівняльний аналіз існуючих методик визначення температурних показників слизової оболонки протезного ложа і показників тиску на неї повних знімних пластинкових протезів, виготовлених із акрилових пластмас та створити і апробувати в практичній охороні здоров'я прилад для проведення дослідження температури та тиску тканин протезного ложа під дією знімних пластинкових протезів, який дозволить якісно і наочно оцінювати їх стан у конкретного пацієнта, відстежувати динаміку змін в процесі адаптації до протезів та у віддалені терміни, дасть можливість досягти мінімальних розбіжностей при отриманні результатів, покращить діагностичний процес шляхом вимірювання фізичних показників, які впливають на стан протезного ложа, та підвищить достовірність і інформативність дослідження. Нами запропонований та створений пристрій для вимірювання тиску та температури слизової оболонки під базисом протеза, на який отримано патент на корисну модель. Запропонований пристрій для дослідження температури та тиску під знімним протезом в порожнині рота за рахунок розширення його конструктивних та функціональних можливостей дозволяє вимірювати тиск та температуру, залежність температури від тиску, застосовувати по кілька датчиків тиску і температур та отримувати середні результати дослідження на екрані пристрою, передача даних на комп’ютер та їх обробка.

Дод.точки доступу:
Хілініч, Є. С.; Давиденко, В. Ю.; Нідзельський, М. Я.; Кузнецов, В. В.; Давиденко, Г. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

17.

Шешукова, О. В.
Вплив гігієнічних та харчових звичок на ураженість карієсом дітей молодшого шкільного віку з нормальною та надмірною масою тіла [] / О. В. Шешукова, А. В. Веретельник // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 77-82 . - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE
ПИТАНИЯ ОЦЕНКА -- NUTRITION ASSESSMENT
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR
ДЕТИ, ВОЗРАСТ 6-12 ЛЕТ -- CHILD, 6-12 YEARS OLD
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY
Анотація: Проведений аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури з поточного стану епідемії ожиріння та доказів її асоціації з захворюванням порожнини рота та обстеження дітей молодшого шкільного віку з нормальною та надмірною масою тіла. Метою дослідження стала оцінка гігієнічних та харчових звичок у дітей молодшого шкільного віку з надмірною та нормальною масою тіла та їх зв'язок з ураженістю карієсом. Матеріали та методи. У дослідження було включено 628 дітей (учні 1-4 класів школи м. Полтава) у віці 6-11 років. Проводилося вивчення антропометричних даних і оцінка фізичного розвитку, збір анамнестичних даних шляхом анкетування дітей, клінічне стоматологічне обстеження Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою спрощеного гігієнічного індексу Green-Vermillion (1964). Результати. За даними проведеного антропометричного дослідження встановлено, що 32, 64% (205 дітей) обстежених дітей мали надмірну масу тіла. Проаналізувавши отримані дані з анкети можна з впевненістю стверджувати, що достовірної різниці у гігієнічних звичках дітей молодшого шкільного віку не простежується. Тільки близько 70% дітей молодшого шкільного віку чистять зуби кожного дня, але тільки 15% дітей молодшого шкільного віку отримують допомогу від батьків, сестри/брата. Такі дані викликають занепокоєння, адже діти до 10-річного віку повинні чистити зуби в присутності батьків, оскільки дитина сама ще не може якісно почистити зуби. Харчові звички дітей молодшого шкільного віку з надмірною масою тіла та нормальною істотно відрізняються. Індекс гігієни у дітей з надмірною масою тіла був у межах 2,1 бала, що відповідає незадовільній гігієні, що ж стосується дітей з нормальною масою тіла, цей показник, не істотно був менший і коливався у межах 1,8 бала. Результати проведеного стоматологічного обстеження показали, що поширеність карієсу становила 60,78% та 58,63% для дітей з нормальною та надмірною масою тіла відповідно. Ці показники не мали істотної різниці у зазначеній віковій групі дітей з надмірною та нормальною масою тіла. Вивчення інтенсивності карієсу показало, що у обстежених дітей з нормальною масою тіла кп+КПВ складає 1,89±0,01 у дітей з нормальною масою тіла і цей показник був 1,82±0,04 для дітей з надмірною масою тіла- достовірна різниця не простежується. Ураженість карієсом тимчасових зубів у дітей з надмірною масою тіла була вірогідно нижчою, ніж у групі дітей з нормальною масою тіла (2,46±0,05 та 2,82±0,02 відповідно). У обстежених нами дітей із надмірною масою тіла також визначено вірогідно нижчий показник інтенсивності ускладненого карієсу тимчасових зубів (1,07±0,04 та 1,28±0,02 відповідно). Висновки. Достовірної різниці у гігієнічних звичках дітей з нормальною масою тіла та дітей з надмірною масою тіла не спостерігається, що підтверджене незадовільним станом гігієни порожнини рота у них. Визначена істотна різниця у відношенні до солодощів при анкетуванні дітей з різною масою тіла. При нижчих показниках інтенсивності карієсу та його ускладнень тимчасових зубів у дітей з надмірною масою тіла у порівнянні з однолітками з нормальною масою тіла визначений ріст інтенсивності карієсу постійних зубів у групі дітей з надмірною масою тіла. У сукупності з неналежною гігієною та відсутністю збалансованого харчування з превалюванням вуглеводневого раціону, діти з цими невідкоригованими звичками є уразливою категорією стоматологічних хворих.

Дод.точки доступу:
Веретельник, А. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

18.

Єлінська, А. М.
Кверцетин обмежує розвиток окисно-нітрозативного стресу в тканинах пародонта за умов відтворення різних моделей системної запальної відповіді [] / А. М. Єлінська, С. М. Назаренко, В. О. Костенко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 83-87. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC
ВОСПАЛЕНИЕ НЕЙРОГЕННОЕ -- NEUROGENIC INFLAMMATION
Анотація: Досліджено вплив водорозчинної форми кверцетину (корвітину) на показники окисно-нітрозативного стресу в м’яких тканинах пародонта щурів за умов відтворення 2-х моделей системної запальної відповіді: індукованої введенням ліпополісахариду (ЛПС) Salmonella typhi (в дозі 0,4 мкг/кг маси 3 рази протягом 1-го тижня та одноразово щотижнево протягом наступних 7-ми тижнів), а також на 14 добу після черепно-мозкової травми (ЧМТ) середнього ступеня тяжкості. Застосування корвітину у дозі 500 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин) раз на 3 доби, починаючи з 30-ї доби експерименту з застосуванням пірогеналу, знижувало генерування супероксидного аніон-радикала (.О ) NADPH-залежними електронно-транспортними ланцюгами (ендоплазматичним ретикулумом та NOS) на 18,1%, але не виявляло суттєвої дії на мітохондріальний ланцюг. Продукування .О NADPH-оксидазою лейкоцитів поступалося на 16,7%. Сумарна активність NO-синтази (NOS) у тканинах пародонта зменшувалася на 40,6% , а вміст пероксинітрит-йонів поступався на 13,9% відповідному результату групи, що отримувала пірогенал. Призначення корвітину у дозі 500 мг/кг протягом 7-діб після відтворення ЧМТ знижувало на 14 добу посттравматичного періоду генерування .О NADPH-залежними ланцюгами на 20,9%, а мітохондріями – на 31,7%. Продукування .О NADPH-оксидазою лейкоцитів поступалося на 35,8%. Активність NOS у тканинах пародонта зменшувалася на 45,8%, вміст пероксинітрит-йонів поступався на 25,7% відповідному значенню групи з відтворенням ЧМТ. Зроблено висновок, що застосування водорозчинної форми кверцетину за умов системної запальної відповіді обмежує у м’яких тканинах пародонта щурів ознаки окисно-нітрозативного стресу.

Дод.точки доступу:
Назаренко, С. М.; Костенко, В. О.
Экз-ры:
Знайти схожі

19.

Зміна електричних параметрів насіння лікарських рослин під впливом високочастотного опромінення [] / Н. В. Соловйова [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 88-94. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕМЕНА -- SEEDS
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
ЭЛЕКТРОМАГНИТНОЕ ИЗЛУЧЕНИЕ -- ELECTROMAGNETIC RADIATION
ИЗЛУЧЕНИЯ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- RADIATION EFFECTS
Анотація: У роботі розглянуто процес зміни електричних характеристик насіння лікарських рослин різних сортів під впливом високочастотного електромагнітного опромінення. Обґрунтовано, що температура є одним із факторів, що впливає на наслідки передпосівної обробки насіння. Визначено, що поряд із нагріванням відбуваються й інші фізичні процеси в структурі насіння на рівні клітинних мембран і мембранного транспорту речовин. Перетворення структур білків, поляризація клітинних мембран, інтенсифікація обмінних процесів під дією опромінення можуть призводити до зміни електричних властивостей насіння і, як наслідок, до впливу на фізіологічний стан, схожість і енергію росту рослин. Запропоновано фізико-математичну модель електричних властивостей біологічної тканини насіння. У цій моделі клітини розглядаються як паралелепіпеди певних розмірів, оточені зовнішніми клітинними мембранами, які, в свою чергу, оточені міжклітинним середовищем. Між клітинами знаходиться середовище, яке має активну провідність. Внутрішня частина клітини також характеризується активною провідністю. Клітинна мембрана характеризується комплексним опором, який має активну і ємнісну складові. Теоретично обґрунтовано і експериментально показано зміну пасивних електричних характеристик насіння під впливом електромагнітного поля високої частоти. Виявлено зміну діелектричної проникності насіння, його комплексного і активного опору, поляризаційного коефіцієнта, тангенса кута діелектричних втрат внаслідок проведення електромагнітної стимуляції. Особливістю є те, що насіння не можна представити у вигляді однорідного діелектрика, в якому відбувається тільки один із відомих видів поляризації (електронна, дипольна, об’ємно-зарядна). До складу зерна входять біологічні мембрани, стан яких суттєво впливає на електричні властивості. Ступінь поляризації мембран певним чином змінюється під дією будь-яких зовнішніх подразників. Встановлено, що підвищення комплексного опору біологічної тканини, збільшення поляризації клітинних мембран свідчить про інтенсифікацію обмінних процесів і, як наслідок, призводить до стимуляції процесу проростання насіння і швидкої вегетації на ранніх стадіях розвитку рослин.

Дод.точки доступу:
Соловйова, Н. В.; Петровський, О. М.; Кузнецова, Т. Ю.; Міщенко, А. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

20.

Ткачук, П. В.
Морфологічна оцінка структурних змін колінного суглобу при експериментальному остеоартрозі та застосуванні аутологічного аспірату кісткового мозку [] / П. В. Ткачук, С. С. Страфун // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 95-99. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE
АУТОТРАНСПЛАНТАТЫ -- AUTOGRAFTS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРОЛИКИ -- RABBITS
Анотація: Актуальність. Лікування остеоартрозу колінного суглобу є актуальною медико-соціальною проблемою. З огляду на недостатню ефективність консервативного лікування, пропонується застосування клітинних технологій у лікуванні прогресуючих дистрофічних змін колінного суглобу. Метою роботи було дослідження впливу аспірату кісткового мозку на розвиток структурних змін колінного суглобу при експериментальному остеоартрозі. Матеріали та методи дослідження. У експериментах кроликам моделювали остеоартроз, через 1 місяць вводили аутологічний аспірат кісткового мозку у порожнину колінного суглобу, а через 2,5 місяці після операції досліджували структурні зміни капсули, менісків, проксимального епіфіза великогомілкової кістки. Результати. Встановлено структурні зміни у капсулі суглобу: розшарування структурних елементів, зменшення щільності клітин капсули, некроз клітин внутрішньої поверхні капсули. Зона дефекту епіфізарного хряща була позбавлена хряща, а товщина перифокального хряща була зменшеною на 30,4% (p менше 0,05), щільність субхондральної кісткової тканини становила 55,9% від контролю. У групі з аспіратом кісткового мозку була збільшена щільність фібробластів у капсулі суглобу і частково збережена поверхня менісків, щільність субхондральної кісткової тканини була вірогідно більшою – 79,5% (p менше 0,05) від контролю. Структурні зміни при остеоартрозі є прогресуючими і призводять до дистрофічних змін суглобової поверхні, субхондральної кістки, меніска та капсули суглоба. Дані, отримані в результаті експериментальних досліджень, дозволяють стверджувати, що введення у колінний суглоб аутологічного аспірату кісткового мозку може пригнічувати пошкодження субхондральної кістки, менісків та капсули суглобу і супроводжуватись утворенням ретикулярної тканини і індукцією ангіогенезу. Надалі перспективними є дослідження морфологічних змін червоного кісткового мозку за умов прогресуючого остеоартрозу та його відновлення при місцевому застосуванні концентрату аспірату кісткового мозку.

Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

1-20 21-31

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)