Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (16)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ26/2022/21/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи с 1 за 16

Yevtushenko, I. Y.
General characteristics of renal calices of a mature and elderly human [Text] / I. Y. Yevtushenko // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - P6-8. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПОЧЕЧНЫЕ ЧАШКИ -- KIDNEY CALICES (анатомия и гистология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Застосування неінвазивних та малоінвазивних методів діагностики та лікування у сучасній урологічній практиці диктує необхідність вивчення локалізації початкового відділу позаниркових сечовивідних шляхів. Метою даного дослідження був опис загальної характеристики ниркових чашок людини зрілого та літнього віку. Матеріал і методи. До дослідження було включено 175 корозійних препаратів чашково-мискових комплексів людини. Проведено органометричне дослідження кількості, форми склепіння, лінійних параметрів, об’ємів, ранжування місця у розподілі об’ємів ниркових чашок. Результати. Верхня ниркова чашка характеризується великою висотою (14,8±9,2 мм) та широкою шийкою (7,2±2,3 мм) та найбільшим об’ємом 1202-1246 мм3. Передня верхня чашка нирки має округле склепіння середнього діаметра (6,7±2,3 мм) та середньої висоти (7,2±3,1 мм), вузьку шийку (5,0±1,6 мм) та невеликий стабільний об’єм (14,8 мм3). Передня середня чашка має кругле склепіння середнього діаметра (7,4±2,2 мм) і висоти (10,7±5,1 мм) і вузьку шийку (4,8±1,6 мм); її об’єм становить 348,4 мм3. Передня нижня ниркова чашка має середній діаметр (7,2±2,3 мм) та висоту (8,9±4,6 мм), вузьку шийку (4,8±1,8 мм); її об’єм становить 275,2-307,1 мм3. Задньо-верхня ниркова чашка має середній діаметр склепіння (8,4±3,0 мм) та висоту (8,6±4,5 мм), вузьку шийку (5,7±2,1 мм) та невеликий стабільний об’єм (менше 500,0 мм3). Задня середня ниркова чашка має середній діаметр (7,2±2,3 мм) та висоту (10,7±5,1 мм), вузьку шийку (5,1±1,9 мм), середній об’єм (402,1 мм3). Задня нижня ниркова чашка середнього діаметра (7,2±2,2 мм) та висоти (7,0±3,6 мм) з вузькою шийкою (5,3±2,3 мм), невеликим стабільним об’ємом (402,1 мм3). Нижня чашка нирки середнього діаметра (7,4±2,4 мм) та висоти (8,6±4,6 мм) з вузькою шийкою (5,7±2,2 мм) та середнім об’ємом (402,1 мм3). Висновки. В результаті дослідження ми визначили загальну характеристику ниркових чашок людини зрілого та літнього віку. Нові морфологічні дані про будову чашково-мискового комплексу можуть бути використані для покращення діагностики та лікування екстраренальних сечовивідних шляхів нирок.

Экз-ры:
Знайти схожі

Патоморфологічні зміни очеревини у пацієнтів з гострою спайковою кишковою непрохідністю [] / B. П. Польовий [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 9-14. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (диагностика)
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (осложнения)
Анотація: Гостра спайкова кишкова непрохідність є складною та, нерідко, непередбачуваною за перебігом патології. Тому вивчення патоморфологічного компонента цієї проблеми має значення для вибору адекватної хірургічної та консервативної терапії захворювання. Мета дослідження – дослідити патоморфологічні зміни очеревини у хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність та визначити основні закономірності формування спайок. Матеріал і методи. Дослідженням охоплено 117 оперованих хворих з гострими захворюваннями органів очеревинної порожнини запального характеру, які в різному ступені супроводжувались пошкодженням мезотелію очеревини. Забір матеріалу для морфологічних досліджень проводили відповідно до стандартних вимог для виготовлення гістологічних препаратів. Біоптати містили ділянки тканини спайок та очеревини. Результати. Дослідженням біопсійного матеріалу очеревини ділянки локального перитоніту встановлено, що в частини мезотеліоцитів розвивались виражені дистрофічні зміни, в окремих клітин із переходом у некроз. Просвіти судин мікроциркуляторного русла помірно розширювались, виповнювались еритроцитами, в окремих із них розвивались стази. Основним компонентом вогнища запалення було наростання катаболічних процесів, які призводили до порушення обміну речовин у сполучній тканині, накопичення продуктів розпаду жирового й вуглеводного обміну та розвиток тканинного ацидозу. Висновок. Для спайкової хвороби притаманне велике різноманіття патоморфологічної картини, яке обумовлене фазовістю розвитку запального і гіперпроліферативного процесів, що є принциповим у патогенезі спайкової хвороби.

Дод.точки доступу:
Польовий, B. П.; Савчук, А. Ю.; Кнут, Р. П.; Паляниця, А. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

Kozlova, Yu. V.
The impact of blast-indused traumatic brain injury on passive avoidance response [Text] / Yu. V. Kozlova, K. S. Kozlova // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - P15-19. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (диагностика)
Анотація: Серед військовослужбовців, що беруть участь у збройних конфліктах по усьому світі, частою є вибухо-індукована травма головного мозку. Для легкої вибухо-індукованої травми головного мозку характерними є клінічні ознаки у вигляді порушення когнітивних функцій, зокрема пам’яті. Тому метою стало дослідження особливостей впливу вибухо-індукованої травми головного мозку на умовно-рефлекторну діяльність в експерименті. Дослідження проведені на 18 білих щурах-самцях лінії Wistar віком 5-7 місяців, масою 180,0-220,0 г, що утримувались у стандартних умовах віварію Дніпровського державного медичного університету. Відібрані щури були розподілені на три групи: І група – експериментальна (n=6), тварин якої наркотизували галотаном (Halothan Hoechst AG, Germany), фіксували та моделювали вибухо-індуковану травму головного мозку шляхом генерації бароакустичної хвилі з надлишковим тиском 26,4±3,6 кПа на власноруч виготовленому пристрої. ІІ група – контрольна (n=6), тварини якої піддавались тільки інгаляційному наркозу галотаном і фіксації в горизонтальному положенні та ІІІ група – інтактна (n=6). Умовну реакцію пасивного уникнення відтворювали за стандартною методикою у світло-темній камері з електрифікованою підлогою у темній камері. Визначали латентний період заходу у темну камеру у щурів, що пройшли попереднє навчання. В результаті проведеного аналізу отриманих у ході експерименту даних установлено, що легка вибухо-індукована травма головного мозку призводить до порушення пасивної умовно-рефлекторної діяльності на 3 добу після травми (подовження латентного часу на 28-31%, p?0,05), яке прогресувало у 21 (100-79%, p?0,05) та 28 (100-96%, p0,05) доби посттравматичного періоду. Враховуючи попередні дослідження, отримані зміни свідчать про значне вторинне ушкодження біологічно-активними речовинами, що призводить до запуску нейродегенеративних процесів і, як результат, погіршення пам’яті.

Дод.точки доступу:
Kozlova, K. S.
Экз-ры:
Знайти схожі

Топографо-анатомічна варіабельність щелепно-під'язикового нерва у бічній ділянці нижньої щелепи [] / О. Я. Мокрик [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 20-25. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПОДЪЯЗЫЧНЫЙ НЕРВ -- HYPOGLOSSAL NERVE (анатомия и гистология)
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (анатомия и гистология)
Анотація: Стаття присвячена дослідженню індивідуально-анатомічних особливостей розташування щелепно-під’язикової борозни, де залягає одноіменний нерв, у бічній ділянці нижніх щелеп людей із різною формою обличчя. Для цього проведено краніометричні дослідження на 32 натуральних людських черепах із фонду анатомічного музею та на 60 КТ зображеннях черепів пацієнтів у 3-D реконструкції. Встановлювали типи будови лицевого відділу черепа, у них на бічних ділянках нижніх щелеп визначали особливості розташування щелепно-під’язикової борозни та визначали на їх язиковій стороні кісткові отвори. Краніометричними дослідженнями встановлено, що на рівні лунок другого та третього молярів щелепно-під’язикова борозна розташована на 20,7±0,4 мм нижче верхнього краю тіла нижньої щелепи на черепах мезопрозопічної форми. На лептопрозопічних черепах ця відстань була більшою – 23,6±0,8 мм, а у хамепрозопів відповідно меншою – 18,3±0,6 мм. На 20 черепах (21,7%) виявлено кісткові отвори на внутрішній (язиковій) поверхні бокових ділянок нижніх щелеп. Їх кількість різнилась – від одного до трьох. Найчастіше вони виявлялись на черепах із лептопрозопічною формою лицевого скелета – в 11 випадках. Переважали зразки нижніх щелеп (13 випадків), на яких спостерігали по одному отвору на рівні верхівок коренів перших нижніх молярів.

Дод.точки доступу:
Мокрик, О. Я.; Корнієнко, М. М.; Угляр, І. М.; Комнацький, Б. Ю.
Экз-ры:
Знайти схожі

Comparative analysis of densitometric determination of bone tissue in the case of loss of the masticatory teeth of the mandible [Text] / A. P. Oshurko [et al.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - P26-32. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE
ДЕНСИТОМЕТРИЯ -- DENSITOMETRY (использование)
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES
Анотація: Проведення денситометричних досліджень спрямованих на об’єктивізацію та підвищення точності оцінки структурних параметрів кістки набувають фундаментальності у реабілітації пацієнтів із забезпеченням функціональних, протетичних та естетичних їх потреб. На сьогодні, результати аналізу щільності кісткової тканини визначають пріоритетність в обранні: чи то нової методики безпосередньої імплантації з негайним навантаженням, чи пошуку альтернативи існуючим, що ґарантують прогностичність результатів відносно до фізіологічних термінів остеогенезу, направленої регенерації кісткової тканини та іншим реконструктивним оперативним втручанням. Із 243 комп’ ютерно- томографічних цифрових сканувань, отриманих екстраоральною системою Vatech PaX-I 3D Green, проаналізовано з визначенням щільності кісткової тканини в умовних одиницях сірості (УОС) у проекції відсутніх 3.7, 3.6, 4.6, 4.7 зубів та обрано 136 досліджень об’єктами даної роботи, що надають належну інформативність та вагоме пізнавальне значення. Максимальну мінералізацію кісткової тканини беззубих дистальних ділянок нижньої щелепи, як з лівої так і з правої сторони, встановлено в осіб першої групи дослідження (25-45 років) із значеннями вираженої щільності на сагітальних зрізах горизонтальних площинах у проекції 3.6 зуба М=1246,6±63,13 УОС та у проекції 4.6 зуба, де М=1158,8±47,04 УОС. Найнижчі значення щільності кісткової тканини визначено в осіб третьої групи дослідження (61-75 років) на сагітальних зрізах вертикальних площинах у проекціях 3.7 зубів, де М=736,8±42,63 УОС, та 4.7 зубів, де М=778,8±51,79 УОС. Як результат аналізу даної роботи, підтверджено гіпотезу вікової залежності зміни щільності кісткової тканини від часу втрати зубів. Встановлено, що рання втрата жувальної групи зубів, призводить до високих показників, з наростанням щільності кісткової тканини у сторону дисталізації кінцевого дефекту зубних рядів. І, навпаки, відсутність функціональної дії на кісткову тканину, призводить до зниження її щільності у віковому аспекті, а, відповідно, і спустошення трабекулярного шару, що сприяє прогресуванню атрофічних процесів.

Дод.точки доступу:
Oshurko, A. P.; Oliinyk, I. Yu.; Kuzniak, N. B.; Holovatskyi, A. S.
Экз-ры:
Знайти схожі

Василів, М.-А. Л.
Аналіз частоти виявлення різних варіантів форми лобних пазух у осіб зрілого віку [] / М.-А. Л. Василів, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 33-36. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛОБНАЯ ПАЗУХА -- FRONTAL SINUS (анатомия и гистология)
Анотація: Вивчення приносових пазух привертає сьогодні увагу численних дослідників. Широкі можливості прижиттєвої візуалізації складних кісткових структур, до яких зараховуємо навколоносову ділянку, відкривають методи променевої діагностики. Метою нашого дослідження стало з’ясування варіантів форми лобних пазух в осіб зрілого віку за даними рентгенографічного обстеження. Опрацьовано 50 рентгенограм голови осіб зрілого віку (22-60 років), що увійшли до рандомізованої вибірки. Обстеження проведене на апараті Fuji? lm FDR Nano в режимі Paranasal Sinus FRNT у фронтальній проекції. На знімках визначали форму лобних пазух та їх симетричність. У результаті проведеного аналізу рентгенограм виявлено 4 варіанти форми лобних пазух, які трапляються з різною частотою: грибоподібна (40%), колбоподібна (20%) бобоподібна (6%) та трапецієподібна (14%). Симетричність форми лобних пазух виявлено у 90% обстежених осіб. Встановлено, що в рандомізованій вибірці 10% осіб мають аплазію лобних пазух. Подальше проведення досліджень, присвячених детальному вивченню анатомії та топографії лобних пазух, їх форми та розмірів дасть змогу встановити особливості досліджуваних структур, що є характерними для осіб різного віку та статі та мають практичне значення для клініки.

Дод.точки доступу:
Масна, З. З.
Экз-ры:
Знайти схожі

Патоморфологічні зміни у шарах сітківки наприкінці сьомої доби експериментального опіоїдного впливу [] / Є. В. Пальтов [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕТЧАТКА -- RETINA (действие лекарственных препаратов)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (вредные воздействия)
Анотація: Метою представленої роботи було з’ясування фундаментальних питань, що стосуються динаміки змін у шарах сітківки на ранніх термінах опіоїдного впливу на організм. Дослідження проведене на 15 статевозрілих, безпородних щурах-самцях масою 100,0-160,0 г, віком 4 місяці. Опіоїдний вплив моделювали шляхом щоденної ін’єкції препарату налбуфін внутрішньом’язово, 1 раз на добу в одному проміжку часу (10-11 година ранку) впродовж 7 діб. Початкова доза налбуфіну становила 0,212 мг ?кг. Гістологічні препарати сітківки готували за загальноприйнятими методиками з використанням барвників (гематоксилін, еозин та азан за методикою Гайденгайна). Усі тварини знаходились в умовах віварію, дослідження проводили з дотриманням положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» [Страcбург, 1985]. Під час експериментального дослідження встановлені зміни структури шарів сітківки при однотижневому введенні опіоїду. На ранніх термінах введення малих доз опіоїдного анальгетика виявлено впродовж першого тижня появу перших патоморфологічних змін, які проявлялися початковими явищами вакуольної дистрофії пігментного епітелію та дистрофії гангліонарних клітин сітківки, ознаками мікрокістозної дегенерації зовнішнього сітчастого та нервоволокнистого шарів.

Дод.точки доступу:
Пальтов, Є. В.; Челпанова, І. В.; Масна, З. З.; Панкевич, Л. В.; Юзич, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Якимович, Д. В.
Структурні особливості пришийкової ділянки постійних великих кутніх зубів [] / Д. В. Якимович, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗУБ -- TOOTH (анатомия и гистология)
Анотація: Пришийкова ділянка зуба є ділянкою локалізації низки патологічних процесів різної етіології, до яких належать ерозії, клиноподібні дефекти, пришийкова гіперчутливість, різні форми пришийкового карієсу. Знання анатомічної будови ділянки шийки зубів з урахуванням їх групової належності та функціональних особливостей дасть змогу виявити ділянки підвищеного ризику розвитку патологічних процесів, локалізованих у цій ділянці. Метою роботи стало дослідження можливих варіантів емалево- цементного з’єднання в ділянці шийок постійних великих кутніх зубів та з’ясування частоти їх виявлення. Об’єктом дослідження стали 120 постійних великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп, видалених за клінічними показаннями та їх поздовжніх шліфів. Визначали співвідношення твердих тканин – емалі, цементу та дентину – в ділянці шийки кожного зуба на його вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях. Встановлено, що емалево- цементне з’єднання в ділянці шийки великих кутніх зубів може бути представлене у вигляді чотирьох варіантів: ділянок відкритого дентину за відсутності контакту емалі з цементом; контакт емалі з цементом у стик; перекриття цементу емаллю; перекриття емалі цементом. Кожен варіант емалево- цементного з’єднання з різною частотою трапляється на вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях. Контакт емалі з цементом у стик в досліджуваній групі зубів виявлено у 47% випадків, емаль перекриває цемент у 40%, цемент перекриває емаль у 9%, а ділянки відкритого дентину через відсутність контакту емалі з цементом у 4%. Для перших і других великих кутніх зубів найчастішим є варіант контакту емалі з цементом у стик, а найрідшим – перекриття емалі цементом. Для третіх великих кутніх зубів найчастішим є варіант перекриття цементу емаллю, а найрідшим – наявності ділянок відкритого дентину. Лише у 18,3% від загальної кількості (22 зуби, з яких 9 перших, 9 других і 4 треті великі кутні зуби) на всіх чотирьох поверхнях співвідношення емалі та цементу було однаковим.

Дод.точки доступу:
Масна, З. З.
Экз-ры:
Знайти схожі

Челпанова, І. В.
Динаміка мінерального складу кісткової тканини нижньої щелепи кролика після нанесення кістковоруйнівної травми [] / І. В. Челпанова, О. З. Масна-Чала, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 48-51. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- MANDIBULAR INJURIES
Анотація: Властивості кісткової тканини, зокрема її міцність і твердість, залежать від мінерального компонента кістки. Метою нашої роботи стало дослідження вмісту чотирьох мінеральних макроелементів: кальцію, фосфору, магнію та натрію у кістковій тканині нижньої щелепи кролика та аналіз його посттравматичної динаміки. Дослідження проведене на 20 статевозрілих кроликах у віці 6-7 місяців, вагою 2,5-3,0 кг. Усіх тварин розподілено на експериментальну (15 тварин) та контрольну (5 тварин) групи. Тваринам експериментальної групи під комбінованим знеболенням білатерально наносили кістковоруйнівну травму шляхом порушення цілісності кісткової тканини коміркової частини нижньої щелепи за допомогою стоматологічного бора. Тварин виводили з експерименту через 1, 2 і 3 тижні після нанесення травми, після чого проводили дезартикуляцію нижньої щелепи. Для визначення мінерального складу кісткової тканини використовували метод атомно- абсорбційного спектрального аналізу. Визначали вміст чотирьох мінеральних елементів (Ca, P, Mg, Na). Встановлено, що вміст кальцію до кінця першого тижня після нанесення травми збільшується більше, ніж у два рази, до кінця другого тижня незначно знижується, а впродовж третього тижня знову незначно збільшується. Вміст фосфору в кістковій тканині збільшується до кінця першого тижня після травми, а впродовж наступних двох тижнів знижується. Кількість натрію до кінця першого тижня після травми незначно знижується, а впродовж наступних двох тижнів збільшується і в кінці третього тижня перевищує норму. Кількість магнію у кістковій тканині знижується упродовж двох тижнів після нанесення травми, а до кінця третього тижня збільшується, практично повертаючись до нормальних показників. Результати проведеного дослідження дали змогу зробити висновок про те, що впродовж трьох тижнів після нанесення хірургічної кістковоруйнівної травми досліджувані макроелементи кісткової тканини мають виражену динаміку, різну та характерну для кожного елемента.

Дод.точки доступу:
Масна-Чала, О. З.; Масна, З. З.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Варіабельність біфуркації трахеї за даними магнітно-резонансної томографії [] / О. О. Адамович [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 52-56. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
ТРАХЕЯ -- TRACHEA (анатомия и гистология)
БРОНХИ -- BRONCHI (анатомия и гистология)
Анотація: Сучасні методи променевої діагностики дають змогу прижиттєво візуалізувати структурні та топографічні особливості будови людського організму, значно розширюючи діапазон індивідуальної анатомічної мінливості окремих його ділянок та органів. Детальне вивчення варіантів біфуркації трахеї та будови і топографії головних бронхів шляхом їх прижиттєвої візуалізації з використанням можливостей комп’ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії привертає увагу дослідників, оскільки дає можливість виявити та описати варіаційні ряди та крайні форми індивідуальної норми досліджуваних структур. Мета: з’ясування можливих варіантів біфуркації трахеї та топографії головних бронхів в осіб зрілого віку за даними магнітно-резонансної комп’ютерної томографії. У ході виконання роботи проведено аналіз 18 серій анонімізованих магнітно- резонансних комп’ютерних томограм грудної порожнини осіб зрілого віку, виконаних на апараті Siemens Avanto 1,5T з подальшою обробкою результатів операційною програмою MicroDicom в режимі 3D-COR. При вивченні томограм визначали величину кута біфуркації трахеї та кутів відходження правого і лівого головних бронхів. В опрацьованій рандомізованій вибірці величина кута біфуркації трахеї становила 79±2,16°. Кут відходження лівого головного бронха становив 133,14±3,52°, а правого головного бронха – 147,72±3,39°. При загальній тенденції до переважання величини кута відходження правого головного бронха проведений аналіз серій томограм засвідчив, що лише у 13 осіб (72,2%) правий головний бронх був продовженням трахеї і кут його відходження був більшим, ніж кут відходження лівого головного бронха. У 3 осіб (16,7%) величини кутів відходження правого та лівого головних бронхів були практично однаковими, а ще у 2 осіб (11,1%) кут відходження лівого головного бронха від трахеї був більшим, ніж кут відходження правого головного бронха. Виявлені варіанти біфуркації трахеї та кутів відходження головних бронхів можуть вважатись варіантами індивідуальної анатомічної норми цієї ділянки.

Дод.точки доступу:
Адамович, О. О.; Бачун, А. О.; Рудницька, Х. І.; Адамович, О. П.; Коцаренко, М. В.; Габа, М. Є.
Экз-ры:
Знайти схожі

11.

Негативний вплив контакту сім'яного канатика з поліпропіленовим імплантатом на стан яєчка [] / О. П. Москалюк [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 57-62. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЯИЧКИ -- TESTIS (повреждения)
СЕМЕННОЙ КАНАТИК -- SPERMATIC CORD (повреждения)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
Анотація: Хірургічне втручання залишається єдиним методом лікування пахвинних гриж. За частотою виконання пахвинна герніопластика посідає третє місце серед усіх операцій, становлячи 10-15%. В Україні щорічно виконується декілька сотень тисяч операцій щодо пахвинних гриж, але результати лікування ще не можуть вважатися задовільними. Застосування алотрансплантатів дало змогу зменшити кількість рецидивів гриж до 3-9%. Спосіб I.?L. Lichtenstein став «золотим стандартом» алопластики пахвинних гриж. Однак пахвинна алогерніопластика має певний відсоток специфічних ускладнень, зокрема порушення кровообігу в яєчку, що призводить до безпліддя. З метою вивчення гістологічних змін яєчка, що відбуваються внаслідок контакту сім’яного канатика із сітчастим імплантатом, проведено експериментальне дослідження, яке вміщувало 38 статевозрілих самців кролів. Для вивчення анатомічних особливостей кролів та контролю вихідних гістологічних показників прооперовано 10 інтактних тварин. У 28 тварин моделювали контакт сім’яного канатика та імплантата. Аналізуючи отримані експериментальні дані, слід зазначити, що у тварин експериментальної групи виникли значні розлади кровообігу в яєчку, які призвели до порушення сперматогенезу в усі терміни спостереження, про що засвідчує динаміка кількості шарів сперматогенного епітелію: 4,0±0,27-7-ма доба, 1,8±0,22-21-ша доба, 8,9±0,22-га – доба та 6,8±0,34-90-та доба. Також виявлено розвиток прогресуючого склерозу та гіалінозу в тканинах яєчка на 42-гу та 90-ту добу експерименту, про що засвідчує динаміка відносної кількості сполучнотканинної строми яєчка від 16,1±0,81% на 7-му добу до 19,5±1,03% на 90-ту добу експерименту. Це підтверджується і суттєвими змінами діаметра звивистих сім’яних трубочок – від 197,3±3,79 мкм на початку дослідження до 156,1±4,51 мкм в кінці експерименту.

Дод.точки доступу:
Москалюк, О. П.; Шкварковський, І. В.; Гребенюк, В. І.; Козловська, І. М.; Більцан, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

12.

Особливості локалізації отворів лицевого відділу черепа людини зрілого віку залежно від статі [] / О. Ю. Вовк [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 63-70. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛИЦА КОСТИ -- FACIAL BONES (анатомия и гистология)
Анотація: У дослідженні наведено актуальне визначення положення отворів лицевого відділу черепа людини зрілого віку залежно від статі. Дослідження проводили на 52 кісткових препаратах черепів та 60 КТ-знімках людей європеоїдної раси зрілого віку чоловічої та жіночої статі. Під проведення краніометричних досліджень на кісткових препаратах черепів використовували загальноприйняті інструменти. Краніометричні дослідження та аналіз на КТ-знімках у форматі DICOM проводили за допомогою програми DICOM Vidar Dicom Viewer 3.0, яка встановлена на віртуальному анатомічному столі Anatomage table, що розміщений на базі кафедри анатомії людини ХНМУ. Були визначенні: мінімальне та максимальне значення; середня арифметична( X ), середнє квадратичне відхилення (?), помилка середнього (m). Встановлено збільшення відстані від надочноямкового отвору (НОО) до серединної лінії в осіб жіночої статі: праворуч дорівнює X ±?=21,43±4,192 мм; ліворуч – X ±?=21,51±3,213 мм, при цьому в осіб чоловічої статі становить праворуч X ±?=20,45±3,143 мм; ліворуч – X ±?=21,17±2,478 мм. Визначена відстань від підочноямкового отвору (ПОО) до серединної лінії, яка у представників чоловічої статі має більші значення, ніж у жіночої та становить праворуч ±?=22,45±3,782 мм; ліворуч – X ?±?=23,39±2,478 мм; при цьому в осіб жіночої статі: праворуч дорівнює X ±?=22,12±2,034 мм; ліворуч – X ±?=23,17±1,890 мм. При дослідженні відстані від підборідного отвору до серединної лінії з обох боків як у чоловіків (пр.: X ±?=21,36±1,857 мм; лів.: X ±?=22,99±2,423 мм), так і в жінок (пр.: X ±?=20,96±1,884 мм; лів.: X ±?=22,08±2,124 мм) також просліковується збільшення цих показників саме в осіб чоловічої статі.

Дод.точки доступу:
Вовк, О. Ю.; Онашко, Ю. М.; Дубина, С. О.; Гордійчук, Д. О.; Ікрамов, В. Б.
Экз-ры:
Знайти схожі

13.

Хмара, Т. В.
Атиповий варіант фетальної топографії органів черевної порожнини [] / Т. В. Хмара, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 71-73. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (анатомия и гистология, хирургия)
Анотація: Наведено атиповий випадок топографії органів черевної порожнини у плода 5 місяців. Описані варіанти зовнішньої будови і синтопії печінки, селезінки, шлунка, деяких частин тонкої та товстої кишок, а також високе розміщення сліпої кишки, відсутність висхідної ободової кишки і кардіальної частини шлунка у плода зацікавлять як морфологів, так і фетальних хірургів.

Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

14.

Алгоритмізація практичних навичок у експериментальній ендоскопічній хірургії - запорука їх успішного та повноцінного засвоєння [] / М. С. Гнатюк [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 74-78. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (обучение)
Анотація: У роботі проаналізовано вплив алгоритмізації практичних навичок у експериментальній ендоскопічній хірургії на повноцінність їхнього засвоєння. Для цього проведено педагогічний експеримент, у якому брали участь 194 лікарів-курсантів, які освоювали ендоскопічні технології на курсах у навчальному центрі малоінвазивних оперативних технологій Тернопільського національного медичного університету імені І.?Я. Горбачевського МОЗ України та були розподілені на дві групи. 1-ша група нараховувала 112 (57,7%) осіб, які строго дотримувалися алгоритму виконання лапароскопічної холецистектомії, 2-га – 82 (43,3%) лікарі- курсанти, які з різних причин порушували алгоритм виконання цього оперативного втручання. Повноцінність засвоєння практичних навичок під час виконання лапароскопічної холецистектомії оцінювалася за кількістю помилок та ускладнень, які мали місце під час виконання цього оперативного втручання. Проводили також анкетування наведених осіб. Встановлено, що у 1-й групі спостережень у 5 (5,6%) випадках була здійснена конверсія внаслідок аномалій розвитку жовчовивідних шляхів та печінкових і міхурових судин. У 2-й групі конверсія здійснена у 7 (8,5%) випадках, що зумовлено різними помилками під час виконання цього оперативного втручання та різними відхиленнями від наведеного алгоритму. Перфорація жовчного міхура при лапароскопічній холецистектомії курсантами 2-ї групи була здійснена у 9 (10,9%) тварин, пошкодження судин печінки та жовчного міхура у 12 (14,6%), а пошкодження спільної жовчної протоки та інших позапечінкових проток у 11 (13,4%), печінки та кишок у 6 (7,3%) випадках. Наведене засвідчує, що чітке та суворе дотримання алгоритму оперативного втручання істотно впливає на якість його виконання. На основі результатів проведеного педагогічного експерименту та проаналізованих даних анкетування можна дійти до висновку, що ефективне засвоєння практичних навичок лікарями-курсантами під час виконання лапароскопічних операцій суттєво залежить від чітких та конкретних дотримань алгоритму виконання таких оперативних втручань та істотно зменшує при цьому кількість допущених помилок і післяопераційних ускладнень.

Дод.точки доступу:
Гнатюк, М. С.; Кріцак, М. Ю.; Коноваленко, С. О.; Ясіновський, О. Б.; Монастирська, Н. Я.
Экз-ры:
Знайти схожі

15.

"Життя - як п'єса в театрі: важливо не те, скільки вона триває, а наскільки гарно вона зіграна..." (Луцій Сенека), до 100-річчя від дня народження професорки Вікторії Антонівни Малішевської [] / О. М. Слободян [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 79-83

Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.; Вовк, О. Ю.; Хмара, Т. В.; Кашперук-Карпюк, І. С.; Красіловська, С. О.; Слободян, В. О.; Малішевська, Вікторія Антонівна (радянський і український лікар, анатом, доктор медичних наук, професор ; 23.03.1922-30.01.2010) \о ней\
Экз-ры:
Знайти схожі

16.

Всеукраїнська-науково-практична конференція з міжнародною участю "Актуальні питання дитячої хірургії" (м. Львів, 18-20 листопада 2021 року) [] / Б. М. Боднар [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 84-85
MeSH-головна:
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC

Дод.точки доступу:
Боднар, Б. М.; Рандюк, Р. Ю.; Хащук, В. С.; Карлійчук, Ю. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)